Постановление суда № 95348341, 05.03.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/3108/21

2-5872/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Л.В.С.» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_1 про стягнення коштів, перевіривши виконання вимог статті 185 ЦПК України, -

В С Т А Н О В И В:

05.02.2021 року до суду надійшла позовна заява ПП «Л.В.С.» до ПАТ «СК «Українська страхова група», ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.02.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків та оплати суми судового збору терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.

В ухвалі зазначено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України. Тобто, позивачу необхідно було чітко визначити та викласти обставини як правові підстави звернення до суду з вказаним позовом до кожного з відповідачів, зокрема, слід було обґрунтувати заявлені вимоги до відповідача - ПАТ «СК «Українська страхова група» та їх розмір.

01.03.2021 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої надано квитанцію про сплату судового збору, а щодо виконання інших вимог зазначено, що безпосереднім заподіювачем шкоди є ОСОБА_1 , який є належним відповідачем у даній справі. Однак його відповідальність застрахована у ПАТ «СК «Українська страхова група», внаслідок чого останнє є також належним відповідачем. Вимога про відшкодування шкоди у розмірі 798 234,74 грн. є неподільною, а тому позивач заявляє вказану вимогу одночасно до обох відповідачів, покладаючись на розсуд суду в оцінці законності дій страховика.

Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви, страхове відшкодування ПАТ «СК «Українська страхова група» стороні позивача виплачено.

Звісно, суддя враховує, що визначення складу відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача.

Разом з тим, положення чинного процесуального законодавства визначають обов`язок сторони позивача самостійно визначатися зі змістом позовних вимог до кожного відповідача, а не покладатися на розсуд суду з метою маніпулювання в частині визначення підсудності справи певному суду.

Статтею 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, вимоги ухвали позивачем виконані лише частково щодо сплати судового збору.

Між тим, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення, оскільки кожний відповідач має право знати, які вимоги та з яких підстав до нього ставляться. Проте, позивачем так і не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує своє право вимоги до кожного з відповідачів та правові підстави звернення до суду відповідно до норм матеріального права до кожного з них, а тому не визначено характер позову та не окреслено його предмет.

Таким чином, вбачається, що вимоги ухвали від 10.02.2021 року про залишення позовної заяви без руху щодо усунення її недоліків позивачем не виконано, наслідки невиконання вимог ухвали були роз`яснені.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Положеннями ч.7 цієї статті встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачу.

Щодо повернення судового збору, то слід роз`яснити, що відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі, зокрема, повернення заяви сплачена сума судового збору може бути повернута ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Приватного підприємства «Л.В.С.» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_1 про стягнення коштів вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: