Решение № 9534942, 14.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2010 р. Справа № 6/41/20-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна технологічна компанія»

про стягнення 134242,64 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Мартинюк О.П., довір. № 01-29-466

від відповідача: не з’явився

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»(далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна технологічна компанія»(далі - відповідач) про стягнення 134242,64 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.02.2010 р. справу № 6/41 було передано для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2010 р. справу № 6/41 було прийнято до провадження суддею В.М. Бабкіною та присвоєно їй № 6/41/20-10.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 19.07.2008 р. з ТОВ «Транспортна технологічна компанія»договору № 16-80/08 на вантажно-розвантажувальні роботи, згідно якого ВАТ «Київський річковий порт»зобов’язується надати послуги, а відповідач –прийняти та своєчасно оплатити їх.

Позивач надавав послуги відповідачеві, які останнім не були оплачені належним чином, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 119327,24 грн. основного боргу, 12198,95 грн. інфляційних втрат, 2716,45 грн. 3% річних, а також 1342,43 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 27.04.2010 р., 14.05.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 09.04.2010 р., 27.04.2010 р., 14.05.2010 р. не з’явився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.05.2010 р. за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

19.07.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Київський річковий порт»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна технологічна компанія»(замовник) було укладено договір № 16-80/08 на вантажно-розвантажувальні роботи, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання з вивантаження (роботи) плавучими кранами виконавця (вантажопідйомністю 5 т) піску річкового замовника (вантаж) і оплачувати вартість робіт на умовах, передбачених договором.

Згідно з пп.пп. 2.1.5, 2.2.5 договору виконавець та замовник зобов’язуються підписати акт виконаних робіт протягом 5 календарних днів з моменту виконання робіт.

У відповідності з п. 3.2 договору загальна вартість робіт з вивантаження вантажу на момент підписання даного договору складає загальну вартість робіт, зазначену у актах виконаних робіт.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що оплата за роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунку-фактури останнього протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.1 договору за порушення зобов’язань, визначених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

На виконання умов договору № 16-80/08 на вантажно-розвантажувальні роботи від 29.09.2008 р. ВАТ «Київський річковий порт»було виконано на користь ТОВ «Транспортна технологічна компанія»робіт на загальну суму 119327,24 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг) про надані послуги Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортна технологічна компанія»згідно договору № 16-80/08 на вантажно-розвантажувальні роботи від 29.09.2008 р., а саме –№ 80930106 від 30.09.2008 р. на суму 99821,64 грн., № 81130032 від 30.11.2008 р. на суму 19505,60 грн.

ВАТ «Київський річковий порт»було виставлено ТОВ «Транспортна технологічна компанія»рахунки на оплату № 80930027 від 30.09.2008 р. на суму 99821,64 грн., № 81130008 від 30.11.2008 р. на суму 19505,60 грн.

У зв’язку з несплатою ТОВ «Транспортна технологічна компанія»виконаних робіт за договором, ВАТ «Київський річковий порт»на адресу відповідача було направлено претензію № 01-29-748 від 13.10.2009 р.

Відповідь на претензію отримано не було.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 119327,24 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позов містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений товариством, становить 2716,45 грн., у тому числі за період з 15.10.2008 р. до 01.12.2009 р. на суму 99821,64 грн. у сумі 2330,08 грн., на суму 19505,60 грн. у сумі 386,37 грн., який є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 12198,95 грн., у тому числі за період з жовтня 2008 р. до грудня 2009 р. на суму 99821,64 грн. у сумі 10594,94 грн., на суму 19505,60 грн. у сумі 1604,01 грн., який є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна технологічна компанія»(07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, 17, код 33447231) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»(04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, код 03150071) –119327 (сто дев’ятнадцять тисяч триста двадцять сім) грн. 24 коп. основного боргу, 12198 (дванадцять тисяч сто дев’яносто вісім) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 2716 (дві тисячі сімсот шістнадцять) грн. 45 коп. 3% річних, 1342 (одну тисячу триста сорок дві) грн. 43 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення –18.05.2010 р.