№ 95290926, 03.03.2021, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 511/346/21

Номер провадження: 3/511/151/21

"03" березня 2021 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Ільяшук А.В., за участю секретаря судового засідання Плохотнюк Н.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління Служби безпеки України в Одеській областіпро притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, голову Роздільнянської РДА, адреса реєстрації: вулиця Шевченка, 39, місто Роздільна Одеської області, адреса проживання: АДРЕСА_1

за п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року у ході виконання завдань, покладених на Службу безпеки України, Управлінням Служби безпеки України в Одеській області під час проведення на підставі статті 20 Закону України «Про державну таємницю» (надалі – Закон) спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею у Роздільнянській районній державній адміністрації Одеської області, було виявлено триваюче порушення чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці, яке вчинене головою Роздільнянської РДА ОСОБА_1 .

Так, на ОСОБА_1 , як на керівника Роздільнянської РДА (призначений на посаду розпорядженням Президента України від 15.01.2020 №12/2020-РП) на підставі ч. 6 ст. 5, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну таємницю» (надалі – Закон), п.п. 3, 35, 116, 749 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Постановою Кабміну України від 18 грудня 2013 року №939 (надалі – Порядок - 939), покладено обов`язок щодо забезпечення охорони державної таємниці в установі, а також обов`язки бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці, із станом справ у структурних підрозділах установи, своєчасно вживати заходи для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці в установі, тощо.

На підставі чинної «Номенклатури посад працівників Роздільнянської РДА, передбачення на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці», ОСОБА_1 було оформлено допуск до державної таємниці за формою 3 (Розпорядження УСБУ в Одеській області №42-д від 30.03.2020) та надано доступ до інформації з найвищим ступенем секретності «Таємно».

У зв`язку з допуском до державної таємниці, ОСОБА_1 узяв на себе письмове зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці, щодо виконання вимог режиму секретності, додержання вимог законодавства про державну таємницю, а також був – проінформований про відповідальність за порушення законодавства у зазначеній сфері.

Таким чином, відповідно до покладених обов`язків, ОСОБА_1 зобов`язаний знати вимоги нормативно-правових актів України, постанов та інструкцій щодо забезпечення охорони державної таємниці, бути обізнаним із станом справ та здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці.

При цьому, комісією Управління під час проведення вказаної спецекспертизи у Роздільнянській РДА, встановлені численні порушення вимог режиму секретності за напрямами охорони державної таємниці та виявлені передумови (загрози) до витоку секретної інформації.

Зокрема, встановлені наступні порушення режиму секретності:

?у порушення вимог ч. 15, 16, п. 42 Порядку – 939, в установі не проводяться навчання співробітників, діяльність яких пов`язана з додержанням державної таємниці;

?у порушення вимог п. 214 Порядку – 939, у приміщенні РСО не виділено ізольованої кімнати (кабіни) для роботи виконавців із секретними документами. Крім того, зазначий недолік був викладений у попередньому Акті перевірки стану охорони державної таємниці №65/11/84/12 дск від 02.10.2019 року;

?інструкція на випадок виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, спрацювання сигналізації, тощо), не відповідає вимогам п.228 Порядку – 939;

?у порушення вимог п.161 Порядку – 939, результати відбору МНСІ для проведення заходів із перегляду грифів секретності не оформлені переліком МНСІ;

?у порушення вимог абз. 4 п. 434 Порядку – 939, не проведені щоквартальні перевірки за 1 та 3 квартал 2020 року, що створює загрозу для виходу МНСІ з-під контролю;

?у порушення вимог п. 740 Порядку – 939, в установі не розроблені проекти актів на знищення МНСІ та описів секретних документів і справ, що підлягають здачі на архівне зберігання;

?«Порядок дій посадових осіб щодо здійснення заходів із забезпечення режиму секретності у разі виникнення загрози захоплення МНСІ», не відповідає вимогам п.746-1 Порядку – 939.

Крім того, уповноваженою особою виявлено й інші порушення вимог Порядку – 939, а саме: п. 54, 65, 79, 153, 208, 216, 217, 220, 302, 426, 438, 728 та 762 Порядку – 939, що зафіксовані у Акті спецекспертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею.

Відповідно до п.3 Порядку – 939 та вимог статті 39 Закону, забезпечення охорони державної таємниці на підприємстві, в установі, організації покладається на їх керівників.

Посадові особи, винні у порушенні встановленого законодавством режиму секретності та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці, несуть відповідальність згідно із Законом.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи зобов`язаним бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці, із станом справ у структурних підрозділах установи, своєчасно вживати заходів для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці в установі, не організувавши та не забезпечивши виконання в установі вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці, своїми діями (бездіяльністю), протягом періоду часу з січня 2020 року по лютий 2021 року, не вжив передбачених чинним законодавством України заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контроль за охороною державної таємниці, чим скоїв триваюче адміністративне правопорушення, передбачене п.6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП.

ОСОБА_1 надійслав на адресу суду заперечення, згідно яких просив закрити провадження по справі №511/346/21 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП у зв`язку зі вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав вину у вчиненні інкримінованого йому адмінстративного правопорушення та відповідно до пояснень та зауважень щодо адміністративного протоколу, зазначив, що заняття проводяться, що підтверджується конспектами, які підписуються уповноваженими, діяльність яких пов`язана з державною таємницею.

Крім того, дійсно не виділено ізольовані кімнати (кабіни) для роботи виконавців із секретними документами, оскільки будівля у якій районна державна адміністрація орендує частину приміщення є невеликою та додаткове виділення окремого приміщення не є цілком коректним, так як інші структурні підрозділи районної державної адміністрації не буде куди розмістити, але як альтернатива у уповноваженого обладнане робоче місце для цієї роботи.

Недолік щодо Інструкції на випадок виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, спрацювання сигналізації, тощо) був виправлений.

Також, ОСОБА_1 у своїх поясненнях зазначив, що дійсно, для проведення заходів із перегляду грифів секретності не оформлені переліком МНСІ.

Щоквартальні перевірки за 1 та 3 квартал 2020 року проведені, про що є складені Акти та підписані уповноваженими особами.

Відносно розроблення проектів актів на знищення МНСІ та описів секретних документів і справ, ОСОБА_1 пояснив, що у районній державній адміністрації немає такої кількості секретної документації, щоб її передавати на архівне зберігання, всі відпрацьовані матеріали були знищені відповідно до Акту на знищення.

Приміщення в якому розміщується апарат та деякі структурні підрозділи районної державної адміністрації перебуває у договірних відносинах на правах оренди з власником приміщення – Роздільнянською районною радою Одеської області. Цілеспрямовано обладнати лише один кабінет пожежною сигналізацією є некоректно та немає законних обгрунтувань. Штамп для реєстрації вхідної інформації, яка містить державну таємниці дійсно відсутній, однак уповноваженою особою проставляються позначки вхідної інформації із зазначенням номеру та дати надходження.

Відносно внутрішніх перевірок (щоквартальних) стосовно осіб, які розпоряджаються та володіють інформацією про державну таємницю, ОСОБА_1 вказав, що дійсно такі цілеспрямовані перевірки уповноваженою особою не проводяться у зв`язку з малозначним обігом даної інформації.

ОСОБА_1 вважає, що наведені обставини свідчать про завищене ставлення, недостатннє ознайомлення з робочими матеріалами та ігноруванням виправлених недоліків з минулої перевірки представниками Управління Служби безпеки України в Одеській області.

Також ОСОБА_2 надав зауваження щодо порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Розглянувши вказані зауваження, суд зазначає, що дійсно, всупереч пункту 10 Розділу ІІ Інструкції про порядок оформлення в Службі безпеки України, яка затверджена наказом Центрального управління Служби безпеки України 22 березня 2017 року №173 (надалі – Інструкції), матеріали справи не містять підтвердження щодо направлення на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом із повідомлення примірник складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення із супровідним листом у конверті з позначкою «особисто».

З матеріалів справи вбачається, що 10 лютого 2021 року ОСОБА_3 було направлено на адресу Роздільнянської РДА примірник протоколу, що підтверджується відповідною відміткою у протоколі та фіскальним чеком від 10 лютого 2021 року (супровідний лист в матеріалах справи відсутній).

Також, суд погоджується з зауваженнями відносно того, що у деяких незаповнених графах протоколу про адміністративне правопорушення відсутній прочерк.

Попри це, вказані недоліки не є перешкодую для розгляду справи по суті та підставою для повернення матеріалів на дооформлення, оскільки протокол відповідає приписам статті 256 КУпАП.

Відносно аргументів ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності, суд зазначає, що стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (справа №686/5225/17) у постанові від 21 грудня 2018 року зазначив, що однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.

За встановлених обставин, суд вважає, що в даному випадку посилання ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності є необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Положення статті 7 КУпАП регламентує, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З диспозиції статті 280 КУпАП вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:

?протоколом про адміністративне правопорушення;

?поясненнями ОСОБА_4 від 09 лютого 2021 року;

?розпорядженням Роздільнянської районної державної адміністрації від 17 січня 2020 року №5К-2020;

?розпорядженням Роздільнянської районної державної адміністрації від 23 березня 2020 року №175/А-2020;

?обліковою карткою громадянина про надання допуску та доступу до державної таємниці;

?зобов`язанням;

?витягом з розпорядження голови районної державної адміністрації від 03 квітня 2020 року «Про надання доступу до інформації, що має ступінь секретності «Таємно»;

?актом спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею у Роздільнянській районній державній адміністрації Одеської області;

?витягом з «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях».

За встановлених обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - порушення законодавства про державну таємницю, а саме невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

При накладенні стягнення, суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Крім того, положення статті 40-1 КУпАП визначають, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Закон України «Про судовий збір» встановлює, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454,00 гривні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, голови Роздільнянської РДА, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 454,00 гривні на користь держави.

Реквізити для зарахування до державного бюджету:

отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що згідно статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районий суд Одеської області протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя: А. В. Ільяшук

Постанова набрала законної сили "_" __20___р.

Строк пред`явлення до виконання постанови 3 місяці.