Решение № 95493721, 01.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року справа №380/4543/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Кавєріна С.М., представника відповідача Цимбор Н.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) 12.06.2020 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 10.03.2020 №134650008728 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняти рішення (розпорядження) щодо призначення та виплати з 02.03.2020 пенсії за вислугу років відповідно до частини першої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

Позивач не погоджується з рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №134650008728 від 10.03.2020 про відмову в призначенні пенсії (а.с.1-11,101-102) та стверджує, що має право на пенсію за вислугу років на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII. Його стаж роботи на посадах прокурора складає 15 років 06 місяців 04 днів, строк навчання, у тому числі проходження курсантом військової служби - 2 роки 11 місяців 12 днів, відтак станом на 01.01.2020 його календарна вислуга років становить 18 років 5 місяців 4 дні. Позивач покликається на положення статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та підпункту «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», відповідно до яких у зв`язку із безпосередньою участю в антитерористичній операції йому зарахована на пільгових умовах вислуга в розмірі 06 років 2 місяці 0 днів (безпосередня участь в антитерористичній операції та участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях). Оскільки станом на 01.01.2020 його вислуга років в пільговому обчисленні складає 24 роки 6 місяців 23 дні, у тому числі на посадах прокурора 15 років 06 місяців 4 дні, ОСОБА_1 має достатню вислугу для призначення пенсії відповідно до частини першої статті 86 Закону №1697-VII.

ГУ ПФУ у Львівській області позов не визнає (а.с.85-90, 113-115, 134-137), просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Представник відповідача зазначає, що у послужному списку позивача відсутній запис, що за період з 08.09.2014 по 24.12.2014 такий проходив саме військову службу в районі/районах антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей як і за період з 26.10.2015 по 06.08.2018, а лише зазначено роботу на різних посадах прокурорів. Представник відповідача вказує, що на день звернення за призначенням пенсії вислуга років ОСОБА_1 відповідно до статті 86 Закону №1697-VII становить 18 років 5 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення такого виду пенсії, за необхідних не менше 24 роки 6 місяців.

Суд заслухав промови учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 з червня 2004 року проходить службу в органах військової прокуратури, з 07.08.2018 по теперішній час обіймає посаду військового прокурора Західного регіону України (а.с. 16-17). Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 31.03.2015 (а.с. 44).

Відповідно до наказу Генерального прокурора №65к від 28.02.2020 «Про оголошення вислуги років військовим прокурорам Західного, Південного, Центрального регіонів та об`єднаних сил, їх першим заступникам та заступникам станом на 01.01.2020» станом на 01.01.2020 вислуга років у полковника юстиції ОСОБА_1 , що дає право на виплату щомісячної надбавки за вислугу років, включаючи пільгову вислугу років, склала 24 роки 06 місяців 23 дні, у тому числі пільгова вислуга 6 років 02 місяці 00 днів (а.с. 18-19).

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до частини першої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі – Закон №1697-VII).

ГУ ПФУ у Львівській області листом №1300-0302-8/36541 від 26.05.2020 повідомило заявника про прийняте рішення №134650008728 від 10.03.2020, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1697-VII з таких мотивів: статтею 86 Закону №1697-VII визначено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років, зокрема, в період з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 06 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців. Законом №1697-VII не передбачено пільгового обчислення періодів роботи/служби, які дають право на призначення пенсії за вислугу років згідно статті 86 цього Закону, а вислуга років, яка дає право на призначення такого виду пенсії, враховується в календарному обчисленні. До вислуги років, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII, зараховано такі періоди: половина строку навчання в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого (1 рік 11 місяців 15 днів), період проходження військової служби (11 місяців 27 днів), період роботи/служби на прокурорських (прокурорсько-слідчих) посадах (15 років 6 місяців 4 дні). З огляду на те, що вислуга років ОСОБА_1 , яка дає право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII, на день звернення за призначенням пенсії становить 18 років 5 місяців 16 днів, відсутні підстави для призначення такого виду пенсії (а.с. 12-15).

З метою прийняття рішення у цій справі суд вирішує питання про застосовність таких норм права, що регулюють питання пенсійного забезпечення в Україні, а також особливості пенсійного забезпечення військовослужбовців та прокурорів:

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (зі змінами та доповненнями, далі – Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом (стаття 1). За цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років (стаття 2).

Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком (стаття 51).

Право на пенсію за вислугу років мають: - окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу; - робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; - водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи; - механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення); - працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах; - робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання; - деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55; - працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55; - спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55 (стаття 52).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон №1058).

Відповідно до Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 114 Закону №1058 передбачено підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах (зі скороченням пенсійного віку) та за вислугу років для окремих категорій працівників. Так, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті, а саме: « 4. Право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію. Пенсії для осіб, визначених цією частиною, до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України».

Статтею 115 Закону №1058 визначено особливості пенсійного забезпечення окремих категорій громадян. Відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697).

Закон №1697 містить Розділ IX «Соціальне та матеріально-побутове забезпечення прокурора та інших працівників органів прокуратури», котрий містить такі положення:

[…] стаття 84 «Заходи соціального захисту прокурора»

Прокурор підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування

[…]

Стаття 86. Пенсійне забезпечення працівників прокуратури

1. Прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: […]

з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

2. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. […]

6. До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується:

- час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;

- час роботи слідчими, суддями;

- час роботи на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

- час роботи у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

- час роботи на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України;

- час роботи на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

- військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

- відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася. […]

11. Прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором. […]

13. Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі – Закон №2232).

Закон №2232 містить такі положення:

[…] Стаття 2. Військова служба і виконання військового обов`язку в запасі

1. Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

2. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; […]

Стаття 24. Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби. Час та місце виконання обов`язків військової служби

1. Початком проходження військової служби вважається: […] 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;

2. Військова служба призупиняється для військовослужбовців, які […] Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань […]

Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. […] Для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. […]

3. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі (далі – Закон №2011). Закон №2011 містить такі норми:

[…] Стаття 1-2. Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей

Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.[…]

Стаття 8. Основні права військовослужбовців, пов`язані з проходженням служби

1. […] Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.[…]

У разі поновлення на військовій службі (посаді) орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання про виплату військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов`язку на нижчеоплачуваній посаді, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення (переміщення). Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і у пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання.

[…]

Стаття 10-1. Право військовослужбовців на відпустки. Порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них

1. Військовослужбовцям […] Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

[…]

Стаття 13. Право військовослужбовців та членів їх сімей на освіту

[…] 5. Особа, у якої один з батьків є військовослужбовцем, який має вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, особа, у якої один з батьків є громадянином, звільненим з військової служби за віком, за станом здоров`я чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вислуга років у календарному обчисленні якого становить 20 років і більше, особа, у якої один з батьків є військовослужбовцем, який став особою з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, користується переважним правом зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, до вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, за умов успішного складання іспитів та відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів, протягом трьох років після здобуття необхідного для вступу рівня загальної середньої освіти.

[…]

Стаття 15. Пенсійне забезпечення і допомога

1. Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

2. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. […]

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі – Закон №2262).

Закон №2262 містить такі положення:

Стаття 1. Види пенсійного забезпечення

Особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. […]

Стаття 2. Умови пенсійного забезпечення

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. […]

Стаття 17-1. Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом

Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17-2. Документи, що мають підтверджувати окремі періоди проходження служби особою, яка має право на пенсію за цим Законом

Обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 1992 р. № 393 затвердив «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі – Порядок №393), що місить такі положення:

«Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» і постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію цього Закону Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:

військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту; […]

час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу;

[…]

2. До вислуги років поліцейським, […]

3. До вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці:

[…] час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

[…] час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

[…]

4. Установити, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.

[…]

10. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:

які звільняються із служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

[…] які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.

Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі – Закон №889). Закон №899 містить такі положення:

[…] Стаття 3. Сфера дії цього Закону

1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця. […] 3. Дія цього Закону не поширюється на: […] 13) прокурорів.

При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:

сторони визнають фактичні обставини справи, спору щодо тривалості періоду та виду навчання ОСОБА_1 , стажу роботи на посадах прокурорів, а також правильності визначення його вислуги років як військовослужбовця в календарному та пільговому обчисленні немає.

Суть цього спору зводиться до того, чи можна ототожнювати поняття «час військової служби» як складової частини «вислуги років для отримання пенсійного забезпечення працівника прокуратури» в розумінні абзацу сьомого частини шостої статті 86 Закону №1697 з поняттям «вислуга років в пільговому обчисленні для призначення пенсії» в розумінні Закону № 2262.

Специфіка спірних правовідносин полягає у тому, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який від початку професійної кар`єри проходить службу в органах прокуратури на прокурорських посадах, тому час його роботи на посадах прокурорів (помічників і старших помічників прокурорів) фактично відповідає часу проходження ним військової служби (за винятком періоду з 01.08.2003-26.04.2004, коли ОСОБА_1 був курсантом військово-юридичного факультету ВУЗу).

Оцінюючи аргументи сторін щодо сфери дії, співвідношення та тлумачення наведених вище норм права з метою їх застосування до спірних правовідносин суд керується такими мотивами:

І) система пенсійного забезпечення в Україні передбачає призначення пенсій із схожим найменуванням «за вислугу років» для різних категорій осіб за відмінними правилами, передбаченими різними нормативно-правовими актами:

1) пенсії за вислугу років як один з видів трудових пенсій, що призначаються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, котрі призначаються з підстав та на умовах, передбачених Законом №1788 та Законом №1058;

2) пенсії за вислугу років як один з видів пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (прирівняних до них), котрі призначаються на підставі та на умовах, визначених Законом №2262 та прийнятими на реалізацію цього закону підзаконними нормативно-правовими актами, в тому числі Порядком №393;

3) пенсії за вислугу років як вид пенсійного забезпечення прокурорів, що призначаються на підставі та на умовах, визначених Законом №1697.

ІІ) покликання представника позивача на наявність усталеної практики касаційного суду щодо застосування норм права в аналогічних справах суд вважає помилковими з огляду на таке:

відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Жодне із названих позивачем рішень касаційного суду не стосується застосування частини 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», тому названі представником позивача рішення є нерелевантними до обставин цієї судової справи. Відсутність висновків суду касаційної інстанції свідчить про необхідність формування правової позиції з метою належного правозастосування в спірній ситуації, і цей процес розпочинається в суді першої інстанції. Разом з тим, право кожної сторони (як позивача, так і відповідача) на апеляційне/касаційне оскарження рішення суду забезпечує перевірку правильності застосування ним норм матеріального права та дозволяє усунути судові помилки (неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню), якщо такі допущено судом першої інстанції.

ІІІ) Закони №№ 2011, 2232 та 2262 розмежовують такі поняття:

1) «час проходження військової служби»

Час проходження військової служби - це проміжок часу, що обчислюється від дня початку проходження до дня закінчення проходження військової вислуги, за виключенням періоду призупинення військової служби (якщо такий був). Цей період часу в хронологічному розумінні є реальним часом проходження особою військової служби;

2) «вислуга років» військовослужбовця

В названих законах згадуються кілька (під)видів «вислуги років» військовослужбовців та прирівняних до них осіб, як-от:

- «вислуга у військовому званні»;

- «вислуга для присвоєння чергового звання»;

- «вислуга років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії».

Вислуга років для призначення пенсії на підставі Закону №2262 – це умовна величина, що обчислюється за встановленими названими Законами та прийнятими на їх реалізацію підзаконними нормативно-правовими актами численними правилами; визначення вислуги років здійснюється двома способами – в календарному та в пільговому обчисленні.

Вислуга років в пільговому обчисленні зазвичай є більшою від вислуги років в календарному обчисленні, котра, в свою чергу, зазвичай є більшою за час проходження особою військової служби. Цю ситуацію пояснюються такі причини:

3) до вислуги років військовослужбовця в календарному обчисленні, окрім безпосереднього часу проходження військової служби, також зараховуються періоди проходження інших видів публічної служби (в календарному обчисленні), як-от: служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту, час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, служба в Національній поліції і т.д. (див. пункт 1 Порядку №393);

4) до вислуги років військовослужбовця в пільговому обчисленні додатково зараховуються періоди служби в особливих умовах/станах за визначеними Урядом правилами «один місяць служби за три місяці», «один місяць служби за два місяці», «один місяць служби за сорок днів» тощо (див. пункт 3 Порядку №393).

До періодів, що зараховуються до вислуги років військовослужбовця в пільговому обчисленні за правилом «один місяць служби за три місяці» належить, серед іншого:

- час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

- час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

ІV) Закон № 1697 оперує поняттям «пенсійне забезпечення працівників прокуратури за вислугу років». Для отримання пенсійного забезпечення цього виду прокурор на момент звернення повинен мати «вислугу років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею», у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів не менше певного розміру (конкретні розміри визначені частиною першою статті 86 Закону №1697).

Слід зауважити, що поняття «вислуга років для отримання пенсійного забезпечення працівника прокуратури»:

1) визначене спеціальним законом, є автономним та за своїм змістом відрізняється від перелічених вище різновидів «вислуги років», передбачених Законами №№ 1788, 1058, 2011, 2232, 2262;

2) вичерпний перелік посад/видів публічної служби та періодів, час роботи/перебування на яких зараховується до «вислуги років» в розумінні Закону №1697 та дає право на «пенсійне забезпечення працівників прокуратури», викладений в частині шостій статті 86 Закону 1697. До таких періодів серед іншого належить:

- час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів (абзац перший);

- військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання (абзац сьомий).

Оцінюючи наведені міркування в їх сукупності суд дійшов висновку, що «вислуга років для отримання пенсійного забезпечення працівника прокуратури» та «вислуга років військовослужбовця для призначення пенсії» за способом законодавчого конструювання змісту (через перелічування посад/видів публічної служби, що прирівнюються до «основної» служби) є поняттями одного порядку (рівня).

Кожному з описаних понять, окрім «основного» виду служби (для Закону №1697 – «час роботи на посадах прокурорів органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів», для Закону №2262 – «військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії …») законодавець визначає вичерпний перелік «прирівняних» видів публічної служби(посад), періоди проходження яких додаються до «основного» виду служби та, як наслідок, збільшують розмір відповідної «вислуги років». Слід наголосити, що ці переліки для названих видів вислуги (за Законом №1697 та Законом №2262 і Порядком 393) є різними (відмінними).

Наведене дозволяє суду зробити висновок, що складовою поняття «вислуга років для отримання пенсійного забезпечення працівника прокуратури» відповідно до абзацу сьомого частини шостої статті 86 Закону №1697 є час проходження особою військової служби, а не вислуга років військовослужбовця в пільговому обчисленні, як стверджує позивач. Такий підхід до тлумачення цієї норми узгоджується зі змістом частини першої статті 2 Закону №2232 та частини першої статті 8 Закону №2011, відповідно до яких громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби зараховується час проходження військової служби.

Оцінюючи покликання позивача на те, що: 1) служба в органах прокуратури є державною службою, а прокурор та слідчий прокуратури є державними службовцями; 2) державним службовцям час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу служби в пільговому обчисленні, суд враховує положення пункту 13 частини третьої статті 3 Закону №889, відповідно до якого дія цього Закону не поширюється на прокурорів. Як уже зазначалося, правовий статус прокурорів визначає спеціальний закон – Закон №1697. З огляду на таке правове регулювання цей аргумент позивача також відхиляється як помилковий.

З огляду на описаний підхід суд відхиляє доводи позивача про наявність у нього станом на 02.03.2020 достатньої вислуги років (24 роки 6 місяців) для призначення пенсійного забезпечення працівника прокуратури та визнає правильними визначені відповідачем показники (18 років 5 місяців 16 днів), котрі є недостатніми для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі частини першої статті 86 Закону №1697. З цієї причини суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог.

Разом з тим, це рішення суду не перешкоджає позивачу розглянути можливість призначення йому пенсії як військовослужбовцю на підставі Закону №2262, враховуючи його вислугу років як військовослужбовця в пільговому обчисленні.

З огляду на висновок суду по суті заявлених вимог понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп.15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 12.03.2021.

Суддя Москаль Р.М.