Решение № 9550621, 16.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/54516.04.10 За позовомДержавного підприємства водних шляхів “Укрводшлях” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Радекс”

простягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Мазан Л.М., Руденок Н.В. –представники

від відповідача Носенко С.В. –представник ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Державного підприємства водних шляхів “Укрводшлях” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Радекс” заборгованості за Договором від 22.06.2007 у розмірі 520502,74 грн., пені у розмірі 37169,60 грн., заборгованості за простій земснаряду в сумі 880005,60грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 192п від 22.08.2007, відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання щодо оплати наданих позивачем послуг. Також позивач зазначає, що з вини відповідача (ненадання паливно-мастильних матеріалів та опломбування земснаряду у зв’язку з тимчасовою забороною діяльності по розчищенню р. Десна) була зупинена робота земснаряду, у зв’язку з чим позивач поніс збитки за простій земснаряду за період з 06.08.2009 по 23.10.2009 у розмірі 880005,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що факт простою земснаряду нічим не підтверджується, оскільки в липні 2009 року відповідач забезпечив позивача паливно-мастильними матеріалами, а також відповідач отримав Дозвіл № 19 від 18.08.2009 на тимчасове відновлення діяльності на перекатах Ружни-1 та Ружни-2. Щодо заборгованості за Договором № 192п відповідач вважає, що сума заборгованості виникла у зв’язку з неналежним виконанням позивачем зобов’язань за Договором, у зв’язку з чим відповідач поніс матеріальні збитки (втрачена вигода).

В судовому засіданні 16.04.2010 представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі № 11/545 до вирішення по суті адміністративної справи про визнання протиправними та скасування рішень № 124 від 21.07.2008 і розпоряджень № 66 від 05.08.2009, № 98 від 02.12.2009.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки розгляд адміністративної справи № 2а-15746/09/2670 не перешкоджає розгляду справи № 11/545.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

22.06.2007 між Державним підприємством водних шляхів “Укрводшлях” (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Радекс” (далі - замовник) було укладено Договір № 192п (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору виконавець зобов’язався надавати послуги земснарядом “ДН-301” щодо розчистки русла річки Десна на відстані 26,5 до 29,0 км від її гирла в адміністративних межах Пухівської сільської ради Броварського району, з подальшим складуванням піску на тимчасовий склад площею 2,0 га, розташований на території Пухівської сільської ради Броварського району, а замовник зобов’язується оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядок, що встановлені Договором.

Згідно з п. 2.2 Договору вищезазначені послуги надаються земснарядом “ДН-301” в міжнерестовий період.

Відповідно до п. 3.1 Договору замовник сплачує виконавцю 7,00 грн. в т.ч. ПДВ за 1 куб.м. річкового піску, взятого із розчистки русла річки Десна, та подачу його на тимчасовий склад.

Додатковими угодами № 2 від 15.02.2008 та № 3 від 27.05.2008 сторони вносили зміни до п. 3.1 Договору в частині збільшення вартості 1 куб.м. взятого річкового піску та подачу його на тимчасовий склад.

Згідно з п. 3.4 Договору оплата послуг проводиться замовником щомісячно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 банківських днів з моменту підписання відповідних актів приймання-передачі наданих послуг.

Позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 3052348,34 грн.

Надання позивачем та отримання відповідачем послуг за Договором підтверджується Актами приймання-передачі наданих послуг, підписаними та затвердженими сторонами (оригінали оглянуті в судовому засіданні та належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Проте, відповідач свої зобов’язання щодо повного та своєчасного проведення розрахунків належним чином не виконав та перерахував на рахунок позивача кошти у сумі 2531845,60 грн. (платіжні доручення та банківські виписки містяться в матеріалах справи).

У зв’язку з частковою оплатою відповідачем отриманих послуг позивач звертався до відповідача з претензією № 06-07/106 від 30.06.2008 про сплату заборгованості.

Листом № 2/14 від 14.07.2009 відповідач зобов’язався погасити заборгованість протягом двох місяців.

Однак, як свідчать матеріали справи та підтверджується сторонами, станом на час розгляду справи відповідач не погасив заборгованість за отримані послуги у розмірі 520502,74 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Посилання відповідача на те, що сума заборгованості виникла у зв’язку з неналежним виконанням позивачем зобов’язань за Договором, у зв’язку з чим відповідач поніс матеріальні збитки (втрачена вигода), судом не приймається, оскільки судом встановлено, що позивачем були надані послуги, а відповідачем прийняті вказані послуги за актами приймання-передачі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо підстав стягнення на його користь з відповідача заборгованості за Договором № 192п від 22.06.2007 за надані земснарядом послуги щодо розчистки русла річки Десна на відстані 26,5 до 29,0 км від її гирла в адміністративних межах Пухівської сільської ради Броварського району у розмірі 520502,74 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення платежів за Договором у розмірі 37169,60 грн.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.3 Договору за прострочення платежу замовник сплачує виконавцю пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період, за кожний день прострочення.

Згідно Постанови Національного банку України від 12.06.2009 № 343 з 15.06.2009 встановлено розмір облікової ставки на рівні 11,0 % річних.

Згідно Постанови Національного банку України від 10.08.2009 № 468 з 12.08.2009 встановлено розмір облікової ставки на рівні 10,25 % річних.

Крім того, згідно з п. 3.4 Договору прострочення відповідача з оплати послуг настає після 5 банківського дня з моменту підписання актів приймання-передачі, у зв’язку з чим суд вважає неправомірним нарахування позивачем пені на загальну суму заборгованості починаючи з 30.06.2009.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати послуг за Договором відповідач виконав неналежним чином, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 5.3 Договору, ст. 611 Цивільного кодексу України, розмір якої, за розрахунком суду (здійсненим в межах періоду розрахунку суми заборгованості, доданим позивачем до позовної заяви) становить 9 608,69 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача заборгованість за простій земснаряду в сумі 880005,60 грн.

Вказані вимоги мотивовані тим, що з вини відповідача (ненадання паливно-мастильних матеріалів та опломбування земснаряду у зв’язку з тимчасовою забороною діяльності по розчищенню р. Десна) була зупинена робота земснаряду, у зв’язку з чим позивач поніс збитки за простій земснаряду за період з 14:00 год. 06.08.2009 по 08:00 год. 23.10.2009 у розмірі 880005,00 грн.

Відповідно до п. 3.5 Договору у разі простою земснаряду “ДН-301” з вини замовника, замовник оплачує простій почасово, з оформленням відповідного акту простою. Акти простою повинні бути підписанні уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Згідно із п. 3.7.1 договору з урахування додаткової угоди № 4, 1 (одна) година у режимі простою сплачується у розмірі 471, 60 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, факт простою земснаряду “ДН 301” підтверджується нарядами-завдання начальника дільниці водних шляхів ДП “Укрводшлях” №№ 1-а, 1-б, 1-в, 1-г, 2 та актами командира земснаряду “ДН-301” від 07.08.2009, від 30.09.2009, від 12.10.2009 та від 23.10.2009.

Також позивачем складені Акти приймання-передачі послуг за простій земснраду від 30.09.2009, 26.10.2009 та 31.10.2009. Однак вказані акти відповідачем не підписані.

Рішенням Державної екологічної інспекції в Київській області № 124 від 21.07.2008 тимчасово заборонено (зупинено) з 25.07.2008 діяльність ТОВ “Компанія Радекс” по днопоглиблювальним роботам на відстані з 26,5 км по 29 км від гирла р. Десна в адміністративних межах Пухівської сільської ради Броварського району Київської області.

06.08.2009 Державною екологічною інспекцією в Київській області на виконання рішення від 21 липня 2008 року № 124 складено Акт про опломбування/опечатування земснаряду “ДН-301”.

Також, зазначеним актом встановлено, що відповідальність за збереження цілісності пломб (печаток) покладається на директора ТОВ “Компанія Радекс” Маругу Ю.В. Зняття пломб (печаток) до прийняття рішення про відновлення діяльності забороняється.

18.08.2009 Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Київської області був виданий Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія Радекс” Дозвіл № 19, згідно якого відповідачу дозволено тимчасово відновити діяльність на перекатах Ружни-1 та Ружни-2 на відстані 26,5 км до 29 км від гирла в межах Пухівської сільської ради Броварського району Київської області з 18 серпня по 18 вересня 2009. Примірник дозволу знаходився на земснаряді “ДН-301”, що підтверджується актом перевірки вимог природоохоронного законодавства від 19.08.2009 Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у місті Києві та Київській області, складений у присутності командира земснаряду “ДН-301”та скріплений його підписом.

Відповідач вважає, що позивачем було проігноровано вказаний дозвіл та не відновлено надання послуг на період дії тимчасового дозволу.

Позивач проти доводів відповідача заперечує та зазначає, що земснаряд “ДН-301” було опломбовано Державною екологічною інспекцією Київської області та право зняти пломбу належить лише представнику органу яким здійснено опломбування. Так, Державна екологічна інспекція в Київській області листом від 18.01.2010 року № 00064/09-13 повідомила ДП “Укрводшлях”, що на торішній час рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по розчищенню р. Десна на перекатах Рожни-1 та Рожни-2 в адміністративних межах Рухівської сільської ради Броварського району Київської області ТОВ “Компанія Радекс”не відмінено. Рішення про зняття пломб з земснаряду ДП “Укрводшлях” Державною екологічною інспекцією в Київській області по сьогоднішній день не приймалося, держінспектори для зняття пломб не відряджалися.

Судом не приймаються вищезазначені заперечення позивача враховуючи наступне.

Відповідно до п. 10 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відновлення діяльності підприємств здійснюється з письмового дозволу органу, який прийняв рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності, або його вищого органу.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення № 124 від 21.07.2008 про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по розчищенню р. Десна на перекатах Рожни-1 та Рожни-2 ТОВ “Компанія Радекс” в адміністративних межах Пухівської сільської ради Броварьского району Київської області було прийнято Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Київської області.

Дозвіл № 19 від 18.08.2009 виданий Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Київської області підписаний керівництвом Державної екологічної інспекції в Київській області та поставлена гербова печатка.

Зазначене підтверджується листом № 00631/02-13 від 09.03.2010 Державної екологічної інспекції в Київській області наданим у відповідь на запит суду.

Отже, рішення про тимчасове відновлення діяльності ТОВ “Компанія Радекс” (дозвіл № 19) не суперечить вимогам чинного законодавства.

Щодо посилання позивача на лист Державної екологічної інспекції в Київській області № 00064/09-13 від 18.01.2010, як на відсутність законних підстав відновити роботи згідно Договору № 192п від 22.06.2007, оскільки на теперішній час рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності по розчищенню р. Десна на перекатах Рожни-1 та Рожни-2 в адміністративних межах Пухівської сільської ради Броварського району Київської області не відмінено, то суд зазначає, що дійсно на день написання листа № 00064/09-13, а саме, 18.01.2010, рішення № 124 від 21.07.2008 не скасовано, проте Дозвіл № 19 був виданий лише для тимчасового відновлення діяльності ТОВ “Компанія Радекс” строком на один місяць. А тому, факт відсутності анулювання рішення № 124 від 21.07.2008 на час розгляду даної справи не є законною підставою для невиконання покладених на нього зобов’язань за Договором №192п від 22.06.2007 у період з 18.08.2009 по 18.09.2009.

Також, позивач зазначає, що Дозвіл № 19 від 18.08.2009 є незаконним та на підтвердження вказаного надав протест заступника прокурора Київської області № 07/4-255вих. від 26.01.2010, відповідно до якого останній вимагає скасувати дозвіл № 19 від 18.08.2009 на тимчасове відновлення робіт ТОВ “Компанія Радекс” в межах Пухівської сільської ради, як незаконний.

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про прокуратуру” протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

Отже, протест лише зупиняє дію опротестованого акту, а не скасовує його.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується відсутність вини відповідача у простої земснаряду у період з 18.08.2009 по 18.09.2009.

З позовної заяви позивача вбачається, що останній починає рахувати час простою з 06.08.2009 по 23.10.2009.

27.05.2008 сторони підписали додаткову угоду № 4 до Договору № 192п від 22.06.2007 року, відповідно до якої передбачили, що замовник за власний рахунок забезпечує земснаряд паливно-мастильними матеріалами з розрахунку 415 кг дизпалива та 10 кг моторної оливи на одну тисячу кубічних метрів видобутого річкового піску.

Позивач зазначає, що 06.08.2009 роботи земснаряду була припинена у зв’язку із закінченням дизпалива, яке відповідач своєчасно не поставив, та з 06.08.2009 починає рахувати час простою.

Однак, в матеріалах справи міститься Акт № 225 від 31.08.2009 приймання-передачі наданих послуг, підписаний позивачем та відповідачем, з якого вбачається, що у серпні 2009 року позивачем надавались послуги щодо розчистки русла річки Десна на суму 125468,35 грн.

Вказаний Акт спростовує твердження позивача про простій земснаряду у серпні 2009 року.

Відповідно до п. 9.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 01.10.2009.

Умов щодо автоматичного поновлення строку дії Договору вказаний Договір не містить.

Однак, позивач рахує час простою земснаряду по 23.10.2009.

Враховуючи викладене, наявність Акту № 225 від 31.08.2009 приймання-передачі наданих послуг, Дозволу № 19 від 18.08.2009 та п. 9.1 Договору, простій земснаряду з вини відповідача необхідно рахувати за період з 19.09.2009 по 01.10.2009, що становить 312 годин.

Відповідно до п. 3.5 Договору у разі простою земснаряду “ДН-301” з вини замовника, замовник оплачує простій почасово, з оформленням відповідного акту простою.

Згідно із п. 3.7.1 договору з урахування додаткової угоди № 4, 1 (одна) година у режимі простою сплачується у розмірі 471,60 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається матеріалів справи, в порушення умов договору № 192п від 22.06.2007 у період з 19.09.2009 по 01.10.2009 відбувся простій земснаряду “ДН-301” з вини відповідача, оскільки рішенням Державної екологічної інспекції в Київській області № 124 від 21.07.2008 тимчасово заборонено (зупинено) з 25.07.2008 діяльність ТОВ “Компанія Радекс” по днопоглиблювальним роботам на відстані з 26,5 км по 29 км від гирла р. Десна в адміністративних межах Пухівської сільської ради Броварського району Київської області. Належних доказів, які б підтверджували, що простій земснаряду у період з 19.09.2009 по 01.10.2009 виник не з вини Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Радекс”, останній суду не надав.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази скасування рішення Державної екологічної інспекції в Київській області № 124 від 21.07.2008 та Дозволу № 19 від 18.09.2009 у встановленому законом порядку.

Беручи до уваги, що простій земснаряду “ДН-301” у період з 19.09.2009 по 01.10.2009 стався з вини відповідача, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простій земснаряду підлягають частковому задоволенню за період з 19.09.2009 по 01.10.2009 в сумі 147139,20 грн. (471,60 грн. * 13 (кількість днів простою) * 24 (кількість годин на одну добу) = 147 139,20 грн.)

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову позивачем платіжним дорученням від 30.10.2009 № 1456 сплачено 25 500,00 грн. державного мита. Загальний розмір позовних вимог становить 1437 677,94 грн. Таким чином, 11 123,22 грн. державного мита сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України зазначена сума державного мита підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Радекс” (03151, м. Київ, вул. Керченська, 7/7, ідентифікаційний код 34901899, р/р 26001030001096 у Київській філії АКБ “Індустріалбанк”, МФО 320962, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Державного підприємства водних шляхів “Укрводшлях” (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12, ідентифікаційний код 03150102, р/р 26005301301 в ГОУ Промінвестбанк м. Києва, МФО 300012) заборгованість за Договором №192п від 22.06.2007 у розмірі 520502 (п’ятсот двадцять тисяч п’ятсот дві) грн. 74 коп., пеню у розмірі 9608 (дев’ять тисяч шістсот вісім) грн. 69 коп., заборгованість за простій земснаряду у розмірі 147139 (сто сорок сім тисяч сто тридцять дев’ять) грн. 20 коп., державне мито у розмірі 6772 (шість тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 51 коп. та 111 (сто одинадцять) грн. 17 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства водних шляхів “Укрводшлях” (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12, ідентифікаційний код 03150102, р/р 26005301301 в ГОУ Промінвестбанк м. Києва, МФО 300012) 11 123 (одинадцять тисяч сто двадцять три) грн. 22 коп. надмірно сплаченого державного мита.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 19.04.2010