Решение № 9533721, 09.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/4909.04.10 За позовом Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" в особі Південного поштамту Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта"

до Закритого акціонерного товариства "Проектний інститут "Спецавтоматика"

про стягнення 26208,25 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Гибало О.В. –представник за довіреністю № 12-102 від 13.07.2009 р.

Від відповідача Наконечна Н.В. –представник за довіреністю № 1/74 від 08.04.2010 р.;

Мариненко Н.Ю. –представник за довіреністю № 1/73 від 08.04.2010 р.;

Красовська Е.Л. –директор ЗАТ "Проектний інститут "Спецавтоматика".

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Українське державне підприємство поштового зв"язку "Укрпошта" в особі Південного поштамту Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Проектний інститут "Спецавтоматика" про стягнення заборгованості в розмірі 26 208,25 грн. за теплову енергію, постачання якої здійснювалось на підставі Угоди від 10.10.2001 р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог Угоди від 10.10.2001 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте, відповідач в порушення умов угоди, зобов‘язання по оплаті поставленої теплової енергії виконав лише частково. Крім того, відповідно до листа № 1/13 від 05.02.2009 р. відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем, гарантував її погасити після надходження коштів на рахунок відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2010 р. порушено провадження у справі № 39/49 та призначено справу до розгляду на 22.03.2010 р. о 10:40 год.

Представник позивача в судовому засіданні подав усне клопотання про залучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 27.02.2010 р. до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, 19.03.2010 року через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 09.04.2010 о 09:50 год.

Представник позивача в судовому засіданні 09.04.2010 р. на підтвердження перейменування південного вузлу поштового зв»язку на південний поштамт подав копію Наказу Південного поштамту Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" № 219 від 31.07.2009 р.

Представники відповідача в судовому засіданні 09.04.2010 р. подали на виконання вимог ухвали суду від 27.02.2010 р. письмові пояснення по справі № 1/76 від 08.04.2010 р., додавши до останніх копії наступних документів: Статуту та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ЗАТ "Проектний інститут "Спецавтоматика", витягу з ЄДРПОУ щодо ЗАТ "Проектний інститут "Спецавтоматика" станом на 02.04.2010 р., листа –звернення відповідача до Голови Київської міської державної адміністрації п. Черновецького Л.М. № 1/194 від 27.06.2008 р., листа позивача № 1/155 від 05.08.2008 р. щодо зауважень ЗАТ "Проектний інститут "Спецавтоматика", викладених останнім у листі № 1/194 від 27.06.2008 р., листа відповідача № 2/154 від 18.09.2009 р. про надання відстрочки здійснення оплати за спожите теплопостачання та тимчасове припинення Угоди від 10.10.2001 р., листа позивача № 15-04/52 від 02.10.2009 р. з вимогою про погашення відповідачем заборгованості на підставі Угоди від 10.10.2001 р.

У вищенаведених письмових поясненнях відповідач виклав відзив на позовну заяву, відповідно до якого фактично визнав наявність у нього заборгованості по оплаті поставленої йому теплової енергії згідно Угоди від 10.10.2001 р. у розмірі 23000,00 грн. та надав суду у якості доказів здійснення ним часткової оплати за спірною угодою суми у розмірі 3208,25 грн. копії платіжних доручень № 25 від 28.01.2010 р. на суму 100,00 грн., № 36 від 17.02.2010 р. на суму 2000,00 грн., № 55 від 24.03.2010 р. на суму 500,00 грн., № 65 від 01.04.2010 р. на суму 500,00 грн., № 69 від 07.04.2010 р. на суму 108,25 грн. При цьому відповідач, посилаючись на незадовільний стан опалення, пов»язаний з аварійним станом будівлі котельні та застарілим обладнанням, а також на значні суми рахунків на оплату за опалення, фінансові труднощі відповідача, пов»язані з фінансово - економічною кризою, що викликала затримку надходження коштів на рахунок відповідача, просив розстрочити оплату заборгованості впродовж 2010 –2011 р.р. або скасувати заборгованість частково або повністю у зв»язку з тим, що відповідач сплачував 60% всіх витрат по постачанню теплової енергії, приймав участь у ремонтних роботах, поніс значні збитки під час влаштування власного теплопункту тощо. Відповідач також заперечував проти покладання на нього судових витрат.

Представники відповідача в судовому засіданні 09.04.2010 р. звернулися до суду з клопотанням про розстрочку оплати заборгованості за Угодою від 10.10.2001 р. впродовж 2010 –2011 р.р. в залежності від надходжень коштів на рахунок відповідача або про скасування заборгованості частково чи повністю у зв»язку з тим, що відповідач сплачував 60% всіх витрат по постачанню теплової енергії, приймав участь у ремонтних роботах, поніс значні збитки під час влаштування власного теплопункту тощо. Відповідач також заперечував проти покладання на нього судових витрат

Представник позивача проти задоволення наведених клопотань відповідача заперечував.

Приписами ч. 1 ст. 121 ГПК України встановлено, що заява сторони, зокрема про розстрочку виконання судового рішення, розглядається господарським судом, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника.

Отже, ст. 121 ГПК України не передбачає можливість подання, а рівно і розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду до видачі господарським судом виконавчого документа.

Фактично станом на день подання відповідачем до суду пояснень № 1/76 від 08.04.2010 р., в яких фактично викладено клопотання про розстрочку виконання рішення суду, виконавчий документ (наказ) по справі № 39/49 у відповідності до ст. 116 ГПК України не видавався.

Крім того, з приписів частини 1 статті 121 ГПК України вбачається, що господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Фактично позивач визначив як винятковість обставин свого звернення до суду з клопотанням про розстрочку сплати заборгованості за Угодою від 10.10.2001 р. незадовільний стан опалення, пов»язаний з аварійним станом будівлі котельні та застарілим обладнанням, а також значні суми рахунків на оплату за опалення, фінансові труднощі відповідача, пов»язані з фінансово - економічною кризою, що викликала затримку надходження коштів на рахунок відповідача.

Аналіз документів, доданих до позовної заяви позивача, та документів, доданих до пояснень відповідача № 1/76 від 08.04.2010 р., свідчить про відсутність належних доказів на підтвердження незадовільного технічного стану котельні (відповідних висновків, приписів ВАТ «Київгаз»тощо).

Вищезазначене посилання відповідача на його фінансові труднощі, до того ж, доказово останнім не підтверджені, суд не вважає винятковою обставиною при здійсненні підприємницької діяльності субЧєктами господарювання.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач більш ніж рік тому листом № 1/13 від 05.02.2009 р. визнав свою заборгованість перед позивачем за Угодою від 10.10.2001 р. та гарантував її погасити після надходження коштів на рахунок відповідача.

Проте, з матеріалі справи вбачається погашення відповідачем суми основної заборгованості за Угодою від 10.10.2001 р. незначними сумами, а клопотання про розстрочку оплати заборгованості за Угодою від 10.10.2001 р. впродовж 2010 –2011 р.р. в залежності від надходжень коштів на рахунок відповідача фактично не містить графіку із зазначенням відповідних сум погашення спірної заборгованості.

Отже, жодних доказів наявності дійсно виняткових обставин, які можуть бути підставою для задоволення клопотання про розстрочку виконання рішення суду, відповідачем не названо та до матеріалів справи не залучено.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розстрочку виконання рішення суду та відхилення останнього, запобігаючи одночасно ще більшому порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як субЧєкта господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність.

Суд також відхиляє клопотання відповідача про скасування заборгованості за Угодою від 10.10.2001 р. частково або повністю з огляду на сплату відповідачем 60% всіх витрат по постачанню теплової енергії, участь відповідача у ремонтних роботах, понесення останнім збитків під час влаштування власного теплопункту, оскільки скасування заборгованості по оплаті теплової енергії умовами Угоди від 10.10.2010 р. не передбачено.

В судовому засіданні, призначеному на 09.04.2010 р., за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.10.2001 р. між Південним вузлом зв»язку Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта", визначеним як Постачальник, та Закритим акціонерним товариством "Проектний інститут "Спецавтоматика" (відповідач), визначеним як Споживач, була укладена Угода, відповідно до якої Постачальник постачає теплову енергію Споживачу і сплачує її вартість згідно витрат (надалі –Угода).

Відповідно до наказу Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" від 27.03.2009 р. № 446, наказу Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" від 28.05.2009 р. № 422, наказу Південного поштамту Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" № 219 від 31.07.2009 р. Південний вузол зв»язку Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" перейменовано на Південний поштамт Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта".

Згідно п. 1.1 Положення про Південний поштамт Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" він утворений відповідно до наказу Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" від 01.07.209 р. № 511, здійснює свою діяльність на території міста Києва від імені Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" в межах наданих нею повноважень (п. 1.4 наведеного положення), не реєструється у ЄДРПОУ (п. 1.7 положення), а отже не є юридичною особою.

В свою чергу, Київська міська дирекція Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" також не є юридичною особою (п. 1.6 Положення про Київську міську дирекцію Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта") і здійснює свою діяльність від імені Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта", яке відповідно до статуту та свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 010482 є юридичною особою, а отже, у відповідності до ст.. 1, 21 ГПК України, вірно визначено позивачем по справі.

Згідно п. 2.2 Угоди сторони узгодили обов»язок Постачальника (позивача) в період опалювального сезону своєчасно сплачувати вартість за постачання газу і його транспортування та утримання в технічно –справному стані котельні і теплових магістралей.

Згідно п. 2.3 Угоди передбачено обов»зок Споживача (відповідача) сплачувати свою частину в розмірі 60 % за вартість газу, транспортування газу, вартість електроенергії, витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу згідно схеми посадових окладів УДППЗ «Укрпошта»без преміальної оплати, а також свою частку оплати за технічне обслуговування котельні без врахування вартості матеріалів та запчастин обладнання котельні.

Відповідно до п. 3.1 Угоди визначено, що Споживач (відповідач) на основі платіжних вимог сплачує свою частину теплової енергії в термін 10 банківських днів після отримання вимоги –доручення.

Умовами п. 3.2 Угоди передбачено, що Постачальник (позивач) щомісячно до платіжної вимоги –доручення буде додавати копії рахунків за вартість газу, його транспортування, отриманих від постачальників газу.

Відповідно до п. 4.3, 4.4 Угоди, остання діє до 30.11.2002 р. і вважається переукладеною на новий термін, якщо за один місяць до закінчення терміну дії, ні одна зі сторін не заявить про її розірвання.

Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки теплової енергії здійснювались за Угодою, яка вважається пролонгованою, з огляду на відсутність заяв про її розірвання.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач протягом опалювального сезону 2008 року здійснював подачу теплової енергії відповідачу згідно умов Угоди від 10.10.2001 р. та на підставі рахунків за вартість газу, його транспортування, вартість електроенергії, затрат на технічне обслуговування котельні та заробітну плату обслуговуючого персоналу котельні виставляв відповідачу рахунки на оплату.

Зокрема, в матеріалах справи наявний супровідний лист № 15-04/3 від 20.01.2010 р. та фіскальний чек № 0332 від 21.01.2010 р. на підтвердження направлення відповідачеві рахунку № 1 від 20.01.2010 р. щодо оплати заборгованості станом на 20.01.2010 р. за використану теплоенергію у сумі 26208 25 грн.

Проте, відповідач лише частково оплатив поставлену згідно Угоди від 10.10.2001 р. теплову енергію, у зв»язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 26208,25 грн., яку позивач визначив до стягнення у якості основного боргу при зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою.

Наявний в матеріалах справи лист № 1/13 від 05.02.2009 р. свідчить про визнання відповідачем своєї заборгованості перед позивачем та гарантування її погашення після надходження коштів на рахунок відповідача.

Крім того, з огляду на викладене відповідачем у поясненнях № 1/76 від 08.04.2010 р., він визнав наявність у нього заборгованості по оплаті поставленої йому теплової енергії згідно Угоди від 10.10.2001 р. у розмірі 23000,00 грн. (26208,25 грн., основний борг згідно Угоди від 10.10.2001 р. відповідно до позовної заяви –3208,25 грн., сума часткової оплати відповідачем заборгованості за Угодою від 10.10.2001 р.).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладену норму п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а також те, що залучені до справи докази (пояснення № 1/76 від 08.04.2010 р., платіжні доручення № 25 від 28.01.2010 р. на суму 100,00 грн., № 36 від 17.02.2010 р. на суму 2000,00 грн., № 55 від 24.03.2010 р. на суму 500,00 грн., № 65 від 01.04.2010 р. на суму 500,00 грн., № 69 від 07.04.2010 р. на суму 108,25 грн.) свідчать про сплату відповідачем заборгованості у сумі 100,00 грн. до подання позову до Господарського суду міста Києва та 3108,25 грн. після подання позову до суду, провадження у справі в частині основного боргу в сумі 3208,25 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений договір поставки (Угода від 10.10.2001 р.), а тому саме спірна угода та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням положень пунктів 2.3, 3.1 Угоди, судом встановлено, що строк виконання зобов’язання щодо оплати поставленої позивачем відповідачу теплової енергії на підставі Угоди від 10.10.2001 р. станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Судом також встановлено, що залишок основного боргу у сумі 23000,00 грн. (26208,25 грн., основний борг згідно Угоди від 10.10.2001 р. відповідно до позовної заяви –3208,25 грн., сума часткової оплати відповідачем заборгованості за Угодою від 10.10.2001 р., в частині якої судом припинено провадження на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України = 23000,00 грн., залишок основного боргу) відповідач, станом на час розгляду спору у господарському суді, не оплатив, чим порушив покладені на нього зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленого йому теплової енергії відповідно до Угоди від 10.10.2001 р..

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 23000,00 грн. залишку основного боргу на підставі Угоди від 10.10.2001 р. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, та враховуючи, що відповідач сплатив частину суми основного боргу (3108,25 грн.) після звернення позивача до Господарського суду міста Києва, витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в частині 26108,25 грн. (23000,00 грн. + 3108,25 грн.) покладаються на відповідача. Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в частині 100,00 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 22, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3208,25 грн. боргу у зв‘язку із відсутністю предмету спору.

В іншій частині позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Проектний інститут "Спецавтоматика" (03061, м. Київ, вул. Ново –Польова, 85-А; ідентифікаційний код 04671582; р/р № 26009301230032 в Жовтневій філії ПАТ ПІБ в м. Києві, МФО 322067), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Українського державного підприємства поштового зв"язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22; ідентифікаційний код 21560045) 23000,00 грн. (двадцять три тисячі гривень 00 коп.) основного боргу, 261,10 грн. (двісті шістдесят одну гривню 10 коп.) держмита та 235,10 грн. (двісті тридцять п»ять гривень 10 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення:12.04.2010р.