Решение № 95293634, 18.02.2021, Заліщицький районний суд Тернопільської області

Справа №597/35/21

Провадження №2/597/30/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2021 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Дудяка С.В.

з участю:

секретаря судових засідань Богдана В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в місті Заліщики цивільну справу за позовом представника Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” Дашко Володимира Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в :

Представник позивача в позовній заяві просить стягнути в користь позивача з відповідача 10682,24 гривні заборгованості за кредитним договором №б/н від 02.03.2009 року та судові витрати по справі, що складаються із судового збору в розмірі 2102 гривні, покликаючись на те, що відповідно до вищевказаного договору відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 02.03.2009 року. Після чого відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт в розмірі 2500 гривень, який у подальшому було збільшено до 10600 гривень. Для користування кредитними коштами відповідач отримав кредитну картку. Представник позивача стверджує, що АТ КБ “Приватбанк” свої зобов`язання за договором виконав в повній мірі, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач в свою чергу зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту та сплатити відсотки в порядку і в терміни, встановлені договором, однак належно не виконує взятих на себе зобов`язань, щодо вчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків, у результаті чого виникла заборгованість станом на 28.10.2020 року у розмірі 10682,24 гривні, яка складається із:

–заборгованості за тілом кредиту — 9966,20 грн;

–заборгованості за простроченими відсотками — 716,04 грн,

які представник позивача і просить стягнути з відповідача.

Представник позивача у своїй письмовій заяві просить суд слухати справу у його відсутності.

Відповідно до ст.211 ч.3 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою суду 11.01.2021 року про відкриття провадження у справі відповідачу надано строк для подання відзиву на даний позов та роз`яснено наслідки його неподання без поважних причин.

Відповідач відзиву на даний позов у визначений судом строк не подав, в судовому засіданні 02.02.2021 року позов визнав частково, оскільки представив квитанції про сплату боргу в розмірі 10120 грн та квитанцію про відшкодування позивачу сплаченого судового збору в розмірі 2102 гривні. Тому просив позов задоволити частково, на залишок його боргу перед позивачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що справу слід вирішити за наявними матеріалами та задоволити позов частково, виходячи із наступного:

Відповідно до ст.207 ч.1, 2 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст.638 ч.1 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1048 ч.1 ЦК України).

Частиною другою вищевказаної статті ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

02.03.2009 року між Акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н шляхом підписання позичальником анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Також відповідач підписавши вищевказану анкету-заяву погодився з тим, що дана анкета разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Також ствердив, що ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту банку, зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку.

02.03.2009 року відповідачу було надано кредитну картку № НОМЕР_1 з терміном дії до 09/12 на яку встановлено кредитний ліміт в сумі 2500 гривень.

В подальшому кредитний ліміт по даній картці збільшувався і становив станом на 23.06.2011 року 10600 гривень.

27.07.2012 року відповідачу було надано кредитну картку № НОМЕР_2 з терміном дії до 04/15.

01.03.2016 року відповідачу було надано кредитну картку № НОМЕР_3 з терміном дії до 01/18.

16.02.2015 року відповідачу було надано кредитну картку № НОМЕР_4 з терміном дії до 02/19.

22.07.2015 року відповідачу було надано кредитну картку № НОМЕР_4 з терміном дії до 02/19.

13.02.2018 року відповідачу було надано кредитну картку № НОМЕР_5 з терміном дії до 01/22.

Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені на офіційному вебсайті позивача, зокрема з п.2.1 передбачено, що відповідач отримавши кредит на термін 12 місяців зобов`язався щомісячно надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

АТ КБ “Приватбанк” виконав свої зобов`язання згідно з договором та видав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі передбаченому умовами договору.

Відповідач ОСОБА_1 порушив умови п.2.1.1.3. кредитного договору, відповідно до якого зобов`язався щомісяця погашати кредит та проценти.

Відповідно до ст.1048 ч.1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із положеннями ст.1050 ч.1 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.1050 ч.2 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач ОСОБА_1 представив суду квитанцію №RC_U95V25PQ6049A4RMQ4 від 01.02.2021 року Заліщицького відділення Тернопільської філії АТ КБ “Приватбанк” про погашення заборгованості на суму 10120 гривень.

З урахуванням погашеної 01.02.2021 року відповідачем ОСОБА_1 заборгованості на суму 10120 гривень, що стверджується вищевказаною квитанцією відділення банку, та розрахунку наданого позивачем станом на 28.10.2020 року, суд вважає, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за тілом кредиту та відсотками, що передбачені кредитним договором №б/н від 02.03.2009 року становить 562,24 гривні.

А тому, враховуючи, що в даному випадку має місце порушення прав позивача АТ КБ “Приватбанк”, суд вважає, що вони підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості із відповідача в розмірі 562,24 гривні.

Суд вважає, що в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю, у зв`язку з частковим погашенням боргу відповідачем.

Вирішуючи питання розподілу між сторонами судових витрат по справі, суд враховує те, що представник позивача в позовній заяві просить про стягнення з відповідача в користь позивача сплаченого судового збору та те, що відповідачем згідно квитанції №RC_U95V25PQ6LRRPMSAKU8V від 01.02.2021 року судові витрати відповідачу компенсовано в розмірі 2102 гривні, та вважає доцільним судові витрати по даній справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Керуючись ст.ст.207, 526, 626, 628, 638, 1046-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов представника Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” Дашко Володимира Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , жителя с.Вигода Чортківського району Тернопільської області в користь Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”, (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1 “Д”) заборгованість за кредитним договором №б/н від 02.03.2009 року в розмірі 562 (п`ятсот шістдесять дві) гривні 24 копійки на розрахунковий рахунок № НОМЕР_7 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Судові витрати по справі покласти на сторони в понесених ними розмірах.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляцію, яка подається безпосередньо Тернопільському апеляційному суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 18.02.2021 року.

Суддя

С. В. Дудяк