Постановление суда № 95513668, 01.03.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2646/21

Провадження № 2/638/3332/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Аркатова К.В., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 у розмірі 257980,77 грн.

Разом з тим, у позові представник позивача просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору або, у випадку відмови звільнити від сплати судового збору (на розсуд суду) – відстрочити позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення суду по суті справи, посилаючись на проживання позивача у м. Донецьк та неможливістю у зв`язку з цим сплатити судовий збір.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доводи позивача про проживання у м. Донецьк та наявність об`єктивних труднощів пов`язаних зі сплатою судового збору саме по собі не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру за подання позову, а відтак відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання, що відповідає ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Суддя звертає увагу на наступне - Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні зазначає, що судові органи не змогли забезпечити належного балансу між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку , так як збір, який вимагався від заявника за розгляд справи надмірний. Внаслідок цього останній утримався від позову та справу так і не розглянуто судомо. Це, завдало шкоди самій суті права на доступ до суду так як, судовий збір, який підлягав сплаті дорівнював середньому річному заробітку у Польщі на той час. Також, заявником при поданні клопотання про звільнення від сплати судового збору до суду Польщі подавалась декларація про відсутність доходів. В той же час, Європейський Суд з прав людини у згаданому рішенні зазначає, що "Право на суд" не є абсолютним, а може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети. Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Більше того, положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах . Відповідно вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відстрочення від сплати судового збору за подання позову враховуючи майновий стан сторони є правом, а не обов`язком суду.

На підставі викладено, суддя відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки такі підстави не є поважними в розумінні положень ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» для їх застосування.

Враховуючи вищезазначене, позивачу необхідно сплати судовий збір у розмірі 2579,80 грн., що складає 1 % від суми позову (257980,77 грн.) та надати докази сплати судового збору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, позовна заява повинна містити в собі: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

В пункті 3 прохальної частини позову позивачем не вказано суми, яку останній просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач в прохальній частині позову просить витребувати у відповідача відомості про розмір пенсії ОСОБА_2 , проте, клопотання про витребування доказів подається окремим письмовим клопотанням із зазначенням відомостей і в порядку визначеному ст. 84 ЦПК України.

А відтак позивачу необхідно усунути вищевказані недоліки шляхом надання уточненої позовної заяви та клопотання про витребування доказів складене відповідно до вимог ст.84 ЦПК України.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст.175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки зазначені недоліки перешкоджають суду відкрити провадження у справі.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись статями 175,185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про відстрочення або звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.В.Аркатова