Постановление суда № 95389972, 03.03.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2168/21 2/335/1448/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., ознайомившись із позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2021 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 18 січня 2010 року у розмірі 11 451,56 грн. станом на 27 січня 2021 року та судового збору.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження по даній справі, враховуючи вимоги ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України суддя вважає наступне.

Згідно з вимогами ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (яка на даний час є чинною), законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача в переліку додатків до позовної заяви вказано про долучення до позову підтвердження сплати судового збору в оригіналі, проте, дане платіжне доручення № BOJ63B3B8V від 03 лютого 2021 року не може бути зараховане судом, як доказ сплати судового збору, оскільки на ньому відсутня печатка банку, відсутня відмітка про дату надходження та дату виконання платіжного доручення.

Щодо підпису на платіжному дорученні, то є незрозумілим кому він належить, оскільки ніяких відомостей про його виконавця платіжне доручення не містить.

Крім того, відповідно до опису додатків, до позовної заяви долучено «розрахунок заборгованості (оригінал)».

Вивчивши матеріали позову та додатки до нього, суд зауважує, що до матеріалів додано три розрахунки заборгованості на суму 3 403,28 грн., 18 463,51 грн., 11 451,56 грн., тож незрозумілим є те, який з зазначених розрахунків є оригіналом.

Таким чином, вказана позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що при подачі позовної заяви позивачем порушено вимоги ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В зв`язку з вищевказаними обставинами, суддя вважає за необхідне надати позивачу строк для виправлення вищевказаних недоліків, роз`яснивши йому, що, в разі невиконання даної ухвали суду до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, зазначені у описовій частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі, у встановлений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу з усіма додатками до неї.

Копію ухвали суду невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.О. Макаров