Решение № 95572906, 10.03.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/64/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши матеріали справи №916/64/21

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дружба народів” (66332, Одеська область, Подільський район, с. Нестоїта)

до відповідача Державного підприємства “Дослідне господарство “Богунівська еліта” ОДСДС НААН України (67252, Одеська область, Іванівський район, с. Богунове, вул. Центральна, 80)

про стягнення 1 451 291,71грн.

Представники сторін:

від позивача – не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив “Дружба народів” звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Державного підприємства “Дослідне господарство “Богунівська еліта” ОДСДС НААН України про стягнення 1 451 291,71грн.

Підставою відповідного позову позивач визначив невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним між ними форвардним контрактом №9 від 23.06.2017р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2021 року було відкрито позовне провадження у справі № 916/64/21 за правилами загального позовного провадження.

01.02.2021р. за вх. 2718/21 до суду від відповідача надійшла заява за підписом директора Державного підприємства “Дослідне господарство “Богунівська еліта” ОДСДС НААН України – Парпуланського Л.К. про визнання боргу, в якій відповідач зазначає, що підприємство згодне із позовними вимогами у повному обсязі та визнає пред`явлений позов.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

23.06.2017 року між Державним підприємством “Дослідне господарство “Богунівська еліта” ОДСДС НААН України (продавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Дружба народів” (покупець) був укладений форвардний контракт № 9, за умовами якого, продавець в порядку та на умовах визначених цим контрактом зобов`язується передати покупцю у власність базовий актив, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його у кількості, строки та за ціною передбачених цим контрактом (п. 1.1. контракту).

Пунктом 2.1 контракту, передбачено що базовим активом (товар) за цим контрактом виступає: Соняшник власного врожаю 2017 року, або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 7011:2009 “Соняшник. Технічні умови”:

- вологість 8%

- смітна домішка -2%

- масляна домішка 5,0%

- без насіння карантинних рослин, шкідників та сторонніх запахів у кількості 140 тон

Згідно пункту 3.1 контракту, поставка товару за цим контрактом здійснюється на умовах Інкотермс 2010 ЕХ(франко- склад) зерноток продавця вагова (склад). Кінцевий строк поставки з цим контрактом встановлюється сторонами до 01.10.2017 року.

25.09.2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду до форвардного контракту №9 від 23.06.2017 року, якою було внесено зміни в пункт 2.1. контракту, який було викладено у наступній редакції:

“Базовим активом (“Товар”) за цим контрактом виступає: Соняшник власного врожаю 2018 року, або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 7011:2009 “Соняшник. Технічні умови”:

- вологість 8%

- смітна домішка -2%

- масляна домішка 5,0%

- без насіння карантинних рослин, шкідників та сторонніх запахів у кількості 140 тон

Пункт 3.1 контракту, змінено наступним чином: “поставка товару за цим контрактом здійснюється на умовах Інкотермс 2010 ЕХ(франко- склад) зерноток продавця вагова (Склад). Кінцевий строк поставки з цим Контрактом встановлюється сторонами до 31.12.2018 року.”.

Пункт 3.2 контракту, встановлює, що поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання -передавання товару на базисі поставки відповідно до умов п. 3.1 цього контракту. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходять від продавця до покупця в момент передачі товару продавцем у власність покупця.

Пунктом 4.1 контракту, встановлено, що ціна однієї тони товару в заліковій вазі на базисі поставки ЕХ(франко-склад), відповідно до умов п.3.1 цього контракту, встановлюється сторонами у сумі 9000 ,00 гривень за 1 тону; в т.ч. ПДВ 20% -1500,00 гривень. Встановлена у п 4.1 контракту ціна товару є твердою і не підлягає перегляду за будь яких умов протягом дії цього контракту.

Вартість цього контракту складає 1 260 000,00 грн., ПДВ 210 000,00 гривень.

Пунктом 5.1 контракту, встановлено, що оплата вартості товару проводиться покупцем на умовах 100 % попередньої оплати до 05 липня 2017 року .

Пунктом 5.2 контракту зобов`язання покупця щодо оплати товару вважаються виконаними з моменту отримання останнього траншу з розрахункового рахунку покупця. Продавець у день надходження останнього траншу на свій поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму.

Пунктом 9.9 контракту встановлено, що якщо покупець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав покупцеві товар у встановлений цим контрактом строк, і прострочення поставки складає більш ніж три робочі дні, покупець має право за власним вибором вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вказує позивач платіжним дорученням № 1558 від 03.07.2017 року, він перерахував на користь відповідача кошти у розмірі 1 260 000,00 грн., з призначенням платежу: “за соняшник згідно договору №9 від 23.06.2017 року”

Проте, відповідач свої зобов`язання за контрактом не виконав, поставку товару за контрактом не здійснив.

Також, позивачем в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за форвардним контрактом, відповідно до положень ст. 625 ГПК України було нараховано відповідачу 3% річних в сумі 74 773,77грн. та інфляційні витрати в розмірі 116 517,94грн.

Отже, невиконання відповідачем своїх зобов`язань за форвардний контракт №9 від 23.06.2017р. стало підставою для звернення Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дружба народів” до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, 23.06.2017 року між Державним підприємством “Дослідне господарство “Богунівська еліта” ОДСДС НААН України (продавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Дружба народів” (покупець) був укладений форвардний контракт №9, за умовами якого, продавець в порядку та на умовах визначених цим контрактом зобов`язується передати покупцю у власність базовий актив, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його у кількості, строки та за ціною передбачених цим контрактом (п. 1.1. контракту).

Так, укладений між сторонами по справі контракт, який за своєю правовою природою відноситься до договору поставки, є підставою для виникнення у сторін за цим контрактом господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Згідно п. 2.1. контракту, визначено, що базовим активом за цим контрактом виступає: Соняшник власного урожаю 2017р. або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 7011:2009 “Соняшник.Технічні умови”: вологість – 8% макс., смітна домішка – 2% макс., масляна домішка – 5,0% макс., без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів, у кількості 140 тон.

Відповідно до п. 3.1. контракту, поставка товару за цим контрактом здійснюється на умовах Інкотермс 2010 EXW (франко-склад) зерноток продавця (вагова). Кінцевий строк поставки за цим Контрактом встановлюється сторонами до 01.10.2017р.

Згідно до п. 3.2. контракту, поставка вважається здійсненою в момент підписання Акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов п. 3.1. цього Контракту.

Відповідно до п. 4.1. контракту, ціна однієї тони товару в заліковій вазі на базисі поставки EXW (франко-елеватор), відповідно до умов п. 3.1. цього Контракту, встановлюється сторонами у сумі 9000,00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ 20% - 1500 грн.

Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Так, п. 5.1. контракту, сторони узгодили, що оплата вартості товару проводиться покупцем на умовах 100% попередньої оплати до 05 липня 2017 року.

Відповідно до п.8.4 контракту, продавець за цим контрактом зобов`язаний поставити товар у кількості, строки та якості, передбачені умовами цього контракту. Передати покупцеві, одночасно з передачею товару, документи, передбачені п.3.5 цього контракту.

У разі невиконання (неналежного виконання) або затримки виконання будь-якої з вимог контракту сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства. (п.9.1 контракту).

Відповідно до п. 9.9. контракту, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав покупцеві товар у встановлений цим Контрактом строк, і прострочення поставки складає більше ніж 3 робочих дні, покупець має право за власним вибором вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Цей контракт набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим контрактом (п.12.1 контракту).

23.09.2017р. між ДП “Дослідне господарство “Богунівська Еліта” Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (продавець) та сільськогосподарським виробничим кооперативом „Дружба народів” (покупець) було укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторони внесли зміни до п. 2.1 та п. 3.1 форвардного контракту №9 від 23.06.2017р. та виклали їх в наступній редакції.

“П. 2.1. контракту базовим активом за цим контрактом виступає: Соняшник власного урожаю 2018р. або набуте продавцем в інший, не заборонений законодавством України спосіб, що відповідає ДСТУ 7011:2009 “Соняшник.Технічні умови”: вологість – 8% макс., смітна домішка – 2% макс., масляна домішка – 5,0% макс., без насіння карантинних рослин і сторонніх запахів, у кількості 140 тон.

П. 3.1. контракту поставка товару за цим контрактом здійснюється на умовах Інкотермс 2010 EXW (франко-склад) зерноток продавця (вагова). Кінцевий строк поставки за цим Контрактом встановлюється сторонами до 31.12.2018р.”.

Так, як встановлено судом на виконання п. 5.1 контракту №9 від 23.06.2017р., СГВК “Дружба народів” перерахувало відповідачу 1 260 000 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1558 від 03.07.2017р., із призначенням платежу: “оплата за соняшник згідно договору №9 від 23.06.2017р.”.

Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Згідно ч. 1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

При цьому, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, останнім не було поставлено товар, у кількості та строки, передбачені п.3.1 контракту, у редакції додаткової угоди від 25.09.2017р.

Актом звірки взаєморозрахунків за період січень 2017р. – вересень 2020р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатками останніх, сторони узгодили, що заборгованість відповідача, зокрема, за форвардним контрактом №9 від 23.06.2017р. становить 1 260 000 грн.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

За результатами розгляду справи судом встановлено, що, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач у встановлений договором строк не здійснив поставку товару за форвардним контрактом №9 від 23.06.2017р., в зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення 1 260 000 грн. основної заборгованості, 3% річних в сумі 74 773,77 грн. та інфляційних витрат в сумі 116 517,99 грн. є обґрунтованими. При цьому, зазначені обставини повністю визнаються відповідачем.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням встановлених обставин та враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дружба народів” та стягнення з відповідача 1 260 000 грн. – суму основної заборгованості, 74 773,77 грн. – 3% річних та 116 517,94 грн. – інфляційних витрат

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахування вказаного, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дружба народів” у повному обсязі у зв`язку із визнанням відповідачем позовних вимог, суд зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, а саме у розмірі 10 884,68 грн. Також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10 884,68 грн.

За правилами ч. 5 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

З урахуванням вказаного, господарський суд зазначає, що сума сплаченого судового збору на підставі ст. 7 Закону України „Про судовий збір” може бути повернута позивачу за його клопотанням.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дружба народів” (66332, Одеська область, Подільський район, с. Нестоїта) до Державного підприємства “Дослідне господарство “Богунівська еліта” ОДСДС НААН України (67252, Одеська область, Іванівський район, с. Богунове, вул. Центральна, 80) – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Дослідне господарство “Богунівська еліта” ОДСДС НААН України (67252, Одеська область, Іванівський район, с. Богунове, вул. Центральна, 80) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дружба народів” (66332, Одеська область, Подільський район, с. Нестоїта) основний борг в сумі 1 260 000 (один мільйон двісті шістдесят тисяч)грн., 3% річних в розмірі 74 773 (сімдесят чотири тисячі сімсот сімдесят три)грн. 77коп., інфляційних витрат в розмірі116 517 (сто шістнадцять тисяч п`ятсот сімнадцять)грн. 94коп. та судовий збір в сумі 10 884 (десять тисяч вісімсот вісімдесят вісім)грн. 68коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 15 березня 2021 р.

Суддя К.Ф. Погребна