Постановление суда № 95318921, 03.03.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4963/19

Провадження № 1-кп/645/204/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 р. Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі члена колегії Фрунзенського районного суду м. Харкова : Головуючого судді: Сілантьєвої Е.Є.

за участю секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.

за участю прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Харківської обласної прокуратури – Моргай А.С.

захисників обвинувачених –

Костяной А.О., Майборода С.С., Калюжної Л.А., Тімохова Е.Є., Цемкалова В.І.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши клопотання прокурора, обвинувачених та адвокатів щодо продовження та зміни застосованих запобіжних заходів по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307 КК України, -

Встановила:

В провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова на розгляді знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку обраного на досудовому розслідуванні обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в зв`язку з продовженням існування ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_2 просила продовжити строк виконання обов`язків, визначених ухвалами Київського районного суду м. Харкова про застосування запобіжного заходу, а саме по заставі передбачених пунктами 1-4 частини 5 статті 194 КПК України. Надала письмові клопотання та в обґрунтування клопотання про продовження обраних запобіжних заходів прокурор вказала, що сторона обвинувачення вважає, що наявний факт вчинення особливо тяжких злочинів протягом тривалого часу, що було основним доходом обвинувачених, та іншого джерела доходів вони не мають, у зв`язку із чим можуть продовжити протиправну діяльність, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам та продовження стосовно обвинувачених найбільш суворого запобіжного заходу є обґрунтованим. На теперішній час заявлені ризики не зменшилися, розгляд кримінального провадження розпочато по суті але знаходиться на початковій стадії, основні свідки по справі не допитані, наявність міцних соціальних зв*язків у обвинувачених та задовільні характеристики не зменшують ризики в кримінальному провадженні. Письмові клопотання долучила до матеріалів кримінального провадження та зазначила, що змінювати на більш м*який запобіжний захід не доцільно.

Адвокат Калюжна Л.А. проти клопотання щодо продовження тримання під вартою заперечувала, просила відмовити у клопотанні прокурора та змінити на домашній арешт. В обгрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу, просила суд врахувати, що обвинувачений, ОСОБА_3 , раніше не судимий, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має на утримані малолітню дитину, має постійне місце реєстрації, де він постійно проживав, за місце реєстрації та постійного проживання та в умовах ДУ «ХСІ» характеризується з позитивної сторони. Перебування підзахисного під вартою порушує його права, прокурор не доводить ризиків, розумні строки розгляду справи порушені, фактів стосовно переховування її підзахисного від органів слідства та суду у прокурора не має.

Адвокат Тімохов О.Є. в судовому засіданні проти клопотання щодо продовження тримання під вартою заперечував, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу та вказав, що прокурор в котре не навів доказів на підтвердження ризиків передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Стаття 184 КПК України лише прописує вимоги клопотання про продовження строків. Свідків по справі відносно обвинувачення ОСОБА_1 немає, тільки залегендована особа. Вже 12 разів продовжуються строки тримання під вартою, клопотання прокурора ідентичні та не наводять нових підстав. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з засобами електронного контролю.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотань адвокатів про зміну запобіжних заходів, посилаючись на їх безпідставність.

Адвокат Майборода С.С. в судовому засіданні проти клопотань прокурора відносно усіх обвинувачених заперечував. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з засобами електронного контролю або зменшити розмір застави.

Адвокат Костяний А.О. проти клопотання про продовження процесуальних засобів стосовно ОСОБА_5 не заперечував, стосовно клопотання про продовження строку тримання під вартою заперечував. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з засобами електронного контролю.

Адвокат Цемкалов В.І. підтримав думку адвокатів.

Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 підтримали думку своїх адвокатів та просили змінити запобіжний захист.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотань адвокатів про зміну запобіжних заходів, посилаючись на їх безпідставність.

Головуючий колегії, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

14.02.2019 ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

21.02.2019 ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Харкова відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

23.04.2019 ОСОБА_2 звільнений з Харківського слідчого ізолятора по сплаті застави.

28.02.2019 ОСОБА_5 звільнений з Харківського слідчого ізолятора по сплаті застави.

05.03.2019 ОСОБА_4 звільнений з Харківського слідчого ізолятора по сплаті застави.

Відносно обвинувачених обрано запобіжні заходи, строк яких спливає 5 березня 2021 року.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до Закону України від 13.04.2020 року «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки на території України встановлено карантин і головуючий суддя Федорова О.В. відсутня, в зв*язку з хворобливим станом здоров*я, беручи до уваги, що до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого неможливо колегіально розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд доходить висновку про необхідність вирішення питання щодо строків тримання обвинуваченого під вартою суддею із складу колегії суддів по справі одноособово.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Приймаючи до уваги вимоги ч.2 ст.177, ст.331 КПК України, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 , ОСОБА_1 обвинувачуються в скоєнні особливо тяжкого злочину, з урахуванням даних про особ обвинувачених, які офіційно не працевлаштовані, не мають міцних соціальних зв`язків, з метою запобігання спробам обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, переховуватися від суду, суд вважає, що є наявними підстави для запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому суд продовжує щодо обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому суд враховує, що з часу обрання до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися підстави для такого запобіжного заходу. Суд бере до уваги, що перебуваючи під більш м`яким запобіжним заходом а ніж тримання під вартою, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зможуть переховуватися від суду, впливати на свідків. Тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим, може викликати їх втечу.

Зазначені адвокатами позитивні характеристики обвинувачених та інші чинники, які можуть вплинути на зміну запобіжних заходів, не можливо на даний час віднести до тих стримуючих чинників, які б були у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченими дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленому ризику без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки у рішенні «Харченко проти України», ЄСПЛ також зазначив, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превелює над принципом поваги до свободи особистості.

Головуючий колегії, вислухавши учасників процесу, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, вирішуючи питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, виходить з необхідності уникнення ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконно впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є, зокрема, те, що заявлений ризик не зменшився.

Посилання адвокатів на наявність у обвинувачених малолітніх дітей та місця проживання, заслуговують уваги та не зменшують ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, нових обставин не наведено, а тому клопотання обвинувачених та їх захисників про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, у тому числі цілодобовий домашній арешт, задоволенню не підлягають.

Обсяг проведених судом процесуальних дій під час судового розгляду у кримінальному провадженні та їх результати не зменшують ризик переховування обвинувачених.

За результатами встановлених судом обставин, з метою забезпечення не лише прав обвинувачених, але й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд дійшов висновку про наявність факторів, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, що дає підстави для визнання необхідним продовження строку тримання обвинувачених під вартою та неможливість зміни обвинуваченим обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на іншій запобіжний захід, такий що не пов`язаний з триманням під вартою або його скасування.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Всі обставини справи на цій стадії процесу судом не встановлені, будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні на даній стадії не встановлено.

Враховуючи складність кримінального провадження, обсяг та специфіку процесуальних дій, поведінку учасників кримінального провадження, а саме тривалість розгляду справи в зв*язку з не явкою учасників процесу, суд вважає, що на даний час відсутні підстави вважати строки тримання під вартою обвинувачених, такими, що виходять за рамки розумних.

Головуючим враховується тяжкість обвинувачення та покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у інкримінованих злочинах, оскільки обвинуваченим інкримінують вчинення особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що у сукупності з іншими обставинами справи дають підстави вважати, що лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам та, з урахуванням положень ст. 183 КПК України, виключає можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо даних осіб.

Таким чином колегія приходить до висновку про продовження строків тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та відмовити в задоволенні клопотань захисників обвинувачених про зміну запобіжних заходів.

Враховуючи неможливість завершення судового розгляду кримінального провадження у строк до 5 березня 2021 року, головуючий колегії вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 1 травня 2021 року.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та залишає визначену на досудовому розслідуванні суму застави в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 288 150 грн. кожному.

Стосовно продовження строків виконання обов`язків, визначених ухвалами Київського районного суду м. Харкова про застосування запобіжного заходу, а саме по заставі передбачених пунктами 1-4, 8 частини 5 статті 194 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ухвал слідчого судді у випадку сплати застави на ОСОБА_2 покладені процесуальні обов`язки, передбачені пунктами 1-4, 8 частини 5 статті 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з обвинуваченими по справі та свідками;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Суд вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченими: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують їх застосування, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають розгляду кримінального провадження до закінчення дії ухвали про застосування до обвинуваченого застави.

При цьому, на підставі ч.6 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити покладені на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки, що визначені в ухвалах слідчого судді Київського районного суду м. Харкова який не може перевищувати шістдесяти днів - до 1 травня 2021 року.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 31, 177, 178, 183, 194 Кримінального процесуального кодексу України, головуючий суддя,-

Постановила:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 1 травня 2021 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в сумі 288 150 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з Харківської області, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування та/або місця роботи; 4) утримуватися від будь-якого спілкування з обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень, максимальне покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до прокурора, суду; повідомлення прокурор, та суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися з Харківської області без дозволу прокурора або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 1 травня 2021 року.

Визначити ОСОБА_3 заставу в сумі 288 150 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_3 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: 1) прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з Харківської області, без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування та/або місця роботи; 4) утримуватися від будь-якого спілкування з обвинуваченими та свідками по кримінальному провадженню; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свого паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень, максимальне покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до прокурора, суду; повідомлення прокурор, та суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися з Харківської області без дозволу прокурора або суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Клопотання прокурора про продовження процесуальних обов`язків відносно ОСОБА_2 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії покладених на нього обов`язків у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, покладених ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.02.2019 року, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 1 травня 2021 року.

У задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та адвокатів Калюжної Л. А., Тімохова Е.Є про зміну запобіжного заходу – відмовити.

В судовому засіданні по розгляду кримінального провадження оголосити перерву до 15 березня 2021 року о 11 год. 30 хв.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом п`яти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Сілантьєва Е.Є.