Решение № 95463532, 11.03.2021, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3398/20

провадження №: 2/398/376/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"11" березня 2021 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Крімченко С.А.,

з участю секретаря судового засідання Кулікової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 23859,40 гривень, а також судові витрати – судовий збір в сумі 2102, 00 грн., посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем 29.07.2008 року був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого АТ «ПриватБанк» надав, а відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір якого в підсумку було збільшено до 10900грн. АТ «ПриватБанк» повністю та в строки виконав свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, однак відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконував, ухиляється від добровільного погашення заборгованості за вищевказаним договором, що є порушенням прав позивача, внаслідок чого станом на 14.07.2020 року перед позивачем виникла заборгованість в сумі 23859,40 грн., яка складається з :

20665,74 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту,

3193,66 грн. – пеня.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 15.10.2020 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Згідно позовної заяви ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Олександрійської селищної ради м.Олександрії Кіровоградської області від 07.10.2020 року №695, ОСОБА_1 , 1973 року народження, дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

03.11.2020 року, 23.11.2020 року, 05.02.2021 р. на офіційному веб-сайті судової влади України були розміщені оголошення про виклик ОСОБА_1 в судові засідання на 20.11.2020 р., 11.12.2020 р., 11.03.2021 р. до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області на розгляд зазначеної цивільної справи.

Враховуючи викладене, відповідач вважається таким, що про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки ОСОБА_1 не повідомив, з заявою до суду про неможливість розгляду справи у його відсутність не звертався, відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у відсутність сторін, постановивши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

Судом встановлено, що 28.07.2008 року ОСОБА_1 звернувся до ЗАТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 20).

Згідно вказаної заяви на ім`я ОСОБА_1 було відкрито 29.07.2008 року рахунок та видано банківську картку з встановленим кредитним лімітом, який в підсумку було збільшено до 10900грн.

В додаткових поясненнях від 07.12.2020 р. ВХ ЕП-3004/20 та від 11.12.2020 р. Вх 21209/20 представник позивача пояснив, що в анкеті-заяві , яка підписана відповідачем у розділі «відмітки банку» датою відкриття рахунку зазначено 29.07.2008 р., номер рахунку НОМЕР_1 . Платіжний засіб, тобто пластикову картку відповідач отримав 28.07.2008 р., про що зазначено в полі «Дати видачі картки та пін – конверта», цього ж дня підписав анкету-заяву.

У позовній заяві АТ КБ «Приватбанк» зазначено дату укладення договору 29.07.2008 р., оскільки вказана дата відповідає даті відкриття рахунку та узгоджується із п. 3.1 Умов та правил надання банківських послуг: «Датою укладення договору є дата відкриття рахунку» , зазначено в розділі «Відмітки банку», «Заяви». Розрахунок заборгованості починається з 29.07.2008 р. , тобто з дати відкриття рахунку, що підтверджується долученою випискою по рахунку. Виходячи із зазначеного , банком вірно зазначено дату укладення договору.

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року було змінено назву позивача, замість «Закрите акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк» на «Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», яке й стало правонаступником прав та обов`язків ЗАТ КБ «ПриватБанк».

14.06.2018 року відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача з Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (скорочена назва АТ КБ «ПриватБанк».

В анкеті-заяві від 28.07.2008 року зазначено, що відповідач згоден з тим, що дана заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомлений з договором про надання банківських послуг до його укладення та погодився з його умовами.

Своїм підписом в довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільговий період», відповідач підтвердив, що він ознайомлений з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 30 днів пільговий період».

До позовної заяви позивач додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку , що розміщені на сайті www.privatbank.ua.

Також позивачем долучено довідку по кредитному договору ОСОБА_1 за яким було видані наступні кредитні картки:

НОМЕР_2 дата відкриття 29.07.2008 р. термін дії до 05/09;

НОМЕР_3 дата відкриття 20.06.2009 термін дії до 01/10

НОМЕР_4 дата відкриття 05.05.2010 термін дії до 06/13

4149437404907238 дата відкриття 05.05.2010 термін дії до 06/13

4149437404907238 дата відкриття 05.05.2010 термін дії до 06/13

4149437404907238 дата відкриття 05.05.2010 термін дії до 06/13

5211537444250919 дата відкриття 16.05.2013 термін дії до 09/16

5168755399630488 дата відкриття 27.06.2014 термін дії до 03/18

5168755110403199 дата відкриття 04.08.2017 термін дії до 07/21

5168755110403199 дата відкриття 04.08.2017 термін дії до 07/21.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки НОМЕР_2 29.07.2008 р. встановлено кредитний ліміт 1000 грн. Надалі кредитний ліміт зменшено 12.02.2009 р. – 700 грн., 19.05.2009 р. зменшено до 600 грн., 21.10.2010 р. збільшено до 700 грн., у період з 24.11.2010 р. кредитний ліміт збільшувався , 31.01.2017 р. кредитний ліміт збільшено до 10900 грн. , 24.03.2020 р. кредитний ліміт 0, 00 грн.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.07.2020 року становить 23859,40 грн. та складається з :

20665,74 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту,

3193,66 грн. – пеня.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив крім простроченого тіла кредиту, стягнути також пеню за несвоєчасну сплату кредиту.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29.07.2008 року, послався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід`ємних частин спірного договору та довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду".

Разом з тим, в заяві та довідці про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", які підписані відповідачем, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання та її конкретного розміру.

Крім того, в матеріалах справи відсутні підтвердження того, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначених в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17 (Провадження № 14-131цс19) від 03 липня 2019 року, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяги з Тарифів та Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком довідка, Витяг з Умов та правил банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, вимоги позивача про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту на вимогах Закону не ґрунтуються, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Крім того, суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином з відповідача необхідно стягнути суму простроченого тіла кредиту в розмірі 20665 гривень 74 копійок.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до задоволених вимог, тобто в сумі 1820 грн. 64 коп. 20665,74 грн. ( розмір задоволених позовних вимог) / 23859,40 грн. (розмір позовних вимог, які просив стягнути позивач) х 2102 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 282, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.07.2008 року в сумі 20665(двадцять тисяч шістсот шістдесят п`ять) гривень 74 копійки та судовий збір у сумі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять)грн. 64 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1 Д;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Суддя С.А.Крімченко