Постановление суда № 95245698, 02.03.2021, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2916/17

Провадження № 1-кп/401/12/21

УХВАЛА

02 березня 2021 року місто Світловодськ

Колегія Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області в складі:

головуючий суддя - Андріянової С.М.

суддів - Іващенко В.М., Макарової Ю.І.

при секретарі - Суботніцької О.А.

за участю прокурора - Кучмій О.О.

захисника - Райнов Г.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадження №12016120270000391 від 07 березня 2016 року, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками злочину, відповідальність за який передбачено ч.4 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні суду перебуває обвинувальний акт у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками злочину, відповідальність за який передбачено ч.4 ст.187 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою на 60 діб, обґрунтувавши його тим, що ОСОБА_1 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України, а саме у вчиненні розбійного нападу на громадянку ОСОБА_2 23 серпня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з під варти, в зв`язку із закінченням строку його тримання. З того часу, на виклики суду, які направлялися йому за відомим місцем його проживання та реєстрації, не з`являвся. З 14 серпня 2018 року до 18 січня 2021 року він перебував у розшуку. Наразі існують ризики передбачені ч.ч.1, 3, 5 ст.177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати та потерпілу та свідків у справі, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала до суду письмове клопотання про відкладення судового засідання.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо даного клопотання, обґрунтувавши тим, що обвинувачений є батьком трьох дітей, має постійне місце проживання, а тому просив застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Судом встановлено, що обвинуваченому ставиться у провину вчинення особливо тяжкого злочину, що свідчить про його суспільну небезпечність. Враховуючи, що обвинувачений знає місце проживання потерпілої ОСОБА_2 , існує ризик щодо незаконного впливу на неї з його сторони.

Таким чином, на час проведення судового засідання встановлено наявність ризиків, встановлених п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Наразі наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України і обґрунтування продовження строку тримання під вартою, щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду та запобігання спробам незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, постійного джерела заробітку не має, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, знову вчинив умисний особливо тяжкий злочин, в наслідок чого чітко усвідомлюючи про міру покарання за вчинення даного злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може ухилятися від суду.

Крім того, враховуючи попередні судимості вбачається прямий умисел на вчинення інших кримінальних правопорушень, тобто продовження злочинної діяльності. У свою чергу ОСОБА_1 знаючи покази потерпілої та свідків, які вказують на безпосередню причетність останнього до вчинення розбійного нападу, розуміючи про можливість настання негативних наслідків відносно нього в результаті свідчень потерпілої та свідків, знаходячись на волі може негативно впливати на потерпілу та свідків, які викривають його у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Крім того, тривале перебування у розшуку, на протязі 3 років, свідчить про явне бажання ухилитися від суду.

Таким чином, з метою запобігання вказаних ризиків, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити застосування обраного раніше запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до п. 35 рішення Європейського суду по правам людини від 26.06.1991 р., у справі «Летелье проти Франції», національні судові органи повинні у першу чергу слідкувати за тим, щоб в кожному конкретному випадку строк попереднього ув`язнення обвинуваченого не перевищував розумних меж. З цією метою вони повинні приймати до уваги всі обставини, які мають значення для з`ясування, мається лі суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовував відступлення від принципу поваги до особистої свободи.

Продовження строків тримання під вартою під час розгляду кримінального провадження у суді не позбавляє сторін кримінального провадження права у будь який час звернутися до суду із відповідним клопотанням про продовження, зміну або скасування запобіжного заходу.

На підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України колегія суддів не визначає розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.

Керуючись: ст.ст.176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 199, 205, 331, 392 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, який обраховувати з 02 березня 2021 року по 30 квітня 2021 року включно.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Андріянова С.М.

Судді: Іващенко В.М.

Макарова Ю.І.