Решение № 95502065, 09.03.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2021 року Справа № 923/1278/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м.Херсон

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод", м.Херсон

про стягнення 6800,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Дімова Ж.О., представник (паспорт НОМЕР_1 , виданий Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області 06.01.1998р., трудовий договір від 18.11.2020р.,наказ № 787-к від 17.11.2020р.

від відповідача: Мєньков А.В., юрисконсульт (паспорт НОМЕР_2 , виданий Цюрупинським РВ УМВС України в Херсонській області 11.03.1997р., довіреність від 31.12.2020р., наказ № 107-к/тр від 26.07.2019р.

Позивач Акціонерне товариство "Херсонобленерго" звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" про стягнення 6800,00 грн. збитків.

Ухвалою від 28.12.2020р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

18.01.2020р. відповідачем подано відзив на позовну заяву.

25.01.2020р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

05.02.2021р. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 17.02.2021р. розпочато розгляд справи, заслухано представників сторін, досліджено докази та оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 09.03.2020р.

02.03.2021р. від позивача АТ "Херсонобленерго" надійшло клопотання від 02.03.2021р. №64-04/377 про залучення до матеріалів справи додаткових доказів та врахування їх при ухваленні рішення.

Ухвалою суду від 04.03.2021р. постановлено долучити до матеріалів справи подані позивачем АТ "Херсонобленерго" в додаток до клопотання від 02.03.2021р. №64-04/377 докази, однак не приймати їх до розгляду.

До початку судового засідання від відповідача ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" надійшли клопотання від 26.02.2021р. №01/45 та б/н від 09.03.2021р. про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

В судове засідання з`явились представники сторін.

Представник відповідача підтримав клопотання про долучення додаткових доказів. Зазначив, що в судовому засіданні 17.02.2021р. представником позивача було наголошено, що відповідач має надати докази утримання п/с "Комбайнова", у зв`язку з чим просить залучити до справи та врахувати при винесенні рішення Договір підряду від 04.08.2020р. про виконання робіт з реконструкції підстанції. Також, у зв`язку з поданням АТ "Херсонобленерго" додаткових доказів просить долучити до матеріалів справи відомості щодо виконання (в частині здійснення оплати) укладених між сторонами договорів від 20.03.2010р. про спільне використання технологічних мереж і постачання електричної енергії.

Представник позивача проти залучення наведених документів до матеріалів справи заперечила.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд ухвалив приєднати до матеріалів справи додані до клопотань відповідача від 26.02.2021р. та 09.03.2021р. документи, однак останні не будуть враховуватися при постановленні рішення, оскільки відповідачем не доведено неможливість подання доданих до клопотань документів разом з заявами по суті, клопотань про встановлення додаткового строку для їх подання до суду не подано. Крім того, в судовому засіданні 17.02.2021р. представник позивача наголошувала на неналежному утриманні відповідачем підстанції до аварійної ситуації, а не на її відновленні після пожежі, про що відповідачем подано договір підряду від 04.08.2020р. При цьому суд враховує, що питання оплатності договору про спільне використання технологічних мереж не є предметом судового розгляду.

Також представник позивача звернулась до суду з додатковими поясненнями щодо клопотання від 02.03.2021р. №64-04/377 про подання додаткових доказів про здійснення оплати за договором про спільне використання електричних мереж, просить поновити строк на їх подання та прийняти до уваги при ухваленні рішення.

Представник відповідача проти залучення додаткових доказів АТ "Херсонобленерго" заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд ухвалив відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на подання додаткових доказів, які залучені до матеріалів справи ухвалою від 04.03.2021р., з підстав, викладених у наведеній ухвалі. При цьому суд враховує, що питання оплатності договору про спільне використання технологічних мереж не є предметом судового розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

За приписами ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 09.03.2021р. на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач Акціонерне товариство "Херсонобленерго" звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" про стягнення 6800,00 грн. збитків відповідно до вимог ст.ст. 20, 171, 188, 193, 216, 217 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 626, 629 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач АТ "Херсонобленерго" у заявах по суті справи та його представник в судовому засіданні зазначає, що 14 березня 2020 року о 00 годин 06 хвилин відбулось аварійне відключення ЗРУ-бкВ ПС-150кВ "Комбайнова", власником та балансоутримувачем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод", що призвело до знеструмлення абонентських ТП-8А, 20А, 35А, 39А, 49А, які живляться від зазначеної вище підстанції та до яких приєднані субспоживачі, розподіл електричної енергії яким здійснює Акціонерне товариство "Херсонобленерго".

Відновлення електропостачання споживачам (субспоживачам) абонентських трансформаторних підстанцій (ТП) відбулось лише 28 березня 2020 року, тобто знеструмлення тривало більше 24 годин.

Зазначена вище ситуація призвела до того, що позивач був позбавлений можливості надавати послуги з розподілу електричної енергії субспоживачам, приєднаним до технологічних електричних мереж відповідача, та мав сплатити споживачам (субспоживачам), знеструмленим більше 24 годин, компенсацію за недотримання стандартів якості електропостачання відповідно до Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 12.06.2018 року за № 375.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" підтверджено, що відповідно до п.5.5 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, ТОВ "Херсонська обласна ЕК" 14 квітня 2020 року було зараховано суму компенсації в розмірі 6800,00 грн.; відповідно, збитки, понесені АТ "Херсонобленерго" через недотримання стандартів якості показників послуг, склали 6800,00 грн. та мають бути відшкодовані відповідачем.

Заперечуючи проти позову відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" у заявах по суті справи та його представник в судовому засіданні зазначає, що припинення електропостачання 14.03.2020 року відбулося внаслідок пожежі, причини якої не встановлені, через що були спричинені великі пошкодження електротехнічного обладнання підстанції "Комбайнова", тобто мали місце обставини непереборної сили та відсутня вина власника мереж.

Ліквідація пожежі відбувалась як власними силами ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" так і з залученням пожежного підрозділу МНС.

Відповідно до п.п. 8.3.1. Договору № 4628 сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили належать форс-мажорні обставини - надзвичайна і непереборна за наявних умов сила, захист від дії якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана, зокрема, пожежею.

Сторона, для якої виконання зобов`язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, має письмово повідомити іншу Сторону про початок, тривалість та ймовірну дату припинення дії обставин непереборної сили (пункт 8.3.2. Договору № 4628).

Для усунення наслідків пожежі та з метою відновлення електропостачання ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" спочатку оперативно в телефонному режимі, а потім письмово зверталось до керівництва АТ "Херсонобленерго" з повідомленням про виникнення аварії на підстанції та з проханням сприяння у ліквідації наслідків форс- мажорної ситуації. Також, у зв`язку з довготривалим ремонтом, ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" просило переключити усі міські фідера на лінії АТ "Херсонобленерго" та надати мешканцям м. Херсону світло.

У відповідь АТ "Херсонобленерго" листом № 016142 від 14.03.2020 року повідомив ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" про необхідність ремонту обладнання для недопущення перерви в електропостачанні споживачів більше 24 годин. Натомість, враховуючи характер та обсяг пошкодженого обладнання, відновити підстанцію за 24 години було неможливо.

Відповідач звертає увагу, що причини пожежі, яка сталася 14.03.2020 року, не встановлені. Для цього ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" звертався до слідчого відділу Дніпровського відділення поліції із заявою від 21.07.2020 року № 01/109 про вчинення кримінального правопорушення (підпал 19.07.2020 року території ГПП "Комбайнова" за ч. ст. 194 КК України). При цьому відповідач просив провести перевірку на причетність особи на відеозапису від 19.07.2020 року до пожежі, що відбулась 14.03.2020 року, внаслідок якої була повністю виведена з ладу Головна понижуюча підстанція "Комбайнова". За вказаною заявою триває досудове розслідування.

Заявлена до стягнення сума компенсації споживачам через недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання не може стягуватися як збитки, оскільки відсутні правопорушення відповідно до приписів чинного законодавства, а саме відсутня вина відповідача.

Зауважує, що компенсацію споживачам мав здійснити не АТ "Херсонобленерго", а ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", що підтверджують листи, надані позивачем на адресу ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" про?

надання у квітні 2020 року компенсації споживачам, лист ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" від 23.11.2020 року №01-012550-07, а тому АТ "Херсонобленерго" не може вимагати відшкодувати йому компенсацію споживачам, яку він не надавав.

Також АТ "Херсонобленерго" вказує про необхідність відшкодувати йому суму компенсації в розмірі 6800,00 грн., в той час як в листі ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" від 23.11.2020 року №01-012550-07 вказано, що враховано до виплати споживачу кінцеву суму до виплати, яка складає згідно наданих реєстрів 6566,00 грн.

Відповідач вважає, що позивач не надав доказів сплати кінцевим споживачам (субспоживачам), знеструмленим більше 24 годин, компенсації за недотримання стандартів якості електропостачання, а вказані позивачем документи, а саме лист ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" за № 07/04-01562 від 23.11.2020 року, акт взаємних розрахунків, відповідні повідомлення та реєстр не підтверджують сплату компенсації.

За наведених обставин відповідач та його представник позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши пояснення учасників провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 20.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" (Власник мереж) та Відкритим акціонерним товариством "ЕК "Херсонобленерго" (Користувач), укладено Договір про спільне використання технологічних електричних мереж №4628/14889, за умовами якого Власник мереж зобов`язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб`єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

За умовами розділу 2 Договору Власник мереж зобов`язаний утримувати технологічні електричні мережі спільного використання у належному технічному стані, формувати електричну схему цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечувати технічну можливість для передачі електричної мережі до межі балансової належності електроустановок Користувача або інших суб`єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач; забезпечувати на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів Користувача або інших суб`єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, згідно з ПУЕ; забезпечувати виконання графіка попереджувальних ремонтів та обсягів робіт, визначених технологічними картами ремонту елементів обладнання, збереження встановлених на території Власника мереж електроустановок, засобів обліку та пломб на них; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; оперативно повідомляти Користувача та інших суб`єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж Власника, про порушення, що пов`язані з перериванням електропостачання, причини і терміни відновлення режиму електропостачання, про виведення в ремонт, а також введення в дію після ремонту технологічних електричних мереж, якими передається електроенергія.

В свою чергу, відповідно до п.5.3 Договору, Користувач має право на відшкодування згідно з законодавством України збитків, заподіяних унаслідок порушення його прав.

Згідно п.8.1 Договору, Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії технологічними електричними мережами спільного користування з дотриманням показників якості електричної енергії та категорії з надійності електропостачання. У разі погіршення передбачених умовами договору про постачання електричної енергії показників якості електричної енергії з вини Власника мереж останній відшкодовує Користувачу завдані збитки відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.9.4, Договір укладається на строк до 31.12.2010р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору або його перегляд.

Додатковою угодою від 15.06.2015р. до Договору сторонами узгоджено розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін згідно додатку.

В судовому засіданні представниками обох сторін підтверджено, що станом на час розгляду справи Договір від 20.03.2010р. №4628/14889 про спільне використання технологічних мереж є чинним.

14 березня 2020 року о 00 годин 06 хвилин внаслідок пожежі відбулось аварійне відключення ЗРУ-бкВ ПС-150кВ "Комбайнова", яка, на підставі Договору оренди майна №УСМ-01.10.18-01 від 01.10.2018р., укладеного між ТОВ "Укрсільгоспмаш" та ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод (а.с.73), перебуває в оренді відповідача, що призвело до знеструмлення абонентських ТП-8А, 20А, 35А, 39А, 49А, які живляться від зазначеної вище підстанції, та до яких приєднані субспоживачі, розподіл електричної енергії яким здійснює Акціонерне товариство "Херсонобленерго".

Відновлення електропостачання споживачам (субспоживачам) абонентських трансформаторних підстанцій (ТП) відбулось лише 28 березня 2020 року, отже знеструмлення тривало більше як 24 години.

Тривалість знеструмлення більше 24 годин не заперечується відповідачем а також підтверджена листом останнього від 14.03.2020р. №01/14.03.2020р. (а.с.76), з якого слідує, що до ремонтних робіт підрядник мав приступити 16.03.2020р., тобто через дві доби після аварійного відключення.

Означена ситуація призвела до того, що позивач був позбавлений можливості

надавати послуги з розподілу електричної енергії субспоживачам, приєднаним до технологічних електричних мереж відповідача, та мав сплатити споживачам (субспоживачам), знеструмленим більше 24 годин, компенсацію за недотримання стандартів якості електропостачання відповідно до Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі за текстом рішення - НКРЕКП, Регулятор), 12.06.2018 року за № 375 (надалі за текстом рішення - Порядок).

Цим Порядком врегульовані загальні та гарантовані стандарти якості електропостачання, а також відносини, пов`язані з електропостачанням, захистом прав споживачів та наданням оператором системи розподілу компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання споживачам.

Зокрема, відповідно до Порядку, Оператор системи розподілу (позивач) має забезпечити дотримання загальних та гарантованих стандартів якості надання послуг, зазначених у главі 2 Порядку (п.п.2.1 глави 2 Порядку). При цьому гарантований стандарт якості електропостачання визначений як мінімальний рівень якості надання послуг оператора системи або електропостачальника, який має бути забезпечений споживачу в обсязі і строки, визначені чинним законодавством, та за недотримання якого споживачу надається компенсація (пункт 1.3 глави 1 Порядку).

Підпунктом 4 пункту 2.3 глави 2 Порядку до гарантованих стандартів якості надання послуг оператором систем розподілу (яким є позивач) належить відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні протягом 24 годин.

Пунктом 2.4 глави 2 Порядку визначено, що у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг, зазначених у главі 2 Порядку, ОСР надає споживачу компенсацію в розмірах, наведених у додатку 1 до цього Порядку (за вирахуванням необхідних сум податків, якщо такі застосовуються), та відповідно до процедур, визначених главою 5 цього Порядку.

Компенсація за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання визначена Порядком як грошова сума, що надається споживачу у разі недотримання ОСР гарантованих стандартів якості електропостачання шляхом зменшення рахунку споживача у розмірах, встановлених цим Порядком (абз. 5 п.п. 1.3 розділу 1 Порядку).

Обов`язок ОСР здійснювати компенсацію та/або відшкодування збитків споживачу за недотримання показників якості послуг, визначених Регулятором, закріплений також п.п.7 п.5.1.2 глави 5.1 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП 14 березня 2018 року № 312 (надалі за текстом рішення - ПРРЕЕ) та п.8 частини третьої статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Порядок передбачає, що компенсація надається споживачу у строк не більше 45 днів з дня недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг шляхом урахування суми відповідної компенсації у рахунку за надання послуг з розподілу електричної енергії (пункт 5.1 Глави 5 Порядку).

Зважаючи на те, що перерва в енергопостачанні субспоживачів, електричне живлення яких здійснюється через технологічні електричні мережі відповідача, тривала більше, ніж 24 години, у позивача виник обов`язок надати таким споживачам компенсацію за недотримання стандартів якості надання послуг у розмірі, визначеному Порядком (Додаток 1 до Порядку).

За недодержання п.п. 4 п. 2.3 глави 2 Порядку (відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні) розмір компенсації становить: побутовим споживачам - 200,00 грн.; малим не побутовим споживачам - 400,00 грн.; іншим - 600,00 грн.) (Додаток № 1 до Порядку).

Відповідно до Реєстру надання компенсацій споживачам Херсонські РЕМ за недотримання гарантованого стандарту якості у березні 2020 року, право на отримання компенсацій отримали 19 споживачів (побутових та непобутових).

Відповідно до пункту 6.8 Порядку у разі, коли постачання електричної енергії споживачу здійснюється постачальником універсальних послуг або відповідно до комерційної пропозиції електропостачальника плату за надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує електропостачальник, оператор системи у строки, визначені пунктами 6.1, 6.2 та 6.4 цієї глави, повідомляє електропостачальника, що здійснює постачання електричної енергії відповідному споживачу, про: ідентифікаційні дані споживача; гарантовані стандарти якості надання послуг, які було недотримано; дату недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг; дату усунення причини незадовільної якості електричної енергії в разі недотримання гарантованого стандарту якості надання послуг, визначеного підпунктом 1 та/або підпунктом 2 пункту 2.3 глави 2 цього Порядку, разом з останньою із періодичних виплат компенсацій споживачу; розмір компенсації, розрахований відповідно до пункту 3.3 глави 3 додатка 1 до цього Порядку та з урахуванням пункту 6.10 цієї глави, та кінцевої суми до виплати споживачу з вирахуванням необхідних сум податків, якщо такі застосовуються; електропостачальник ураховує суму відповідної компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг оператора системи в кінцевому рахунку споживача за електричну енергію у строк не більше 30 днів з дня отримання повідомлення від оператора системи щодо виплати компенсації; електропостачальник зменшує платіж за надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії оператору системи на суму компенсацій.

Листом від 23.11.2020р. №01-012550-07 (а.с.31) Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" підтверджено, що відповідно до п. 5.5 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, ТОВ "Херсонська обласна ЕК" 14 квітня 2020 року було зараховано суму компенсації в розмірі 6800,00 грн. на особові рахунки зазначених у реєстрі споживачів та враховано кінцеву суму до виплати споживачу з вирахуванням необхідних сум податків у рахунках за електричну енергію за квітень 2020 року.

Таким чином, збитки, понесені АТ "Херсонобленерго" через недотримання стандартів якості показників послуг, склали 6800,00 грн.

ПРРЕЕ, які регулюють взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, передбачають укладення договорів про спільне використання технологічних електричних мереж між оператором системи та споживачем та/або власником цих мереж, який не є оператором системи (у тому числі виробником, резервне живлення якого забезпечується від електричних мереж цього оператора системи, споживачем (основним споживачем), електроустановки якого приєднані до електричних мереж такого виробника, та їх субспоживачами) для забезпечення розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи електричними мережами, що не належать оператору системи.

За визначенням, наданим ПРРЕЕ терміну "основний споживач", основним споживачем визнається споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи.

При цьому, ПРРЕЕ надають право ОСР вимагати від основного споживача відшкодування збитків, що виникли за зобов`язаннями оператора (у т.ч. оператора системи розподілу) перед субспоживачами у разі, коли недотримання показників якості електропостачання в точці приєднання субспоживача виникло внаслідок дії чи бездіяльності основного споживача (п.5.1.7 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ), оскільки власник технологічних електричних мереж (основний споживач) зобов`язаний належно утримувати технологічні електричні мережі та не обмежувати право оператора системи вимагати від власника технологічних електричних мереж відшкодування нанесених оператору системи збитків (абзац другий пункту 2.5.2 глави 2.5 розділу II ПРРЕЕ).

У зв`язку з цим на законодавчому рівні визначений обов`язок споживача (основного споживача) відшкодовувати учасникам роздрібного ринку збитки, виникнення яких пов`язане з вимушеним порушенням умов договору інших споживачів (субспоживачів) щодо обсягів постачання, показників якості електропостачання та/або договірної потужності, зумовлені діями та/або бездіяльністю споживача (основного споживача) (п.п. 5.5.9 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ).

З метою врегулювання спору у досудовому порядку 30 вересня 2020 року позивачем на адресу відповідача направлено претензію за № 07/8-01479 (а.с.29) з вимогою відшкодувати позивачу збитки у сумі 6800,00 грн., завдані незабезпеченням відповідачем технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точки приєднання електроустановок позивача та незабезпечення на межі балансової належності електромереж підтримання параметрів якості електроенергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струймоприймачів позивача, як то передбачено Договором.

Однак, врегулювати спір у досудовому порядку сторонам не вдалося, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Відносно тверджень відповідача щодо відсутності його вини у виникненні пожежі, необхідності звільнення його від відповідальності за умовами п.8.3.1 Договору, суд зауважує наступне.

Так в п.8.3.1 укладеного між сторонами Договору останні дійшли згоди про те, що сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили належать форс-мажорні обставини - надзвичайна і непереборна за наявних умов сила, захист від дії якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана:

- винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледиця, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);

- непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);

- умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов`язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.

Термін виконання зобов`язань за цим Договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.

Згідно п.8.3.2, сторона, для якої виконання зобов`язань стало неможливим внаслідок обставин непереборної сили, має письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та ймовірну дату припинення дії обставин непереборної сили.

Так згідно з ч.1 ст. 617 Цивільного кодексу України, підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання є непереборна сила.

Визначення обставин непереборної сили дається у Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Відповідно до ч. 2 ст. 141 вказаного Закону, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Так, суд зазначає, що форс-мажор (переклад з французької мови - вища сила) - це непередбачувані обставини, які не залежать від волі сторін договору, за яких неможливо виконати покладені на них зобов`язання.

Компетентними органами щодо засвідчення обставин непереборної сили законодавством визначено Торгово-промислову палату України та 25 регіональних торгово-промислових палат: 24 обласних та міста Києва (далі - ТПП).

Згідно із ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та п. 3.1 Регламенту, засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі також - Регламент ТПП) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Згідно із п.3.3. Регламенту ТПП, сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.11. Регламенту ТПП).

Варто зазначити, що просто існування таких обставини не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, саме через неї. Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислової палати. Для того, щоб отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їх результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов`язання.

Обов`язок доказування настання форс-мажорних обставин покладено на заявника, який несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, відомостей та доказів. І вже за результатами розгляду таких документів Торгово-промислова палата видає сертифікат про форс-мажорні обставини.

Отже, на підтвердження пожежі як форс-мажорної обставини, яка свідчить про відсутність вини відповідача у порушенні зобов`язання із забезпечення технічної можливості передачі електричної енергії до межі балансової належності електроустановок позивача, останній мав би пред`явити відповідний сертифікат Торгово-промислової палати.

Однак, в матеріалах справи відсутні сертифікати, видані Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання відповідачем договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Так само, відповідачем не подано до суду доказів, які б свідчили про виникнення пожежі внаслідок непередбачених ситуацій, викликаних діями сторони, що не є стороною даного договору, тобто внаслідок підпалу третіми особами.

У відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що ліквідація пожежі 14.03.2020р. відбувалась, в тому числі, силами підрозділу МНС.

Суд зазначає, що Порядком обліку пожеж та їх наслідків (пункти 7, 8), затвердженим Постановою КМУ від 26.12.2003р. №2030, встановлено, що документом про засвідчення факту пожежі є акт, який підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, зокрема представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об`єкта та потерпілий. Форма такого акта затверджена наказом МВС України від 14.06.2017р. № 503 "Про затвердження форми звітності № 1-ППО (місячна) "Звіт про пожежі та їх наслідки" та форми акта про пожежу".

Розслідування пожеж регламентуються Порядком спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов`язаних з пожежами (далі - Порядок спільних дій), затвердженим наказом МВС України від 24.07.2017р. № 621.

Відповідно до вимог вказаного Порядку спільних дій: органи поліції проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на виявлення, фіксацію та збирання доказів, установлення обставин виникнення пожеж, а також умов, що призвели до їх виникнення, установлення осіб, причетних до вчинення правопорушень та їх притягнення до відповідальності згідно з вимогами чинного законодавства, а також забезпечення відшкодування збитків, завданих потерпілим; територіальні органи ДСНС залучаються для встановлення причин виникнення пожеж, а також обставин і умов, що сприяли їх виникненню. Керівники структурних та територіальних підрозділів Головного управління національної поліції, а також структурних підрозділів територіальних органів ДСНС у межах повноважень забезпечують виїзди слідчо-оперативних груп поліції (далі - СОГ), уповноважених посадових осіб ДСНС та її територіальних органів на кожну пожежу. Після прибуття на місце пожежі члени СОГ з`ясовують обставини щодо виникнення та розвиток пожежі, місце виникнення, час, умови перебігу та причини вчинення правопорушення, встановлюють свідків, прикмети осіб, які причетні до виникнення пожежі, забезпечують фіксацію доказової інформації а також встановлюють інші обставини.

Для участі в огляді місця пожежі обов`язково залучаються спеціалісти з гасіння, ліквідації та дослідження пожежі, за потреби можуть залучатися відповідні спеціалісти газового господарства, енергонагляду та технічного нагляду, з ремонту побутової техніки, з контролю за устаткуванням, ремонтом та експлуатацією систем пічного опалення тощо.

Разом з тим, відповідачем не подано до суду акту, складеного за результатами пожежі у встановленому законом порядку, на підтвердження причин пожежі, в тому числі що остання мала місце внаслідок дій третіх осіб.

При цьому, в судовому засіданні 17.02.2021р. на питання суду представник відповідача зазначив, що йому невідомо, чи складався такий акт. В той же час в судовому засіданні 09.03.2021р. представник відповідача повідомив, що такий акт органами ДСНС товариству не надався, однак доказів означеного суду не подано.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на факт розслідування причин пожежі, яка мала місце 19.07.2020р., та встановлення винних осіб, оскільки предметом судового розгляду в даній справі є наслідки, що мали місце внаслідок пожежі, яка сталася 14.03.2020р., а не 19.07.2020р.

Отже, зважаючи на викладене, суд констатує, що відповідачем не подано належних доказів, які б свідчили про звільнення його від відповідальності за невиконання умов Договору, а саме, стягнення збитків.

Суд також критично ставиться до позиції відповідача відносно неможливості стягнення заявленої позивачем до стягнення суми компенсації споживачам в якості збитків, оскільки відсутні всі необхідні ознаки правопорушення відповідно до приписів чинного законодавства, а саме відсутня вина відповідача.

Як зазначено вище, за умовами укладеного між сторонами договору відповідач зобов`язався забезпечити передачу електричної енергії технологічними електричними мережами спільного користування з дотриманням показників якості електричної енергії та категорії з надійності електропостачання.

За приписами ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Аварійне відключення підстанції 14.03.2020р. сталося за наслідками ситуації, викликаної пожежею на об`єкті відповідача. При цьому, доказів наявності форс-мажорних обставин або вчинення підпалу третіми особами відповідачем до суду не подано.

Таким чином, позивачем АТ "Херсонобленерго" понесено збитки у зв`язку із невиконанням відповідачем ТОВ НВП "Херсонський машинобудівний завод" своїх зобов`язань за договором в частині забезпечення передачі електричної енергії технологічними електричними мережами спільного користування з дотриманням показників якості електричної енергії та категорії з надійності електропостачання.

Відносно тверджень відповідача, що позивач не надав доказів сплати кінцевим споживачам (субспоживачам), знеструмленим більше 24 годин, компенсації за недотримання стандартів якості електропостачання, а вказані позивачем документи, а саме лист ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" за № 07/04-01562 від 23.11.2020 року, акт взаємних розрахунків, відповідні повідомлення та реєстр не підтверджують сплату компенсації, а також, що позивач не обґрунтував розмір збитків в сумі 6800,00 грн., бо ТОВ "ХОЕК", як податковий агент, утримав податок на доходи фізичних осіб в бюджет і сума до виплати склала 6566,00 грн., а тому утримані податки фізичних осіб не можна вважати збитками, суд зауважує наступне.

Як слідує з позовної заяви, порядок надання компенсацій Споживачам за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання споживачам здійснюється відповідно до Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затвердженого постановою НКРЕКП 12 червня 2018 року № 375 (Порядок).

За умовами Типового договору Постачальник зобов`язаний здійснювати оплату послуг з розподілу Оператору системи розподілу (п.п.9 п. 7.2 глави 7 Типового договору), а Споживач зобов`язаний мати діючий договір з Оператором системи розподілу (п.п.2 п.6.2 глави 6 Типового договору).

Механізм здійснення відшкодування відповідно до п.6.8 Порядку виглядає наступним чином:

ОСР (позивач, оператор системи розподілу) формує перелік Споживачів, що мають право на отримання компенсації за недотримання ОСР стандартів якості надання послуг. У повідомленні вказуються відомості, визначені у п.6.8 Порядку.

Електропостачальник (TOB "ХОЕК") ураховує суму відповідної компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг оператора системи в кінцевому рахунку споживача за електричну енергію та зменшує платіж за надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії оператору системи на суму компенсацій.

Між AT "Херсонобленерго" та TOB "ХОЕК" укладено договір № 1111147 від 28.12.2018 року а.с.(50-52).

Пунктом 3.2 глави 3 цього Договору передбачено, що постачальником здійснюється оплата послуг з розподілу (передачі) за сукупністю споживачів, яким згідно з договором про постачання електричної енергії, розподіл (передачу) забезпечує Постачальник.

Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії здійснюється Постачальником на поточний рахунок Оператора системи (п. 3.5 глави 3 цього Договору).

Розрахунковим періодом для цілей цього Договору є календарний місяць.

На виконання Договору між сторонами (AT "Херсонобленерго" та ТОВ "ХОЕК" кожного місяця складаються Акти взаємних розрахунків, за якими AT "Херсонобленерго" формується рахунок.

У рахунку окремим рядком міститься обсяг коштів, сплачених у т.ч. відповідно до Постанови № 375 (постанова НКРЕКП "Про затвердження Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання" від 12 червня 2018 року №375).

Крім того, AT "Херсонобленерго" листом від 04.11.2020 року за № 07/04-01562 (а.с.58) додатково звернулось до ТОВ "ХОЕК" за наданням інформації щодо надання Споживачам компенсації відповідно до Акту та реєстру.

Листом за № 07/04-01562 від 04.11.2020 року (а.с.31) ТОВ "ХОЕК" підтвердило надання компенсації Споживачам за Актом та рахунком відповідно до Договору №1111147 від 28.12.2018 року та врахування суми компенсацій у рахунках послуг з розподілу відповідних споживачів, вказаних в реєстрі. Сума, на яку було зменшено платіж АТ "Херсонобленерго" за розподіл електричної енергії за квітень 2020 року склала за даним реєстром 6800,00 грн., а загалом за квітень 2020 року 8800,00 грн.

30.04.2020р. між АТ "Херсонобленерго" (Оператор системи розподілу) та ТОВ "ХОЕК" (Енергопостачальник) було укладено Акт (а.с.48), відповідно до якого у квітні 2020 Оператором системи розподілу нарахована компенсація за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання споживачам Електропостачальника, згідно Повідомлення №21/06-020139 від 03.04.2020р. (а.с.55-56), №21/06-020141 від 03.04.2020р. (а.с.53-54). Перелік споживачів та розмір належної компенсації зазначено в Додатку до Акту. Загальна сума нарахованої компенсації складає 8800,00 грн. Сторони погоджуються, що на виконання вимог Постанови НКРЕ КП від 12.06.2018р. №375 суму компенсації, зазначену в п.1 цього Акту, за квітень 2020р., ОСР враховує в рахунок надання послуг з розподілу, а Електропостачальник відповідно зменшує на цю суму платіж ОСР за надання послуг з розподілу електричної енергії.

Отже, з наведеного слідує, що відшкодування проводиться ТОВ "ХОЕК" шляхом врахування суми компенсації, наданої Споживачу AT "Херсонобленерго" відповідно до реєстру, та зменшення на цю суму платежу за послуги з розподілу AT "Херсонобленерго" Споживача. Тобто, за послуги з розподілу ТОВ "ХОЕК" сплачує суму AT "Херсонобленерго", зменшену на суму компенсації.

Також, оскільки відповідно до п.п.4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу, а фізичні особи відповідно до п.п.162,1.1 пункту 162,1 статті 1625 Податкового кодексу України є платниками податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% (п.167.1 Податкового кодексу України) та платниками військового збору, запровадженого тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (ст.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України) зі ставкою збору 1,5% від об`єкта оподаткування, визначеного статтею 163 ПК України (до якого також належать доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), ТОВ "ХОЕК" врахувало суму податків у сумі наданої компенсації (ст.171 ПК України).

Суд також не приймає до уваги твердження відповідача про безпідставність застосування Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсації споживача за їх недотримання, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 12.06.2018р. №375, оскільки цей Порядок застосовується до суб`єктів господарювання, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу або розподілу електричної енергії, оскільки відповідач до таких суб`єктів не відноситься.

Суд зауважує, що, як зазначено у п.1.2 Порядку, цей Порядок застосовується до суб`єктів господарювання, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, розподілу електричної енергії або передачі електричної енергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за №1469 від 20.11.2018 "Про видачу АТ "Херсонобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом", позивачу з 01 січня 2019 року надано право на надання виключно послуг з розподілу електричної енергії (а.с.97-98).

Відповідно, дія Порядку поширюється на позивача, який і сплатив

компенсацію споживачам, знеструмленим більше 24 годин, відповідно до п.2.4 глави 2 Порядку.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", побутові споживачі отримують універсальні послуги відповідно до цього Закону.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає "універсальну послугу" як право побутового та малого непобутового споживача бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є додатком 6 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП 14.03.2018 року № 312 (ПРРЕЕ).

Статтею 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних обов`язків, у т.ч., є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов`язковими до виконання (статті 628, 629 ЦК України). При цьому одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Аналогічна норма щодо неможливості розірвання договорів в односторонньому порядку міститься у Господарському кодексі України (ГК України) (стаття 188 ГК України), яким визначені основні засади господарювання в Україні і регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, а статтею 193 ГК України закріплений обов`язок сторін договору виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (стаття 226 ГК України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, поміж іншим, вартість втраченого майна, визначена відповідно до вимог законодавства та додаткові витрати, понесені стороною, внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

За частиною третьою статті 147 ГК України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В даному випадку позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, який відповідає тим, що передбачені законодавством, та забезпечить відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням правової позиції, висловленої ЄСПЛ при розгляді справи "Серявін проти України", а саме те, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р.).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навивши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003р.).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку доводам та запереченням учасників судового процесу, надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.

Так з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" на користь позивача Акціонерного товариства "Херсонобленерго" підлягає стягненню 6800,00 грн. збитків.

При зверненні до суду із даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн. на підставі платіжного доручення №Е105527 від 24.11.2020р.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір, в порядку статті 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Херсонський машинобудівний завод" (код ЄДРПОУ 35788406, 73026, м.Херсон, вул.Тираспольська, 1) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (код ЄДРПОУ 05396638, 73000, м.Херсон, вул.Пестеля, 5) на поточний рахунок № НОМЕР_3 в ТВБВ №10021/01 ФХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 352457, код 02766367, НОМЕР_4 - 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. збитків, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено і підписано 15.03.2021р.

Суддя М.Б. Сулімовська