Постановление суда № 95312077, 04.03.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5546/20

Провадження № 1кп/201/327/2021

УХВАЛА

4 березня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П. за участі секретаря судового засідання Кірюшині Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12020040650000951 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Смирнов А.В.

обвинувачені ОСОБА_1

ОСОБА_2

захисник ОСОБА_3

Порхун С.Л.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст.185 КК України в якому відносно обвинувачених обрано запобіжний у виді триманні під вартою, строк дії якого завершується 26.03.2021.

В судовому засіданні, на виконання вимог ст. 331 КПК України поставлено питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу на що прокурор просив про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених в зв`язку з тим, що обвинувачення є тяжким і обґрунтованим. На сьогоднішній день існують ризики того що обвинувачені уникнуть суду, знищать докази та можуть впливати на свідків, а також можуть вчинити злочин повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти продовження строків тримання під вартою посилаючись на те що обвинувачений має тісні соціальні зв`язки і не має наміру уникати суду, а всі названі прокурором ризики не доведені. Просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання його матері за адресою: АДРЕСА_3 .

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечували проти продовження строків тримання під вартою посилаючись на те що обвинувачений являється інвалідом, має тісні соціальні зв`язки і не має наміру уникати суду, названі прокурором ризики не доведені, в той час як обвинувачений тривалий час перебуває під вартою.

Заслухавши учасників, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає встановленим наявність ризику того, що обвинувачений ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність, так як будучи засудженим за крадіжку, повторно притягнутим до кримінальної відповідальності за крадіжку, він знову обвинувачується у вчинені замаху на тяжкий злочин під час іспитового строку, що свідчить про реальну наявність ризику продовження вчинення суспільно-небезпечних дій обвинуваченим і цей ризик хоча зменшився з часом, однак залишається доволі суттєвим .

Вирішуючи питання про доцільність продовження застосування найсуворішого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 суд врахує вищевказаний ризик, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також враховує термін перебування обвинуваченого під вартою, який триває з травня 2020, вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність соціальних зв`язків, те що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, під час іспитового строку, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про те, що більш м`який запобіжний захід не здатний забезпечити встановлений судом ризик, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

В той же час суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави за умови внесення якого обвинувачений підлягає звільненню з-під варти, у розмірі 42 040 гривень.

Суд вважає встановленим наявність ризику того, що обвинувачений ОСОБА_2 може продовжити свою злочинну діяльність, так як будучи засудженим за крадіжку, він знову обвинувачується у вчинені замаху на тяжкий злочин під час іспитового строку, що свідчить про реальну наявність ризику продовження вчинення суспільно-небезпечних дій обвинуваченим і цей ризик хоча зменшився з часом, однак залишається доволі суттєвим .

Вирішуючи питання про доцільність продовження застосування найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказаний ризик, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також враховує термін перебування обвинуваченого під вартою, який триває з травня 2020, вік та стан здоров`я обвинуваченого, який являється інвалідом, відсутність соціальних зв`язків, те що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, під час іспитового строку, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про те, що більш м`який запобіжний захід не здатний забезпечити встановлений судом ризик, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

В той же час суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави за умови внесення якого обвинувачений підлягає звільненню з-під варти, у розмірі 42 040 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 2 травня 2021 року.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 42 040 гривень, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду, не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 до 2 травня 2021 року.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_2 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 42 040 гривень, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду, не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що у разі порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена в п`ятиденний строк з дня її проголошення шляхом подання скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим в п`ятиденний строк з дня отримання ухвали суду.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко