Постановление суда № 95263444, 16.02.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4371/21

Провадження № 1-кс/761/3434/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва першого управління організації процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3

про арешт майна у кримінальному провадженні №42016100000001146, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2016 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.1 ст.239-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2021 року прокурор першого відділу процесуального керівництва першого управління організації процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме: трактору ЧТЗ №Т1456 з краном; трактору ЧТЗ №інв №12; крану МТТ 16А №16697 (вантажністю 10т) інв. №15, №двигуна №113387, 1991 р.в.; малого буксирного катеру БМК 130; земснаряду «Гідромеханізатор-1» типу 650-50Л, 1987 р.в.; автомобіля УАЗ д.н.з. № НОМЕР_1 ; трактору ЧТЗ б/н на кузові позначено № НОМЕР_2 ; трактору ЧТЗ інв.№10; крану №1742 реєстр.№17863; насипів піску «Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, і робіт» (ДСТУ БВ.2.7-32-95), видобутого шляхом намиву, що знаходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 800000000:90:283:0031 та 800000000:90:283:0033, орендованих АТ «Гідромеханізація», в об`ємі 261978 м.куб. що належить на праві власності АТ «Гідромеханізація» (код ЄДРПОУ 04628646), у кримінальному провадженні №42016100000001146, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2016.

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016100000001146 від 21.11.2016 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.240 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді голови правління АТ «Гідромеханізація», постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто відповідно до ч.3 та примітки 1 до ст.364 КК України був службовою особою.

У невстановлений період часу, але не пізніше 2006 року, ОСОБА_4 вирішив здійснювати видобуток піску на території с. Бортничі Київської області. З цією метою ним було організовано подання відповідних документів до Київської міської ради для отримання в оренду земельної ділянки, на якій планувався видобуток піску.

Враховуючи відсутність акта про надання гірничого відводу, проекту розробки родовища, погодженого та затвердженого Державною службою України з питань праці та Держгеонадрами, погоджених з Державною службою України з питань праці щорічних планів розвитку гірничих робіт, а також обліково-контрольної геолого-маркшейдерської документації ВАТ «Гідромеханізація» не мало права з часу отримання спеціального дозволу № 5738 видобувати пісок Бортницького родовища (ділянки № 1, № 2) і відповідно його реалізовувати.

Таким чином, видобування і подальше розпорядження ВАТ «Гідромеханізація» корисними копалинами Бортницького родовища підпало під ознаки самовільного користування надрами.

Відповідно до листа Державної служби геології та надр України № 1494/01/07-20 від 29.01.2020, АТ «Гідромеханізація» реалізувало іншим суб`єктам господарювання у 2017 році 162,265 тис. тонн піску, видобутого на Бортницькому родовищі, а у 2018 році реалізувало 1492,746 тис. тонн піску, також видобутого з цього родовища.

10.12.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у заволодінні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, чужим майном в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

23.11.2020 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, у зв`язку з чим останній підозрюється у зловживанні повноваженнями, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб використанні всупереч інтересам юридичної особи приватного права службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, та у порушенні встановлених правил використання надр, що створило небезпеку для довкілля, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.240 КК України.

Так, відповідно до висновку експерта КНДІСЕ за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи № 14253/20 48 від 30.07.2020 при розробці документації, на підставі якої ВАТ «Гідромеханізація» видано спеціальний дозвіл на користування надрами від 11.03.2013 № 5738 для видобування піску з Бортницького родовища, оцінка впливу на навколишнє середовище від видобутку піску з Бортницького родовища у тому числі негативний екологічний вплив від водозниження, проведена з урахуванням умови, що річна потужність кар`єру по видобутку пісків Бортницького родовища становить 552,0 тис. м3. Відповідні розрахунки та експертні висновки щодо водозниження здійснені також з урахуванням річної потужності кар`єру по видобутку пісків 552,0 тис. м3, разом з тим, як встановлено слідством, протягом 2017 року з досліджуваного кар`єру № 7 Бортницького родовища видобуто 162,265 тис. тонн піску будівельного, а протягом 2018 року з досліджуваного кар`єру № 7 Бортницького родовища видобуто 1492,764 тис. тонн піску будівельного, що значно більше ніж передбачено протоколом ДКЗ від 07.12.2010 № 2122 та іншою відповідною документацією на підставі якої видано Спеціальний дозвіл на користування надрами від 11.03.2013 № 5738 для видобування піску з Бортницького родовища.

У додатку до вищевказаного спеціального дозволу, а саме в Угоді № 5738 від 11.03.2013 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин зазначається, що «Держгеонадра надає право користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а Надрокористувач (ВАТ «Гідромеханізація») зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства».

За таких обставин, перевищення річного обсягу видобутку піску є суттєвим порушенням умов користування ділянкою надр, передбачених Спеціальним дозволом на користування надрами від 11.03.2013 № 5738 та Угодою від 11.03.2013 № 5738, які надають право на користування надрами ВАТ «Гідромеханізація», а саме право видобувати пісок в кар`єрі № 7 Бортницького родовища.

Відповідно до висновку експерта КНДІСЕ за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи № 14253/20-48 від 30.07.2020 встановлено, що сума збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами в результаті видобутку АТ «Гідромеханізація» з Бортницького родовища (кар`єр № 7 у Дарницькому районі міста Києва) та реалізації у 2017-2018 роках піску будівельного становить 626321353 (шістсот двадцять шість мільйонів триста двадцять одна тисяча триста п`ятдесят три) гривні 67 копійок.

05.10.2020 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.09.2020 проведено огляд кар`єру піску № 7, який знаходиться у мікрорайоні Бортничі Дарницького району м. Києва, на земельних ділянках з кадастровими номерами: 800000000:90:283:0031 та 800000000:90:283:0033.

Як встановлено під час огляду, незаконне видобування піску з Бортницького родовища кар`єру №7 у Дарницькому районі міста Києва здійснювалося з використанням спеціалізованої техніки та устаткування, а саме: трактор ЧТЗ №Т1456 з краном; трактор ЧТЗ № інв №12; кран МТТ 16А №16697 (вантажністю 10т) інв. №15, № двигуна 113387, 1991 р.в; малий буксирний катер БМК 130; земснаряд 350-50 (інв.№55, 1987 р.в.); автомобіль УАЗ д.н.з НОМЕР_1 ; трактор ЧТЗ б/н на кузові позначено № НОМЕР_2 ; трактор ЧТЗ інв. №10; кран №1742 реєстр. №17863.

Крім того, в ході проведення огляду спеціалістом визначено об`єм насипів піску, видобутого шляхом намиву, що на час проведення огляду знаходились на земельних ділянках, орендованих АТ «Гідромеханізація», який становить 261 978 м.куб.

Подальшим лабораторним дослідженням встановлено, що зазначений пісок відповідає вимогам ДСТУ БВ.2.7-32-95 «Будівельні матеріали. Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови».

16.10.2020 слідчим винесено постанову про визнання зазначених об`єктів речовими доказами.

19.11.2020 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва накладено арешт на земснаряд «Гідромеханізатор-1» типу 650-50Л, 1987 р.в., насипи піску «Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, і робіт» (ДСТУ БВ.2.7-32-95), видобутого шляхом намиву, що знаходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 800000000:90:283:0031 та 800000000:90:283:0033, орендованих АТ «Гідромеханізація», в об`ємі 261978 м.куб. що належить на праві власності АТ «Гідромеханізація» (код ЄДРПОУ 04628646) у вигляді заборони відчужувати та розпоряджатися майном із забороною уповноваженим органам державної влади, нотаріусам, акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких дій щодо реєстрації відчуження та/або розпорядження зазначеним рухомим майном.

Крім того, в порушення зазначених в ухвалі слідчого судді заборон АТ «Гідромеханізація» здійснювалось відчуження арештованого майна піску, що підтверджується зверненнями громадян до Офісу Генерального прокурора та повідомленнями до органів Національної поліції України.

Так, 21.01.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва арештоване майно АТ «Гідромеханізація» з метою забезпечення збереження речових доказів передане Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними у порядку та на умовах, визначених ст.100 КПК України, ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

02.02.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 19.11.2020.

У своєму клопотанні прокурор зазначає, що підставою для скасування арешту стала зміна кваліфікації інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень з ч.5 ст.191 на ч.2 ст.3641, ч.2 ст.240 КК України.

У зв`язку викладеним органу досудового розслідування виникла необхідність звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Враховуючи те, що розгляд справи без повідомлення власників є необхідним з метою забезпечення можливого арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність здійснення розгляду вищевказаного клопотання слідчого без повідомлення власників майна про час та місце судового засідання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши прокурора, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016100000001146 від 21.11.2016 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.3641, ч.2 ст.240 КК України.

Так, статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 статті 170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п. 1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).

Згідно з вимогами ч. 3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); розміршкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими стороною обвинувачення матеріалами, достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень за ч.2 ст.3641, ч.2 ст.240 КК України.

Вирішуючи питання доведеності стороною обвинувачення обґрунтованості наявності підстав, що виправдовують саме такий ступінь втручання у права юридичної особи, слідчий суддя бере до уваги, що відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження слідчий суддя зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовувати у своїй діяльності практику Європейського суду з прав людини.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на мирне володіння майном має бути законним.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що законним є втручання, якщо існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Таким чином, вказаний принцип пропорційності вимагає доведення стороною обвинувачення обґрунтованості застосування такого достатньо суворого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Із наведеного вбачається, що певне майно підлягає арешту лише у разі, якщо воно є доказом обставин вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Не виключаючи, що зазначене майно може бути речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що доводи прокурора щодо обґрунтованості такого ступеню втручання у права та діяльність суб`єкта господарювання не є переконливими, оскільки не відповідають завданню ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження, яке згідно з абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК передбачає запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження майна, на яке планується накласти арешт.

Із викладеного вбачається, що на ініціатора клопотання про арешт майна, покладений обов`язок довести, що таке майно потребує збереження, оскільки має доказове значення, виключно шляхом позбавлення його власника прав на користування та розпорядження таким майном.

Водночас, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання в частині накладення арешту на: трактор ЧТЗ № НОМЕР_3 з краном; трактор ЧТЗ № інв №12; кран МТТ 16А №16697 (вантажністю 10 т.) інв. №15. номер двигуна 113387, 1991 р.в; малий буксирний катер БМК 130; автомобіль УАЗ д.н.з № НОМЕР_1 ; трактор ЧТЗ б/н на кузові позначено № НОМЕР_2 ; трактор ЧТЗ інв. №10; кран №1742 реєстр. №17863.

Так, згідно з ч.2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження, прокурором зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону не дотримано, зокрема до клопотання не долучено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Так, у клопотанні про арешт майна та долучених до нього матеріалів кримінального провадження, як і в судовому засіданні, стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження права власностіна:трактор ЧТЗ №Т1456 з краном; трактор ЧТЗ № інв №12; кран МТТ 16А №16697 (вантажністю 10 т.) інв. №15. номер двигуна 113387, 1991 р.в; малий буксирний катер БМК 130; автомобіль УАЗ д.н.з № НОМЕР_1 ; трактор ЧТЗ б/н на кузові позначено № НОМЕР_2 ; трактор ЧТЗ інв. №10; кран №1742 реєстр. №17863, або конкретних фактів і доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Крім того, слідчий суддя вбачає наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання і у частині щодо накладення арешту на земснаряд «Гідромеханізатор-1» типу 650-50Л, 1987 р.в., насипи піску «Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, і робіт» (ДСТУ БВ.2.7-32-95), видобутого шляхом намиву, що знаходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 800000000:90:283:0031 та 800000000:90:283:0033, орендованих АТ «Гідромеханізація», в об`ємі 261978 м.куб. що належить на праві власності АТ «Гідромеханізація» (код ЄДРПОУ 04628646), оскільки питання щодо доцільності збереження вказаного заходу забезпечення кримінального провадження розглянуто під час судового розгляду 02.02.2021, за результатами якого арешт на вказане майно скасовано. Крім того, у матеріалах клопотання не наведено та слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено нових обставин, за яких виникає необхідність та доцільність повторного накладення арешту на вказане майно.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки прокурором не надано документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном, а також не доведено доцільність повторного накладення арешту на майно.

Керуючись статтями 2, 7, 131, 132, 159-164, 166, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва першого управління організації процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42016100000001146, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.11.2016 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень ч.5 ст.191 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.1 ст.239-1 КК України, - залишити без задоволення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголошено 22 лютого 2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1