Решение № 95372621, 26.02.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1131/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравченко О.В., керівник,

від відповідача: Войцешук В.В., адвокат, ордер ВК №1016694 від 17.02.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗІР-ЦЕНТР" (м.Київ)

до Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександр Андрійовича (м.Житомир)

про стягнення 320454,04грн.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 01.02.2021 до 03.02.2021, з 03.02.2021 до 17.02.2021 та з 17.02.2021 до 26.02.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗІР-ЦЕНТР" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича про стягнення 320454,04грн заборгованості у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по оплаті товару за видатковими накладними: №ВЦ000000120 від 04.02.2019, №ВЦ000000169 від 15.02.2019, №ВЦ000000233 від 05.03.2019, №ВЦ000000271 від 13.03.2019, №ВЦ000000340 від 27.03.2019, №ВЦ000000390 від 08.04.2019, №ВЦ000000418 від 12.04.2019, №ВЦ000000424 від 15.04.2019, №ВЦ000000454 від 19.04.2019, №ВЦ000000498 від 26.04.2019 та №ВЦ000000622 від 28.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.10.2020.

В підготовчому засіданні оголошувалась перерва з 15.10.2020 до 30.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.10.2020 продовжено перерву в судовому засіданні до 16.11.2020.

Справа №906/1131/20 в судове засідання 16.11.20 не вносилась, у зв`язку з перебуванням судді Кравець С.Г. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.11.2020 підготовче засідання призначено на 11.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2021.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.01.2021 за клопотанням відповідача відкладено розгляд справи по суті на 01.02.2021.

При розгляді справи по суті в судових засіданнях оголошувались перерви з 01.02.2021 до 03.02.2021, з 03.02.2021 до 17.02.2021 та з 17.02.2021 до 26.02.2021.

Ухвалою суду від 26.02.2021 у задоволенні клопотання відповідача від 28.01.2021 про поновлення строку на подачу доказів та заяви представника відповідача від 25.02.2021 про поновлення строку на подачу доказів відмовлено; клопотання відповідача від 28.01.2021 про долучення до матеріалів справи доказів, клопотання позивача про долучення до матеріалів справи документів від 03.02.2021, додані до письмових пояснень позивача №06/02/21 від 06.02.2021 документи, клопотання відповідача від 08.02.2021 про зобов`язання позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали товарно-транспортних накладних за 2017-2019 роки, додані до письмових пояснень відповідача від 08.02.2021 та від 14.02.2021 документи, клопотання відповідача про призначення судово-бухгалтерської експертизи від 08.02.2021, клопотання відповідача про витребування оригіналів документів від позивача від 14.02.2021, додані до письмових пояснень позивача №17/02/21 від 17.02.2021 документи та заяви представника відповідача від 25.02.2021 про приєднання доказів - залишено без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 26.02.2021 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві №1/11.09 від 11.09.2020, відповіді на відзив №29/10/20 від 29.10.2020, а також письмових поясненнях №16/11/20 від 16.11.2020 та просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.02.2021 проти позову заперечив, просив у позові відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву від 01.10.2020, запереченнях відповідача на відповідь до відзиву від 05.11.2020, поясненнях від 08.12.2020. В засіданні суду представник відповідача заявив клопотання від 25.02.2021 та від 26.02.2021 про визнання доказів недопустимими.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним у період з 04.02.2019 по 28.05.2019 було передано відповідачу товар на загальну суму 320454,04грн за видатковими накладними: №ВЦ000000120 від 04.02.2019 на суму 108691,66грн, №ВЦ000000169 від 15.02.2019 на суму 15934,03грн, №ВЦ000000233 від 05.03.2019 на суму 58013,41грн, №ВЦ000000271 від 13.03.2019 на суму 4531,56грн, №ВЦ000000340 від 27.03.2019 на суму 56588,18грн, №ВЦ000000390 від 08.04.2019 на суму 9540,25грн, №ВЦ000000418 від 12.04.2019 на суму 1364,22грн, №ВЦ000000424 від 15.04.2019 на суму 31003,88грн, №ВЦ000000454 від 19.04.2019 на суму 3090,70грн, №ВЦ000000498 від 26.04.2019 на суму 19109,95грн, №ВЦ000000622 від 28.05.2019 на суму 12587,92грн (т.1, а.с.14, 20, 25, 31, 36, 42, 47, 51, 56, 65, 71).

Отримання зазначеного товару позивач також підтверджує:

- квитанцією про прийом вантажу №0820236667 від 04.02.2019, експрес-накладною №59998075057555 від 15.02.2019, квитанцією про прийом вантажу №0820240077 від 05.03.2019, експрес-накладною №59998076161774 від 13.03.2019, квитанцією про прийом вантажу №0820242465 від 27.03.2019, експрес-накладною №59998077445518 від 10.04.2019, експрес-накладною №59998077553560 від 12.04.2019, експрес-накладною №59998077892985 від 19.04.2019, товарно-транспортною накладною №100610079308 від 24.04.2019, товарно-транспортною накладною №100610079547 від 26.04.2019, експрес-накладною №59998079422126 від 28.05.2019 (т.1, а.с.15-16,21,26-27,32,37-38,43,48,52,57-61,66-67,72);

- податковими накладними: №4 від 04.02.2019, №57 від 15.02.2019, №13 від 05.03.2019, №57 від 13.03.2019, №121 від 27.03.2019, №41 від 08.04.2019, №70 від 12.04.2019, №75 від 15.04.2019, №104 від 19.04.2019, №146 від 26.04.2019, №127 від 28.05.2019 (т.1, а.с.17-19, 22-24, 28-30, 33-35, 39-41, 44-46, 49-51, 53-55, 62-64, 68-70, 73-75);

- рахунками на оплату замовлень: №ВЦ00000089 від 04.02.2019 на суму 108691,65грн, №ВЦ000000162 від 15.02.2019 на суму 15934,03грн, №ВЦ000000234 від 05.03.2019 на суму 58013,41грн, №ВЦ000000281 від 13.03.2019 на суму 4531,56грн, №ВЦ000000346 від 27.03.2019 на суму 56588,18грн, №ВЦ000000397 від 08.04.2019 на суму 9540,25грн, №ВЦ000000425 від 12.04.2019 на суму 1364,22грн, №ВЦ000000361 від 01.04.2019 на суму 31003,88грн, №ВЦ000000461 від 19.04.2019 на суму 3090,69грн, №ВЦ000000503 від 26.04.2019 на суму 19109,95грн, №ВЦ000000637 від 28.05.2019 на суму 12587,92грн (т.1, а.с.76-86).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті одержаного товару за вищевказаними видатковими накладними, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 320454,04грн.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що отримав товар лише за видатковою накладною №ВЦ000000120 від 04.02.2019 на суму 108691,66грн, яку оплатив згідно платіжних доручень №453 від 15.02.2019 на суму 40000,00грн та №459 від 04.03.2019 на суму 70000,00грн. Вказує, що жодних матеріальних цінностей за іншими видатковими накладними, які зазначені в позовній заяві відповідач не одержував, а накладні не підписував. Зазначає, що від позивача надходили безкоштовні лакофарбові матеріали для тестування, металопродукція, викраси та інше. Доводить, що дані податкових накладних, які надані позивач були помилково включені у податковий кредит, але при виявленні даної помилки, суми податкового кредиту відповідачем були скориговані.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.2 ст.202 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У частині 2 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України).

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч.1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.2 ст.692 ЦК України)

Матеріали справи свідчать про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЗІР-ЦЕНТР" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем Калашніковим Олександром Андрійовичем (відповідач) існували правовідносини з поставки товару.

У даній справі позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 320454,04грн за видатковими накладними: №ВЦ000000120 від 04.02.2019, №ВЦ000000169 від 15.02.2019, №ВЦ000000233 від 05.03.2019, №ВЦ000000271 від 13.03.2019, №ВЦ000000340 від 27.03.2019, №ВЦ000000390 від 08.04.2019, №ВЦ000000418 від 12.04.2019, №ВЦ000000424 від 15.04.2019, №ВЦ000000454 від 19.04.2019, №ВЦ000000498 від 26.04.2019, №ВЦ000000622 від 28.05.2019.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звертався до відповідача з претензію №1 від 10.08.2020, в якій просив оплатити заборгованість за отриману лакофарбову продукцію на суму 320454,04грн (т.1, а.с.87-88, докази надіслання - т.1, а.с.89). Однак, відповідач відповіді на зазначену претензію позивача не надав, заборгованість не сплатив.

За поданими до справи доказами судом встановлено, що видаткова накладна №ВЦ000000120 від 04.02.2019 на суму 108691,66грн підписана сторонами, а решта видаткових накладних, зазначених у позові на суму 211762,38грн (320454,04-108691,66грн), відповідачем не підписані.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав відсутності в матеріалах справи належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували поставку позивачем йому товару на суму 211762,38грн, тобто з підстав недоведеності належними та допустимими доказами вимог позивача.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ згідно зі ст.1 Закону це - документ, який містить відомості про господарську операцію. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги до складання первинного документа містяться і у пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88 (далі Положення). Підпунктом 2.5 пункту 2 Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо (абзац 3 п.2.4 Положення).

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення).

Отже, з урахуванням наведених положень документом, який підтверджує як факт виконання позивачем зобов`язання з поставки товару відповідачеві, так і факт виникнення у останнього зобов`язання з його оплати, є видаткові накладні, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати, як обов`язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції. Первинні документи мають бути підписані особами, які брали участь у господарській операції, а підпис може скріплюватися печаткою.

Судом досліджено та встановлено, що видаткова накладна №ВЦ000000120 від 04.02.2019 на суму 108691,66грн підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень, підписи представників скріплені їх печатками, що в свою чергу підтверджує факт передачі позивачем товару відповідачу та виникнення у відповідача обов`язку здійснити оплату отриманого товару.

Водночас, судом також встановлено, що видаткові накладні: №ВЦ000000169 від 15.02.2019, №ВЦ000000233 від 05.03.2019, №ВЦ000000271 від 13.03.2019, №ВЦ000000340 від 27.03.2019, №ВЦ000000390 від 08.04.2019, №ВЦ000000418 від 12.04.2019, №ВЦ000000424 від 15.04.2019, №ВЦ000000454 від 19.04.2019, №ВЦ000000498 від 26.04.2019, №ВЦ000000622 від 28.05.2019 не відповідають наведеним вище вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів, оскільки не містять особистого підпису особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку одержувача - відповідача (відсутній підпис, прізвище, ім`я та по-батькові), а відтак не підтверджують факту поставки товару позивачем відповідачу за вказаними накладними на загальну суму 211762,38грн.

Вказані недоліки в оформлені видаткових накладних не можуть вважатись неістотними, оскільки перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені відповідача.

Разом з тим судом враховується, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання товару за спірними накладними, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Позивач доводить, що товар за видатковими накладними №ВЦ000000169, №ВЦ000000233, №ВЦ000000271, №ВЦ000000340, №ВЦ000000390, №ВЦ000000418, №ВЦ000000424, №ВЦ000000454, №ВЦ000000498 та №ВЦ000000622 отримувався відповідачем від компаній перевізників на підтвердження чого позивач до позовної заяви надає квитанції про прийом вантажу компанії Делівері, експрес-накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", товарно-транспортні накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" (т.1., а.с.15-16,21,26-27,32,37-38,43,48,52,57-61,66-67,72).

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив позивача посилається на те, що квитанції та експрес-накладні перевізників, які надані позивачем, адресовані приватній особі Калашнікову О.А. , а експрес-накладною Нової пошти від 15.02.2019 товар взагалі було направлено на іншого одержувача (т.1, а.с.194-197).

З даного приводу судом приймається до уваги вищевикладене, а також таке.

Відповідно до ст.909 ЦК України та ч.1 ст.307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.2 ст.908 ЦК України та ч.5 ст.307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно публічної інформації, яка міститься на сайтах компаній перевізників: компаній Делівері, ТОВ "Нова Пошта", ТОВ "Автолюкс Експрес пошта", послуги вказаних компаній з перевезення відправлень/вантажів надаються наступним чином.

Відповідно до п.5 публічного договору надання транспортно-експедиторських послуг логістичної компанії Делівері, який розміщено на сайті https://www.delivery-auto.com/uk-UA/GenericPages/DbIndex/3448:

5.1. Вантаж повинен здаватися Вантажовідправником до перевезення в затареному, упакованому, опломбованому (опечатаному), промаркованому вигляді із зазначенням виду (типу), точної ваги (обсягу), кількості місць та супровідними документами. Відповідальність за вміст, що знаходиться у вантажному місці, несе Вантажовідправник. Міжнародні відправлення за послугою "Експортна пошта" приймаються лише у відкритому вигляді.

5.2. При здачі вантажу до перевезення, Вантажовідправник зобов`язаний вказати повне найменування Вантажоодержувача і його контактні телефони, а також вказати (задекларувати) вартість зданого до перевезення вантажу, зазначити Платника послуг Експедитора .

5.3.Вантажовідправник зобов`язаний самостійно повідомити Вантажоодержувача про відправлення вантажу, повідомивши одержувачу такі відомості: номер квитанції; дату і місце отримання вантажу; правила отримання вантажу, встановлені Експедитором, а також про замовлення додаткових послуг, в т.ч., смс-ідентифікації, послуги "Експортна пошта".

5.5. У разі, якщо при прийомі від Вантажовідправника вантажу до перевезення буде встановлено, що упаковка вантажу має пошкодження або носить сліди пошкодження, Вантажовідправник зобов`язаний у присутності представника Експедитора розкрити таку упаковку, перевірити цілісність вантажу, його вміст (в т.ч., наявність опису та документів на вантаж) і упакувати в нову упаковку, яка не має пошкоджень.

5.6. Експедитор залишає за собою право відмовити у прийомі вантажу до перевезення без упаковки або у неналежній упаковці.

5.7. Експедитор не несе відповідальності за збереження при транспортуванні вантажу, який був наданий Вантажовідправником до перевезення в стані, що не відповідає правилам перевезення, і який не приведений у відповідний стан у строк, який забезпечує своєчасне його відправлення до пункту призначення.

5.8. Вантажовідправник зобов`язаний перевірити правильність усіх відомостей, зазначених у квитанції та при наявності невідповідності даних повідомити оператору про внесення необхідних уточнень в квитанцію. Відповідальність за інформацію, яка міститься в квитанції, несе Вантажовідправник.

5.9. Вантажі із задекларованою вартістю більше 1000,00 (однієї тисячі) гривень підлягають обов`язковому страхуванню.

5.10. Заборонено здавати до перевезення вантажі, вільний обіг яких заборонено законодавством України. Відповідальність за порушення зазначеного правила покладається на Вантажовідправника.

За умовами розділів 8 та 9 Умов надання послуг ТОВ "Нова Пошта", які розміщено на сайті https://novaposhta.ua/uploads/misc/doc/Terms_of_Service.pdf передбачено інформацію, необхідну для оформлення відправлення та умови прийому відправлення.

8.2. Інформація про Відправника:

У для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців - назва (ЄДРПОУ) / П. І. Б, адреса / відділення і номер мобільного телефону контактної особи з урахуванням п. 9.2 Умов;

У для фізичних осіб - П. І. Б., адреса / відділення і номер мобільного телефону.

8.3. Місто доставки відправлення.

8.4. Інформація про Одержувача:

- для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців - назва (ЄДРПОУ) / П.І.Б., адреса / відділення та номер мобільного телефону контактної особи;

- для фізичних осіб - П. І. Б., адреса /відділення номер мобільного телефону.

8.5. Інформація про відправлення:

- кількість місць;

- фактична й об`ємна вага;

- оголошена вартість;

- опис вмісту.

8.6. Платник послуг.

8.7. Форма розрахунку (готівкова / безготівкова).

8.8. Додаткові послуги.

8.9. Інша інформація, яка може вплинути на якість, термін і вартість надання послуг.

9.1. Відправник надає належним чином запаковане відправлення або має можливість скористатися додатковою послугою "Пакування".

9.2. Відправник, в особі представника юридичної особи та представника фізичної особи-підприємця, під час оформлення відправлення у відділенні надає представнику ТОВ "Нова пошта" картку ідентифікації бізнес-клієнта. Якщо при першому зверненні до відділення у представника відсутня картка ідентифікації бізнес-клієнта, то надає оригінал довіреності, що містить обов`язкові реквізити відповідно до вимог ТОВ "Нова пошта", та один із документів, що підтверджує особу і зазначений в довіреності, а саме:

- паспорт громадянина України,

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон,

- посвідчення водія, видане в Україні.

Оригінали довіреностей, надані представнику ТОВ "Нова пошта", не повертаються.

9.3. Відправник у разі самостійного створювання експрес-накладної (в бізнес-кабінеті або у разі використання API) та надання її в роздрукованому вигляді представнику ТОВ "Нова пошта", може не надавати вищезазначені документи відповідно до п. 9.2 цих Умов.

9.4. У разі виникнення сумніву, що відправлення містить предмети з категорії заборонених (без маркування, будь-якої ідентифікації, їдким запахом тощо), представник ТОВ "Нова пошта" має право вимагати надання відправлення для огляду і перевірки вмісту.

У разі відмови та/або виявлення забороненого вмісту відправлення представник ТОВ "Нова пошта" має право відмовити в оформленні відправлення й організації його перевезення.

9.5. Відправник надає інформацію для оформлення відправлення згідно з розділом 8 цих Умов.

9.6. Якщо Відправник є платником послуг і форма розрахунку готівкова, то сплачує кошти представнику ТОВ "Нова пошта".

9.7. Відправник зобов`язаний повідомити Одержувачу номер експрес-накладної, термін доставки та ознайомити Одержувача з цими Умовами.

Згідно розділу 4 стандартних умов сервісу ТОВ "Автолюксглобал пост", які розміщено на сайті https://autolux-post.com.ua/static/docs/standard_service_terms.pdf, замовник (Відправник/Одержувач), здаючи відправлення до пересилання, погоджується з тим, що належним чином ознайомлений із переліком Відправлень, які заборонені до пересилання, і несе повну відповідальність згідно чинного законодавства у випадку виявлення таких, в тому числі відшкодовує Експедитору/Виконавцю шкоду спричинену як такими Відправленнями, так і виявленням таких відправлень.

Замовник погоджується самостійно нести всі ризики та будь-яку шкоду у випадку користування Послугами Експедитора/Виконавця при доставці таких типів Відправлень:

- що не захищені чи не запаковані відповідно до їх маси, форми, вмісту та тривалості доставки,

- що не мають необхідних документів, які підтверджують вміст вкладеного і його вартість, якщо надання таких документів вимагається цими умовами або чинним законодавством України,

- що не містять повної інформації про Одержувача у пошкодженому пакуванні,

- що вимагають спеціального температурного режиму транспортування та зберігання виняткової та/або важко-оцінюваної вартості, такі як твори мистецтва, ювелірні вироби, дорогоцінне каміння або інші унікальні речі,

- що вміщують товар, який швидко псується, ламкий товар або товар, що потребує специфічного захисту та поводження,

- що містять живих тварин чи рештки тварин або людей,

- доставка (перевезення) котрих є забороненою чинним законодавством України, включаючи зброю, або які потребують проходження специфічних офіційних або інших процедур, вживання захисних заходів чи затвердження.

- що, відповідно до чинного законодавства України, можуть бути доставлені тільки державним поштовим оператором,

- радіоактивні, легкозаймисті та такі, що відносяться до категорій ADR.

Експедитор/Виконавець не зобов`язаний перевіряти дотримання Замовником зобов`язання щодо відправлення товарів, доставка яких суперечить чинному законодавству України або цим СУС (Стандартними умовами сервісу). У випадку якщо Відправлення є неприйнятним для доставки, Експедитор/Виконавець може відмовитись від надання Послуг, навіть за умови попереднього приймання такого Відправлення.

Згідно з пунктом 3 розділу 2 стандартних умов сервісу ТОВ "Автолюксглобал пост", відділення (пункт обслуговування клієнтів) - структурний підрозділ Експедитора/Виконавця, який віддалено надає Послуги, що є предметом діяльності Експедитора/Виконавця та описані в цих СУС. Приймання Відправлень в відділеннях проводиться згідно діючого графіку роботи відділень.

У випадку відправлення Відправником Відправлення із значною вартісною різницею окремих вантажних місць та/або асортиментних позицій як вкладень в 1-му вантажному місці Експедитор/Виконавець вправі вимагати від Відправника надання документів, що підтверджують вартість кожного такого вантажного місця та/або позиції.

При цьому, відповідно до п.5.11 публічного договору надання транспортно-експедиторських послуг компанії Делівері, п.5.3 Умов надання послуг ТОВ "Нова Пошта" та п.4 стандартних умов сервісу ТОВ "Автолюксглобал пост" забороненими для транспортування відправленнями є, серед іншого, вибухові, легкозаймисті або інші небезпечні речовини.

Слід зазначити, що у видаткових накладних якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та згідно яких, за твердженням позивача, товар передавався перевізникам - компаніям Делівері, ТОВ "Нова Пошта", ТОВ "Автолюкс Експрес пошта" для доставки відповідачу, зазначено товар - поліуретановий білий ґрунт, поліуретановий лак, затвердник, водний ґрунт, лак водорозчинний, барвники, каністри, бутилацетат, поліуретанова прозора шпаклівка, ґрунт епоксидний сірий, розчинник для епоксидних матеріалів, добавка, тощо.

Судом встановлено, що в квитанціях про прийом вантажу компанії Делівері, експрес-накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", товарно-транспортних накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" зазначено таке:

- в експрес-накладній №59998075057555 від 15.02.2019, якою позивач підтверджує поставку за видатковою накладною №ВЦ000000169 від 15.02.2019 на суму 15934,03грн, містяться наступні відомості: відправник Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗІР-ЦЕНТР", м.Київ, відділення №47, одержувач: приватна особа Калашніков Олександр, м.Житомир, відділення №3; тип відправлення: лакофарбові матеріали; вага: 58,62 кг; місць: 5; оголошена вартість: 1000,00грн (т.1, а.с.21);

- в квитанції про прийом вантажу №0820240077 від 05.03.2019, якою позивач підтверджує поставку товару за видатковою накладною №ВЦ000000233 від 05.03.2019 на суму 58013,41грн, містяться наступні відомості: відправник: ТОВ Візір Центр, м.Київ, склад: Київ-12, одержувач: Калашніков О.А. , м.Житомир, склад: Житомир-1, інформація про вантаж: металопродукція з лакофарбовим покриттям, вага: 495кг, об`єм: 1,1м.куб., кількість місць: 1, цінність вантажу: 6001,00грн (т.1, а.с.26);

- в експрес-накладній №59998076161774 від 13.03.2019, якою позивач підтверджує поставку товару за видатковою накладною №ВЦ000000271 від 13.03.2019 на суму 4531,56грн, містяться наступні відомості: відправник Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗІР-ЦЕНТР", м.Київ, відділення №47, одержувач: приватна особа Калашніков Олександр Андрійович, м.Житомир, відділення №3; тип відправлення: лакофарбові матеріали; вага: 28,46кг; місць: 3; оголошена вартість: 1000,00грн (т.1, а.с.32);

- в квитанції про прийом вантажу №0820242465 від 27.03.2019, якою позивач підтверджує поставку товару за видатковою накладною №ВЦ000000340 від 27.03.2019 на суму 56588,18грн, містяться наступні відомості: відправник: ТОВ Візір Центр, м.Київ, склад: Київ-12, одержувач: Калашніков О.А. , м.Житомир, склад: Житомир-1, інформація про вантаж: металопродукція з лакофарбовим покриттям, вага: 495кг, об`єм: 1,1м.куб., кількість місць: 1, цінність вантажу: 6001,00грн (т.1, а.с.37);

- в експрес-накладній №59998077445518 від 10.04.2019, якою позивач підтверджує поставку товару за видатковою накладною №ВЦ000000390 від 08.04.2019 на суму 9540,25грн, містяться наступні відомості: відправник Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗІР-ЦЕНТР", м.Київ, відділення №47, одержувач: приватна особа Калашніков Олександр Андрійович, м.Житомир, відділення №3; тип відправлення: автохімія; вага: 4 кг; місць: 1; оголошена вартість: 200,00грн (т.1, а.с.43);

- в експрес-накладній №59998077553560 від 12.04.2019, якою позивач підтверджує поставку товару за видатковою накладною №ВЦ000000418 від 12.04.2019 на суму 1364,22грн, містяться наступні відомості: відправник Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗІР-ЦЕНТР", м.Київ, відділення №66, одержувач: приватна особа Калашніков Олександр Андрійович, м.Житомир, відділення №3; тип відправлення: лакофарбові матеріали; вага: 2 кг; місць: 1; оголошена вартість: 500,00грн (т1, а.с.48);

- в експрес-накладній №59998077892985 від 15.04.2019, якою позивач підтверджує поставку товару за видатковою накладною №ВЦ000000424 від 15.04.2019 на суму 31003,88грн, містяться наступні відомості: відправник Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗІР-ЦЕНТР", м.Київ, відділення №66, одержувач: приватна особа Калашніков Олександр Андрійович, м.Житомир, відділення №3; тип відправлення: лакофарбові матеріали; вага: 10 кг; місць: 2; оголошена вартість: 100,00грн (т.1, а.с.52);

- в ТТН №100610079308 від 24.04.2019, якою позивач підтверджує поставку товару за видатковою накладною №ВЦ000000454 від 19.04.2019 на суму 3090,70грн, містяться наступні відомості: відправник ВІЗІР-ЦЕНТР, м.Київ, вул.Автозаводська, 76, одержувач: Калашніков Олександр Андрійович , АДРЕСА_1 ; тип відправлення: фарба; вага: 10 кг; місць: 1; оголошена цінність: 1000,00грн (т.1, а.с.57-58);

- в ТТН №100610079547 від 26.04.2019, якою позивач підтверджує поставку товару за видатковою накладною №ВЦ000000498 від 26.04.2019 на суму 19109,95грн, містяться наступні відомості: відправник ВІЗІР-ЦЕНТР, м.Київ, вул.Автозаводська, 76, одержувач: Калашніков Олександр Андрійович, АДРЕСА_1 ; тип відправлення: фарба; вага: 12 кг; місць: 4; оголошена цінність: 1000,00грн (т.1, а.с.66-67);

- в експрес-накладній №59998079422126 від 28.08.2019, якою позивач підтверджує поставку товару за видатковою накладною №ВЦ000000622 від 28.05.2019 на суму 12587,92грн, містяться наступні відомості: відправник Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗІР-ЦЕНТР", м.Київ, відділення №47, одержувач: приватна особа Калашніков Олександр Андрійович, м.Житомир, відділення №3; тип відправлення: лакофарбові матеріали; вага: 74,58кг; місць: 6; оголошена вартість: 1000,00грн (т.1, а.с.72).

Дослідивши квитанції про прийом вантажу, експрес-накладні, товарно-транспортні накладні, судом встановлено, що одержувачем за вказаними відправленнями визначено не ФОП Калашніка О.А., а фізичну особу Калашніка О.А., вантажем доставку якого здійснювали перевізники є: рідина в пластиковій чи металевій тарі, лакофарбові матеріали, металопродукція з лакофарбовим покриттям, автохімія, фарба, в той час коли у видаткових накладних товаром зазначено: поліуретановий білий ґрунт, поліуретановий лак, затвердник, водний ґрунт, лак водорозчинний, барвники, каністри, бутилацетат, поліуретанова прозора шпаклівка, ґрунт епоксидний сірий, розчинник для епоксидних матеріалів, добавка. Тобто, у видаткових накладних найменування товару відрізняється від того яке зазначено у перевізних документах. Крім того, вага, об`єм та оголошена вартість вантажу, що зазначені у перевізних документах також не відповідає тим даним, які містяться у видаткових накладних, перелік яких наведено позивачем у позові, а квитанції про прийом вантажу, експрес-накладні, товарно-транспортні накладні не містять будь-яких посилань на видаткові накладні №ВЦ000000169, №ВЦ000000233, №ВЦ000000271, №ВЦ000000340, №ВЦ000000390, №ВЦ000000418, №ВЦ000000424, №ВЦ000000454, №ВЦ000000498 та №ВЦ000000622, як і не вказано, що вони є супровідними документами товару.

Крім того, представник відповідача під час судового засідання 26.02.2020 вказав, що товари, які зазначені у видаткових накладних відносяться до небезпечних (легкозаймисті речовини). З даними обставинами представник позивача погодився та вказав, що звичайно такі товари йдуть по класифікації третього класу - небезпечні речовини.

Тобто, відправлення такого товару через вказаних перевізників прямо суперечило б умовам та правилам перевезення вантажів зазначених вище компаній перевізників.

За наведених обставин, доводи позивача про здійснення поставки відповідачу перевізниками саме того товару, який вказано у видаткових накладних №ВЦ000000169 від 15.02.2019 на суму 15934,03грн, №ВЦ000000233 від 05.03.2019 на суму 58013,41грн, №ВЦ000000271 від 13.03.2019 на суму 4531,56грн, №ВЦ000000340 від 27.03.2019 на суму 56588,18грн, №ВЦ000000390 від 08.04.2019 на суму 9540,25грн, №ВЦ000000418 від 12.04.2019 на суму 1364,22грн, №ВЦ000000424 від 15.04.2019 на суму 31003,88грн, №ВЦ000000454 від 19.04.2019 на суму 3090,70грн, №ВЦ000000498 від 26.04.2019 на суму 19109,95грн, №ВЦ000000622 від 28.05.2019 на суму 12587,92грн належними та допустимими доказами не доведено. Також, за поданими до справи доказами не встановлено обставин зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця.

Щодо посилань позивача на рахунки на оплату замовлення та отримання відповідачем за ними товару, суд зазначає, що рахунки на оплату замовлення не є первинним документом у розумінні ст.1 Закону та не можуть бути належним та допустимим доказом фактичного відвантаження товару на користь відповідача. Окрім того, доказів виставлення (надіслання) рахунків на оплату замовлень та їх вручення відповідачу матеріали справи не містять.

Стосовно поданих позивачем до суду електронних повідомлень про реєстрацію в ЄДРПН та податкових накладних, суд зазначає, що повідомлення про реєстрацію податкових накладних не приймаються судом як доказ вчинення поставки, оскільки податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом у розумінні податкового обліку підприємства та відображає у ньому господарську операцію, проте, не засвідчує факт передання товару, оскільки складається в односторонньому порядку та не передбачає наявності підпису отримувача, отже, не може підтверджувати факт здійснення сторонами господарської операції з відчуження майна.

Слід враховувати, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару), об`єктом оподаткування є, зокрема постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.201.7 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Матеріали справи містять податкові накладні, у яких позивачем відображено проведення господарської операції за спірними видатковими накладними.

Разом з тим, судом враховується, що відповідачем було скориговано податкові накладні за видатковими накладними №ВЦ000000169 від 15.02.2019, №ВЦ000000233 від 05.03.2019, №ВЦ000000271 від 13.03.2019, №ВЦ000000340 від 27.03.2019, №ВЦ000000390 від 08.04.2019, №ВЦ000000418 від 12.04.2019, №ВЦ000000424 від 15.04.2019, №ВЦ000000454 від 19.04.2019, №ВЦ000000498 від 26.04.2019, №ВЦ000000622 від 28.05.2019 та подано податковим органам уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (т.1, а.с.198-268).

З огляду на наведене, доводи позивача про поставку товару за наданими позивачем видатковими накладними, які не підписані з боку відповідача не можуть підтверджуватись податковими накладними, які скореговані відповідачем та не містять вказаних зобов`язань.

Сукупність наведених обставин свідчить, що позивачем недоведено факт поставки та передачі відповідачу товару який зазначено у видаткових накладних №ВЦ000000169, №ВЦ000000233, №ВЦ000000271, №ВЦ000000340, №ВЦ000000390, №ВЦ000000418, №ВЦ000000424, №ВЦ000000454, №ВЦ000000498 та №ВЦ000000622 на суму 211764,38грн, при тому, що тягар доказування в цій частині покладається саме на нього відповідно до частини першої статті 74 ГПК України.

За таких обставин, у зв`язку із їх недоведеністю та через неможливість встановлення реальності факту здійснення господарських операцій за даними документами, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 211762,38грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Як зазначалось вище за видатковою накладною №ВЦ000000120 від 04.02.2019 на суму 108691,66грн товар відповідачем було отримано, що підтверджується підписами у вказаній видатковій накладній, які скріплені печатками, відповідно він має бути оплачений.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 01.10.2020 зазначає про оплату товару за видатковою накладною №ВЦ000000120 від 04.02.2019 на суму 108691,66грн відповідно до платіжних доручень №453 від 15.02.2019 на суму 40000,00грн та №459 від 04.03.2019 на суму 70000,00грн (т.1, а.с.127-133, 134-135).

Згідно з доводами відповідача, у попередньому періоді позивач як на підставу поставки товару, в тому числі, посилається на не підписані відповідачем накладні №ВЦ000000138 від 06.02.2018 на суму 81007,67грн, №ВЦ000000332 від 26.03.2018 на суму 61128,85грн, №ВЦ000000552 від 14.05.2018 на суму 117812,84грн, №ВЦ000000686 від 13.06.2018 на суму 7869,41грн, №ВЦ000001336 від 01.11.2018 на суму 98642,60грн, №ВЦ000001448 від 28.11.2018 на суму 100090,69грн. Відповідач стверджує, що товар по даним накладним ним не отримувався, а проплати, які здійснювались у попередні періоди, були сплачені в якості передоплати за товар, який позивач мав поставити ФОП Калашнікову О.А. Вказує, що у нього існує переплата в загальній сумі 322389,33грн.

Позивач, в свою чергу, доводить, що у попередній період аналогічним чином через перевізників Делівері, ТОВ "Нова Пошта", ТОВ "Автолюкс Експрес пошта" відповідачем отримувався товар, який останнім оплачувався відповідно до платіжних документів.

Згідно з ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.

Стосовно викладеного суд зауважує сторонам, що у даній справі предметом спору, та відповідно, предметом дослідження, є вимоги про наявність підстав для стягнення заборгованості в сумі 320454,04грн за видатковими накладними №ВЦ000000120 від 04.02.2019, №ВЦ000000169 від 15.02.2019, №ВЦ000000233 від 05.03.2019, №ВЦ000000271 від 13.03.2019, №ВЦ000000340 від 27.03.2019, №ВЦ000000390 від 08.04.2019, №ВЦ000000418 від 12.04.2019, №ВЦ000000424 від 15.04.2019, №ВЦ000000454 від 19.04.2019, №ВЦ000000498 від 26.04.2019, №ВЦ000000622 від 28.05.2019 і поставки товару у період, що передував правовідносинам сторін, існуючим за вказаними документами, визначеними позивачем підставою позову, виходять за межі предмету дослідження у даній справі.

Натомість, доводи відповідача з даного приводу суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що з урахуванням призначення таких платежів саме як "оплата товару", а не "попередня оплата товару", про що вказував, проте, не довів, відповідач в ході розгляду справи, внаслідок чого не підтверджується зібраними у справі доказами те, що вищезазначеними платежами відповідачем здійснено попередню оплату за товар, а не оплату товару поставленого за попередній період. Відповідно, необґрунтованим є віднесення відповідачем оплат 15.02.2019 на суму 40000,00грн та №459 від 04.03.2019 на суму 70000,00грн в рахунок оплати товару за видатковою накладною №ВЦ000000120 від 04.02.2019.

Враховуючи наведене, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 108691,66грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк виконання зобов`язання відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України настав, а тому позовні вимоги про стягнення боргу у розмірі 108691,66грн є обґрунтованими та заявленими відповідно до чинного законодавства. Поставку відповідачу товару за видатковими накладними №ВЦ000000169 від 15.02.2019, №ВЦ000000233 від 05.03.2019, №ВЦ000000271 від 13.03.2019, №ВЦ000000340 від 27.03.2019, №ВЦ000000390 від 08.04.2019, №ВЦ000000418 від 12.04.2019, №ВЦ000000424 від 15.04.2019, №ВЦ000000454 від 19.04.2019, №ВЦ000000498 від 26.04.2019, №ВЦ000000622 від 28.05.2019 на суму 211762,38грн (в межах заявлених у позові) позивачем недоведено, а тому вимоги в цій частині є безпідставними.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 108691,66грн боргу підлягають задоволенню. У задоволенні позову в частині стягнення заборгованості в сумі 211762,38грн (320454,04-108691,66грн) суд відмовляє.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Калашнікова Олександра Андрійовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗІР-ЦЕНТР" (02089, м.Київ, вул.Путивльська, буд. 40, кв.38; ідентифікаційний код 39235228):

- 108691,66грн основного боргу,

- 1630,37грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.03.21

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек. з пов.) та на електронні адреси сторін:

- позивачу: vizircentre@gmail.com

- відповідачу: alexandrkalashnikov@ukr.net