Постановление суда № 95495166, 06.02.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4950/21

Провадження № 1-кс/761/3715/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Філь В.В., прокурора Саєнка Д.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Козачини А.М., Скоробогатова А.В., перекладача Гукасяна А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 181 000 000 002 07 від 26.02.2018, у якому

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Республіки Вірменія, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюється за ч. 3 ст. 199 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора Саєнком Д. клопотання слідчого ГСУ СБ України Лабунця Р. про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 05.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 199 КК України.

На думку слідчого, існують ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні з підстав, які у ньому зазначені.

Захисник Козачина А.М. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість ризиків.

Захисник Скоробогатов також заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Крім того заявив скаргу у порядку ст. 206 КПК України, зазначивши, що його підзахисний не володіє українською мовою, а особа, яка здійснила затримання підозрюваного не повідомила останньому підстави затримання. Тому захисник вважав, що затримання є незаконним, отже порушене право ОСОБА_1 , передбачене ч. 4 ст. 208 КПК.

Підозрюваний підтримав думку захисників.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши надані учасниками судового засідання матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватись вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського Суду з прав людини(далі ЄСПЛ).

У силу ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, яке статтею ст. 194 КПК покладає на слідчого суддю обов`язок під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу з`ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні інкримінованих злочинів, свідчать про існування ризиків непроцесуальної поведінки такої особи та відсутність підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчий суддя бере до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини»«обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами підтверджується причетність гр. ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 199 КК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Отже, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, коштів, сімейних стосунків.

Отже, відсутність у підозрюваного сталих соціальних та родинних зв`язків, сім`ї, утриманців, свідчать про реальне існування наведеного вище ризику позапроцесуальної поведінки ОСОБА_1 .

Крім того, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_1 на свідків, з метою зміни останніми наданих раніше показань.

Відсутність у підозрюваного офіційного та стабільного джерела доходу у сукупністю з корисливим спрямуванням інкримінованого злочину можуть свідчити про те, що злочинна діяльність є єдиним джерелом доходу підозрюваного.

Слідчий суддя також вважає, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, за результатами оцінки встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що існують певні ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Інкримінований ОСОБА_1 злочин передбачає покарання у виді позбавлення волі понад вказаний строк.

Зазначене вище та відсутність доказів, які б спростували доводи сторони обвинувачення та довели, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зможе забезпечити правомірну процесуальну поведінку підозрюваного, приводить слідчого суддю до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено, що слідчий суддя під час вирішення питання про тримання особи під вартою визначає розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» сума застави визначається з огляду на ступінь вірогідності того, що можлива втрата застави є достатньо стримуючим для підозрюваного фактором, щоб утриматись від дій, спрямованих на переховування від суду.

Отже, відповідно до абзацу другого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК, слідчий суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 заставу у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки така застава достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Надаючи оцінку доводам захисника Скоробогатова О.В. щодо порушення прав ОСОБА_1 під час його затримання, що полягає у нероз`ясненні останньому зрозумілою мовою підстав затримання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 208 КПК уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Захисник стверджує, що ОСОБА_1 не володіє українською мовою.

Водночас, слідчий суддя надає критичної оцінки доводам захисника, оскільки ОСОБА_1 є громадянином України та у відповідності з п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України» володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування, є обов`язковою умовою отримання громадянства України.

З викладеного вище вбачається відсутність підстав для задоволення скарги захисника Скоробогатова О.В. в інтересах ОСОБА_1 , поданої у порядку ст. 206 КПК.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193-197 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

У задоволенні скарги адвоката Скоробогатова А.В. у порядку ст. 206 КПК України відмовити.

Клопотання слідчого ГСУ СБ України Лабунця Р.О. задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити по 04 квітня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави, однак на строк, що не перевищує строк досудового розслідування.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч