№ 9534251, 13.05.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-14647/08 Головуючий у І інстанції Кашпур О.В.

Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2010 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Глущенко Я.Б.,

Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Вечер А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Ельдорадо-плюс» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2008 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про визнання нечинним та скасування рішення відповідача № 0009762323 від 25.09.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегією суддів встановлено, що 15.09.2008 року відповідачем проведено перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої було складено акт перевірки № 0782/25/26/23/31378890 від 15.09.2008 року , яким встановлено, що розрахункові операції при наданні гральних послуг проводяться через реєстратори розрахункових операцій гральні автомати, які не зареєстровані, не опломбовані те не переведені у фіскальний режим роботи, тобто останні не оснащені фіскальною пам'яттю і не працюють в режимі реєстраторів розрахункових операцій.

На підставі вказаного акту перевірки, за порушення вимоги п. 1, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), відповідно до п. 1 ст.17 Закону України Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідачем винесено спірне рішення № 0009762323 від 25.09.2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким визначено суму фінансових санкцій в розмірі 10880,00 грн.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок: видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність у сфері грального бізнесу. При здійсненні вказаної діяльності він використовує належним чином зареєстровані та опломбовані реєстратори розрахункових операцій, які внесені до відповідного реєстру.

Неможливість обліку розрахункової операції одночасно з її здійсненням пояснюється неоснащенням гральних автоматів запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю).

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваними рішеннями відповідача, оскільки позивач повністю виконав вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Однак з таким рішенням суду першої інстанції не можна погодитись з наступних підстав.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 7 лютого 2001 року «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», дійсно встановлено термін впровадження реєстраторів розрахункових операцій у гральному бізнесі з 1 січня 2007 року. Разом з тим, згідно з абзацом 2 пункту 2 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України, на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року N 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «Фіскал», суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему. Крім того, з цього часу суб'єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки вони об'єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, не обладнаних фіскальними функціями, можливе лише після набрання чинності вищезазначеним наказом Державної податкової адміністрації України, яким до Державного реєстру розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал».

Як вбачається з матеріалів справи, порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» були встановлені податковим органом під час проведення перевірки 15.09.2008, тобто після набрання чинності вищезазначеним наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430.

Суб'єкти господарювання, відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, повинні вжити всіх необхідних заходів для з'ясування питання про сумісність комп'ютерно-касової системи «Фіскал» із тими гральними автоматами, що введені в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2009 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 18 травня 2010 року.

Головуючий суддя Коротких А.Ю.

Судді: Глущенко Я.Б.

Цвіркун Ю.І.