Постановление суда № 95510713, 10.03.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3470/21

Провадження № 1-кс/344/1405/21

У Х В А Л А

10 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні №42018091010000002 від 29.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

в клопотанні вказано, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні під № 42018091010000002 від 29.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України. Установлено, що особи ОК «ЖБК Добра Справа», на підставі підроблених документів одержали право власності на земельну ділянку в м. Івано-Франківську, вул. Гарбарська, 14 та на об`єкт незавершеного будівництва (багатоквартирний житловий будинок), розміщений на земельній ділянці із кадастровим номером № 2610100000:03:002:0562 площею 0,082, що перебували у власності ПП «Коврижних», внаслідок чого завдали майнової шкоди пайовикам вищевказаного підприємства. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 06.01.2017, зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва 27-ми квартирний (багатоповерховий) житловий будинок, розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гарбарська, будинок 14 на земельній ділянці з кадастровим номером № 2610100000:03:002:0562 площею 0,082 га за обслуговуючим кооперативом «Житлово будівельний кооператив «Добра Справа». Згідно розділу № 1143521226101 інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, наявні зареєстровані обтяження № 21866379, № 31956364, № 22297263, № 2332641, № 23327420, № 25169979, № 247946318, № 25496968, № 27033325, № 34273798 у виді арешту нерухомого майна. Окрім цього, досудовим розслідуванням у зазначеному кримінальному провадженні встановлено, що в період часу з 13.09.2019 по 29.10.2019, ОСОБА_4 будучи державним реєстратором, тобто особою, яка згідно вимог ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» має доступ до автоматизованої системи, в якій обробляються Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, використовуючи документацію, яка не містила будь яких фактичних даних, з якими закон пов`язує реєстрацію права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна, несанкціоновано вчинив дії з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, а саме вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень об`єкту нерухомого майна на житлові та нежитлові приміщення нерухомого об`єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером № 2610100000:03:002:0562 площею 0,082 га, за неіснуючою адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вулиця імені Владики Софрона Мудрого, 14А ( АДРЕСА_1 ), про що зробив записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 33239972, № 33227564, № 33227716, № 33227878, № 33227980, № 33228131, № 33228297, № 33228621, № 33229969, № 33220133, № 33230338, № 33352035, № 33352010, № 33351987, № 33351966, № 33351948, № 33351929, № 33351903, № 33256731, № 33240668, № 33256392, № 33257221, № 33351773, № 33351738, № 33254977, № 33255129, № 33255272, № 33256557, № 33254822, № 33256156, № 33257399, № 33254651, № 33254140, № 33254314, № 33254500, № 33253973, № 33253750, № 33272259, № 33272485, № 33272735, № 33272951, № 33277409, № 33277521, № 33277629, № 33277760, № 33277891, № 33431858, № 33433666, № 33433759, № 33433888, № 33433980, № 33434063, № 33434150, № 33931697, № 33931549, № 33931384, № 33931217. Так, 14.09.2019 о 10 год 12 хв державний реєстратор ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 34, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи особистий ключ із електронним цифровим підписом та ідентифікатором доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, увійшов до вказаної автоматизованої системи та використовуючи акт прийому-передачі нерухомого майна 1 кімнатної квартири АДРЕСА_2 , серія та номер 27, виданий 13.09.2019, ОК Житлово-Будівельний Кооператив «Добра Справа» та ОСОБА_5 , який не містить будь яких фактичних даних, з якими закон пов`язує реєстрацію права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна, достовірно знаючи, що відповідні документи про готовність об`єкта до експлуатації органами Державної архітектурно-будівельної інспекції не видавались, поштова адреса: АДРЕСА_3 ) будь якому об`єкту нерухомого майна, у тому числі житловому будинку, у визначеному законодавством порядку не присвоювалась, діючи умисно та повторно, несанкціоновано вчинив дії з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, а саме вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) об`єкту нерухомого майна 1 кімнатної квартири АДРЕСА_2 ) загальною площею 44.1 кв.м. та підставу виникнення права власності акт прийому-передачі нерухомого майна, серія та номер 27, виданий 13.09.2019, ОК Житлово-Будівельний Кооператив «Добра Справа» та ОСОБА_5 ; довідка, серія та номер: 27/09, виданий 13.09.2019 ОК Житлово-Будівельний Кооператив «Добра Справа», зробивши запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 33254140. Згідно інформації Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, вказаним органом місцевого самоврядування не приймалось будь яких рішень про присвоєння адреси АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_1 ) будь якому об`єкту нерухомого майна. Окрім цього, управлінням з питань Державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт ІФ 083170791998 «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Гарбарська, 14, замовник ОК «ЖБК «Добра Справа». На теперішній час, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, у кримінальному провадженні виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_5 ) загальною площею 77.2 кв.м., яка знаходиться в житловому будинку на земельній ділянці із кадастровим номером 2610100000:03:002:0562 площею 0,082 га.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, що в ньому зазначені, долучив до матеріалів клопотання інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо реєстрації права власності на квартиру станом на 09/03/2021 та копію постанови від 02/02/2021 про визнання речових доказів. Надав пояснення про те, що в реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні 9 обтяжень по будинку, він є об`єктом незавершеного будівництва, при реєстрації, реєстратором присвоєну в адресу будинку літеру «А», при цьому адреса будинку не присвоювалась, він не зданий в експлуатацію, було скасовано декларацію про готовність об`єкта та введення його в експлуатацію, правовою підставою накладення арешту зазначив, що квартира є речовим доказом, метою накладення арешту є запобігання його відчуження або спотворення (перепланування).

Згідно з ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні 3) наявність суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Отже об`єкт нерухомого майна, приміщення не зберегло на собі слідів злочину, що вчинений способом внесення недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Приміщення за вказаною в клопотанні адресою є нерухомим майном, загрози його знищення чи спотворення суду не надано.

Отже в клопотанні не обґрунтовано яким чином спірне нерухоме майно чи речові права на нього були використані і розглядаються слідчим в якості знаряддя вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також, безпосередньо в клопотанні слідчого вказано, що досудове розслідування здійснюється за фактом неправомірної перереєстрації прав на нерухоме майно державним реєстратором ОСОБА_4 , яким здійснено реєстрацію права власності на зазначене майно за ОСОБА_6 , таким чином власником майна на час розгляду клопотання є є третя особа ОСОБА_6 , щодо якого згідно наданих матеріалів не проводиться досудове розслідування, слідчим не надано обґрунтування здійснення ОСОБА_6 будь-якої неправомірної діяльності.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Також слід зазначити, що відповідно до частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується.

Втручання має бути законним, тобто здійснене на підставі закону. Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

З огляду на це слід зазначити, що арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право власника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

При цьому у рішеннях у справах «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано про те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

В клопотанні не обґрунтовано відмежування обставин за ним від цивільно-правового спору, в якому учасники спору реалізують їх права та виконують обов`язки з підстав та у порядку, що встановлені законодавством, в клопотанні не обґрунтовано необхідність втручання.

Поняття «зловживання» представлене в статті 17 та статті 35§ 3 (a) (зловживання правом на індивідуальне звернення). Вона посилається на своє звичайне значення відповідно до загальної теорії права, а саме - шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене (Miroпubovs і інші проти Латвії, §§ 62 та 65; S.A.S. проти Франції [ВП], § 66).

Відповідно до ст. 7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Отже обов`язок доведення перед судом наявності правових підстав клопотання процесуальним законом покладено безпосередньо на суб`єкта відповідного клопотання.

Таким чином клопотання не обґрунтовано належними правовими підставами.

Відповідно зазначеного, суд -

П О С Т А Н О В И В :

в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1