Постановление суда № 95209915, 01.03.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/570/18

Провадження № 1-кп/935/121/21

У Х В А Л А

Іменем України

01 березня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Щербаченко І. В., суддів Пасічного Т. З., Янчук В. В., за участю секретаря судового засідання Ганнущенко Г. М., прокурора Сагадіна В.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисників Богданович В. В., Ертуса С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Коростишівського районного суду Житомирської області обвинувальний акт, який надійшов до суду від прокурора Коростишівської місцевої прокуратури відповідно до ухвали Житомирського апеляційного суду від 15.06.2020, у кримінальному провадженні №12018170230000125 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піски Лохвицького району Полтавської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , утримується в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)», у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, п. 6, 12 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Машівка Машівського району Полтавської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , утримується в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)», у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

встановив:

У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, п. 6, 12 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

Прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке обґрунтовано тим, що ризики, які були підставою для обрання обвинуваченм запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, раніше неодноразово судимі, вони можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення для забезпечення себе засобами існування, переховуватися від суду заважаючи на покарання, що їм загрожує, можуть незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, не мають стійких соціальних зв`язків.

Заслухавши думку прокурора, який наполягав на задоволенні клопотання, обвинувачених та їх захисників, які не заперечували щодо його задоволення, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи це питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011. Зокрема в п. 79 цього рішення зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявнику своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Враховуючи, ті обставини, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, відтак, можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Суд дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідає меті застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України - забезпечення виконання останніми покладених на них процесуальних обов`язків, оскільки ризики, які були наявні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та продовження такого, продовжують існувати. Суд приходить до висновку про неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, тому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів

Керуючись ст. 176-178, 183, 331, 372 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Продовжити, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Строк дії ухвали визначити по 29 квітня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя І. В. Щербаченко

Суддя Т. З. Пасічний

Суддя В. В. Янчук