№ 9562592, 29.04.2010, Одеський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" квітня 2010 р.Справа № 2а-8178/09/1570 Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Потоцької Н.В.

при секретарі Красних І.О.

за участю сторін:

представника прокуратури Вербовщук С.Г.

представника позивача (за довіреністю)Недбал А.В.

відповідач не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Овідіопольського району Одеської області в інтересах держави в особі органу виконавчої влади Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до ОСОБА_3 про стягнення 510, 00 гривень за порушення законодавства про автомобільний транспорт,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду із зазначеним позовом мотивуючи тим, що перевіркою від 17.06.2008 року стану дотримання відповідачем законодавства про автомобільний транспорт встановлений факт порушення вимог абз.4 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: експлуатація легкового автомобіля облаштованого як таксі, без наявності відповідних документів-ліцензійної картки.

На підставі акту перевірки територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті прийнято постанову № 053215 від 02.07.2008 року про застосування фінансових санкцій у сумі 510 грн., які відповідачем добровільно не сплачені.

Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав, у судове засідання не з'явився, про дату, час місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а/с-18, 33,39,42). Своїм процесуальними правами, передбаченими ст.49 КАС України, не скористався.

З огляду на викладене суд вважає, що справу можливо розглянути без участі відповідача належним чином повідомленого про розгляд справи - на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити даний позов повністю з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 р. № 789, Міністерство транспорту та зв'язку України є центральним органом виконавчої влади, головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державно політики в галузі автомобільного транспорту.

Статтею 6 Закону передбачено, що в складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонує урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, який здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Вказаний урядовий орган здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавче регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення.

Пунктом 4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190 (далі - Положення) передбачено, що Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, як урядовий орган державного управління, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.

Пунктом 20 Положення передбачено, що Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Згідно вимог пункту 8 Положення, Міністерство транспорту та зв'язку України наказом № 888 від 14.12.2005 затвердило Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 року за № 1573/11853. За п.1 цього Положення, територіальний орган Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в Черкаській області є територіальним структурним підрозділом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті без права юридичної особи.

Пунктами 4, 5 Положення визначені основні завдання територіальних управлінь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у відповідному регіоні, а саме: здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування. Крім того територіальні управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок). Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті та її територіальне управління в Одеській області.

Згідно вимог статті 6 Закону та пункту 4 Порядку, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення перевірок.

Судом встановлено, що 17.06.2008 р. посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області була здійснена перевірка відповідача щодо дотримання останнім вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами перевірки було складено акт № 001645 від 17.06.2008 р. з якого вбачається, що відповідачем експлуатувався легковий автомобіль облаштований як таксі, без наявності відповідних документів (ліцензійної картки), передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме оформлення ліцензійної картки (а/с -12).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач запрошувався на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт листом №21915/02 від 23.06.2008р. (а/с-13), що підтверджується реєстром заказних листів з повідомленням з поштового відділення від 24.06.2008 року (а/с-14).

На підставі акту перевірки було прийнято постанову № 053215 від 02.07.2008 року, згідно з якою до відповідача застосовано фінансову санкцію в сумі 510 грн., передбачену абзацом 4 частини 1 статті 60 Закону (а/с-11).

Судом встановлено, що позивач надіслав відповідачу прийняту постанову поштою, що підтверджується реєстром заказних листів з повідомленням з поштового відділення від 04.07.2008 року (а/с-15-16).

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд матеріалів стосовно проведеної перевірки щодо його діяльності, а також про прийняту постанову про застосування до відповідача фінансових санкцій, проте в добровільному порядку суму штрафу до бюджету не сплатив, постанову про застосування фінансових санкцій в сумі 510 грн. від 02.07.2008 року № 053215 у встановленому порядку не оскаржив.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню повністю.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області на стягнення 510 грн. заборгованості по сплаті фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 АДРЕСА_1 у дохід державного бюджету 510 грн. фінансових санкцій, на рахунок УДК Одеської області, р/р 31116106700360 Овідіопольський р. Банк: УДК в Одеській області, МФО 828011, отримувач: УДК в Одеській області код 22508650, код платежу: 21081100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 07.05.2010 року.

Суддя Потоцька Н.В.