Решение № 95256860, 04.02.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14650/19

Провадження № 2/761/587/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарях: Кутіковій М.Г.,

за участі позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_3.,

представника Компанії «Сільверуід Лімітед»: Мунька О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Компанії «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited»), Закритого акціонерного товариства «Центрбудінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю (КУА) «КРУАР», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пірс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сердолік» про визнання недійсними договорів, -

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2019 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить:

визнати недійсним договір №202Б-1-3D9 від 27.08.2007 року, укладений між Компанією «Сільверуід Лімітед» та Товариством з обмеженою відповідальністю (КУА) «КРУАР», що діяло від свого імені та в інтересах пайового фонду ПВІФ ЗТ «Центр-Інвест»;

визнати недійсним договір №103/1-3D9 про резервування об`єкту нерухомості та порядок погашення облігацій від 28.08.2007 року, укладений між компанією «Сільверуід Лімітед» та Закритим акціонерним товариством «Центрбудінвест».

Вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клонцак С.П.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва у справі №761/36872/14-ц витребувано зазначену квартиру у позивача на користь Компанії «Сільверуід Лімітед».

Рішення оскаржено в апеляційному порядку, проте провадження по апеляційній скарзі зупинено.

Як зазначає позивач, оспорювані договори є недійсними оскільки були підписані з метою введення в оману третіх осіб у тому числі і ПАТ «Комерційний банк «Надра» щодо фактичних обставин правочинів та дійсних намірів їх учасників. При цьому всі сторони оспорюваних правочинів свідомо не мали наміру виконувати своїх зобов`язань, що виходять з договорів, оскільки вони були укладені сторонами з метою приховування своїх справжніх намірів, а саме: недопущення негативних наслідків для ЗАТ «Центрбудінвест» при нездійсненні розрахунків з ПАТ КБ «Надра» по кредитному договору №23/5/2004/840-К/102 від 08.07.2004 року, не допущення потрапляння квартир до ліквідаційної маси при здійсненні процедури банкрутства ЗАТ «Центрбудінвест» та оформлення частини нерухомості на третіх осіб у тому числі і Компанії «Сільверуід Лімітед».

Також позивач зазначає, що оскаржувані договори є фіктивними на підставі статті 234 ЦК України.

15.10.2019 року до суду надійшов відзив Компанії «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») на заявлені вимоги в яких представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що Компанія «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») придбала цінні папери, у разі погашення яких отримувала майнове право на одержання у власність визначені об`єкти нерухомості (в тому числі квартиру АДРЕСА_1 ).

Після здійснення оплати в повному обсязі, Забудовник (ЗАТ «Центрбудінвест») передав Компанії «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») об`єкт нерухомості (квартиру), що підтверджується договором від 28.08.2007 року, актом пред`явлення цінних паперів до погашення, платіжними дорученнями за 2007-2008 роки, довідками ТОВ «КУА «Круар» від 10.06.2009 року, актом приймання-передачі Об`єкту нерухомості від 05.05.2009 року. 01.09.2009 року Київським міським бюро технічної інвентаризації здійснено державну реєстрацію права власності Компанії «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») на квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2009 року у справі №2-3507/09 Компанію «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») було позбавлено права власності на вказану квартиру та право власності було визнано за ОСОБА_2 , а в подальшому за ТОВ «Фінансова комунікаційна група». Рішенням Апеляційного суду Київської області від 22.11.2012 року було скасовано рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2009 року та встановлено що Компанія «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») є власником квартири АДРЕСА_2 . Рішення апеляційної інстанції перевірялось в касаційному порядку та залишено без змін. За рішенням Шевченківського районного суду м.Києва квартиру АДРЕСА_2 було витребувано з володіння позивача.

Також представник зазначає, що умови Договору щодо перерахування Забудовнику лоту облігацій виконані 22.04.2009 року та 05.05.2009 року між Забудовником та Інвестором було підписано Акт №2/253 за яким Забудовник передав, а Інвестор прийняв в порядку погашення цінних паперів спірну квартиру, отже договори виконані в повному обсязі. Компанія користувалась квартирою та сплачувала комунальні платежі.

Крім того, представник заявив про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

27.11.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає, що позовні вимоги мають бути задоволені так як відповідач не спростував обставини, зазначені в позові щодо фіктивності договорів.

Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник Компанії «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених вимог з підстав, викладених у відзиві.

Закрите акціонерне товариство «Центрбудінвест», Товариство з обмеженою відповідальністю (КУА) «КРУАР» та треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пірс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сердолік» представників в судове засідання не направили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, відзив на заявлені вимоги не направили.

А тому на підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальше слухання справи у відсутність сторін, які не з`явились в судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Вислухавши сторони, врахувавши відзив відповідача Компанії «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited»), дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані в судовому засіданні докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову за наступних підстав.

Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з чч.1, 2 ст.234 ЦК фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року №9 судам роз`яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Ознака вчинення правочину лише для виду повинна бути властива діям обох сторін. Якщо одна сторона діяла лише для виду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням чч.1 та 5 ст.203 ЦК, що за правилами ст.215 цього кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст.234 ЦК України.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 21 січня 2015 року у справі №6-197цс14, від 19 жовтня 2016 року у справі №6-1873цс16.

Як встановлено судом, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29.12.2012 року ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_3 . Право власності ОСОБА_1 16.01.2013 року було зареєстроване в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2007 року між ТОВ «КУА «Круар», яке діяло від свого імені та за рахунок ПВІФ «Центр-інвест» НЗ в особі ТОВ фірма «Сердолік» (далі - Продавець) та Компанією «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») (далі - Покупець) був укладений Договір №202Б-1-3D9 за умовами якого Продавець зобов`язується передати, а Покупець зобов`язується прийняти та сплатити вартість Лоту облігацій: в кількості 6 260,00 штук, номінальною вартістю 461 549,80 грн.

При погашенні Лоту облігацій, придбаного Покупцем відповідно до умов цього Договору, останній має право отримати у власність визначений цим Договором Об`єкт нерухомості - квартиру в АДРЕСА_4 , 1-3D9 загальною проектною площею 62,6 кв.м.

Як вбачається, умови Договору в частині сплати вартості Лоту облігацій виконані в повному обсязі та Компанія «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») сплатила в три етапи кошти: платіжними дорученнями від 28.08.2007 року сплачено 138 464,94 грн., від 19.02.2008 року сплачено 230 774,90 грн. та від 04.06.2008 року 92 309,96 грн.

Довідкою від 10.06.2009 року ТОВ «Компанія з управління активами КРУАР» підтвердила, що станом на 10.06.2009 року Компанією «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») за Договором купівлі-продажу №202Б-1-3D9 від 27.08.2007 року сплачено 461 549,80 грн. (100% лоту).

28.08.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Центрбудінвест» (далі - Забудовник) та Компанією «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») (далі - Інвестор) був укладений Договір №103/1-3D9 про резервування об`єкту нерухомості та порядок погашення облігацій.

За умовами вказаного Договору було визначено порядок резервування Забудовником за Інвестором Об`єкту нерухомості, погашення Лоту облігацій і передачі Об`єкту нерухомості Інвестору, а також виконання Сторонами інших обов`язків, які передбачені Договором з урахуванням умов Проспекту емісії.

На виконання умов вказаного договору, а саме п.3.1, 3.4, між сторонами 05.05.2009 року був підписаний Акт №1/253К про пред`явлення цінних паперів до погашення; акт №2/253К приймання-передачі об`єкта нерухомості та акт №1/204.

На підставі зазначених документів, на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська держана адміністрація) 01.09.2009 року Компанії «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») було видано Свідоцтво про право власності, яке посвідчувало, що квартира АДРЕСА_1 з однієї кімнати, жилою площею 18,10 кв.м., загальною площею 62,40 кв.м., дійсно належить Компанії «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») на праві приватної власності.

Право власності 03.09.2009 року було зареєстровано в Комунальному підприємстві Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності.

На даний час рішенням суду не скасовано наказ на підставі якого Компанії «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») видано свідоцтво про право власності на квартиру та не скасовано державну реєстрацію права власності.

Крім того, вбачається, що Компанія «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») сплачувала житлово-комунальні послуги за утримання квартири АДРЕСА_2 .

Водночас, рішенням Апеляційного суду Київської області від 22.11.2012 року встановлено, що об`єкти нерухомості, зокрема і квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності Компанії «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») та їх право власності зареєстроване в установленому законом порядку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.04.2013 року залишено без змін рішення апеляційного суду Київської області від 22.11.2012 року.

Суд не може взяти до уваги пояснення позивача щодо визнання договорів недійсними ті обставини, що вони були укладені для уникнення негативних наслідків невиконання кредитних зобов`язань строк виконання яких настав 08.09.2009 року, оскільки невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором не впливає на виконання зобов`язань за спірними договорами та набуття Компанією «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited») права власності на об`єкти нерухомості.

Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено що сторонами виконані умови договору в повному обсязі, тому суд не вбачає законом передбачених підстав для задоволення позовних вимог та визнання договорів недійсними.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

А тому повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Так як суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог по суті, суд не вбачає підстав для застосування наслідків спливу строків позовної давності.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

вирішив:

В позові ОСОБА_1 до Компанії «Сільверуід Лімітед» («Silverweed Limited»), Закритого акціонерного товариства «Центрбудінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю (КУА) «КРУАР», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пірс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сердолік» про визнання недійсними договорів - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 15 лютого 2021 року

Суддя: Н.Г. Притула