Решение № 95463569, 11.03.2021, Кремінський районний суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року Справа № 414/188/21

Провадження № 2/414/166/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з Нагорянської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноріченського сільського споживчого товариства, Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Товарна біржа «Українська товарна біржа» про визнання права власності на нерухоме майно у зв`язку із втратою правовстановлюючих документів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до Красноріченського сільського споживчого товариства, Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно у зв`язку із втратою правовстановлюючих документів, зазначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову зазначається, що під час перебування у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , а саме 20.12.2001 позивач через Товарну біржу «Українська» уклала із Красноріченським сільським споживчим товариством договір купівлі-продажу нерухомості із аукціону. За цим договором позивач придбала нежитлове приміщення магазину загальною площею 29,1 кв.м., що складає 6/100 частки нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищевказане нерухоме майно було зареєстроване на праві власності за позивачем у МДП «Інвентаризатор» у відповідності до положень діючого на той час законодавства.

Разом із цим, оригінали правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно згодом позивачем були втрачені, однак за яких обставин та коли саме позивач не пам`ятає. Наразі у позивача наявна лише ксерокопія зазначеного договору купівлі-продажу, ще один екземпляр якого залишився в матеріалах інвентаризаційної справи у КП «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації». Також у позивача зберігся технічний паспорт на зазначене приміщення.

На теперішній час позивач має намір продати зазначене нерухоме майно, однак відсутність правовстановлюючих документів не дає можливості їй це зробити.

Позивач намагалася отримати дублікат договору купівлі-продажу від Товарної біржі «Українська», однак жодної відповіді на свій письмовий запит вона не отримала. З огляду на це відносити договір купівлі-продажу або ж отримати його дублікат не вбачається можливим, що позбавляє позивача можливості відновити свої права на нерухоме майно у позасудовому порядку.

Приміщення магазину було придбане позивачем на законних підставах, нікому іншому не продане, не передароване, заборони на відчуження (арешти) зазначеного об`єкту нерухомості відсутні, зазначений об`єкт нерухомості не перебуває в іпотеці, що підтверджується відповідними довідками з державного реєстру.

Таким чином, позивач просила суд визнати за нею право власності на нерухоме майно – приміщення магазину, що складає 6/100 частки нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 03.02.2021 разом із вирішенням питання про відкриття провадження у справі судом за власною ініціативою було залучено до участі у розгляді зазначеної справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товарну біржу «Українська товарна біржа» (а.с. 24-26).

У судове засідання позивач та її представник не з`явилися, останній через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій також зазначив, що позовні вимоги сторона позивача підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань від них не надходило, відзиву на позов не подали.

Третя особа ОСОБА_2 та представник третьої особи – Товарної біржі «Українська товарна біржа» у судове засідання також не з`явилися з невідомих суду причин, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, будь-яких заяв чи клопотань не надали.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання представників відповідачів, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки ними не повідомлялися, відзиву на позову вони не подали, а сторона позивача не заперечувала проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності представників відповідачів на підставі наявних у справі доказів, про що судом була постановлена відповідна ухвала.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості з аукціону від 20.12.2001 позивач ОСОБА_1 на Товарній біржі «Українська товарна біржа» придбала нежитлове приміщення площею 29,1 кв.м., що складає 6/100 ідеальної частки будівлі магазинів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після чого отримала технічний паспорт на цей об`єкт нерухомості (а.с. 12, 14-16).

Із листа Комунального підприємства «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації» № 190 від 03.06.2020 вбачається, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи станом на 01 січня 2013 року на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , розташований об`єкт нерухомого майна «нежитлова будівля, магазини», зареєстрований в реєстрові книзі 1 (дод. за номером 32). Станом на 01.01.2013 право власності на об`єкт нерухомого майна «приміщення магазину, що складає 6/100 частки нежитлової будівлі, магазини», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомості з аукціону, зареєстрованого Кремінською філією Товарної біржі «Українська» 20.12.2001 за реєстраційним номером 86360, зареєстрованого малим державним підприємством «Інвентаризатор» м. Кремінна Луганської області 26.12.2001. Остання технічна інвентаризація проводилася 20.10.2001. Інформація щодо дійсних розмірів площ та технічного стану нерухомого майна за вищевказаною адресою станом на 03.06.2020 у КП «Кремінське РБТІ» відсутня (а.с. 13).

Належність зазначеного нежитлового приміщення позивачу також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 237871179 від 20.12.2020, відповідно до якої заборони на відчуження (арешти) зазначеного об`єкту нерухомості відсутні і цей об`єкт не перебуває в іпотеці (а.с. 19-21).

Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Відсутність правовстановлюючого документа на квартиру створює об`єктивні перешкоди для реалізації прав власника позивачам.

Так, у постанові Верховного Суду України від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначається, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Тобто, вказані дві підстави пред`явлення позову для захисту (визнання) права власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про що свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду України.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Зазначені правові висновки Верховного Суду України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Таким чином, в даному випадку йдеться про підтвердження права власності позивача на зазначене нежитлове приміщення, яке було набуте нею на законних підставах, однак потребує захисту у зв`язку із втратою правовстановлюючих документів на це нерухоме майно та неможливістю на даний час їх відновлення та вирішення цього питання у позасудовому порядку з незалежних від позивача обставин.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що представники відповідачів відзиву на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суду не надали, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та визнати за позивачем право власності на нежитлове приміщення площею 29,1 кв.м., що складає 6/100 частки будівлі магазинів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 280-282ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Красноріченського сільського споживчого товариства, Красноріченської селищної ради Кремінського району Луганської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Товарна біржа «Українська товарна біржа» про визнання права власності на нерухоме майно у зв`язку із втратою правовстановлюючих документів, –задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на нежитлове приміщення площею 29,1 кв.м., що складає 6/100 частки будівлі магазинів, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів із дня його складення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів із дня його складення. Заява про перегляд цього заочного рішення може бути подана до Кремінського районного суду Луганської області протягом тридцяти днів із дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач-1: Красноріченське сільське споживче товариство (іден. код 01744429; місцезнаходження: Луганська область, смт Красноріченське, вул. Центральна, 7).

Відповідач-2: Красноріченська селищна рада Кремінського району Луганської області (іден. код 04337085; місцезнаходження: Луганська область, смт Красноріченське, вул. Центральна, 20).

Третя особа-1: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Третя особа-2: Товарна біржа «Українська товарна біржа» (іден. код 3130348; місцезнаходження: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17).

Суддя І.Г. Безкровний