
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
01 березня 2021 р. Справа № 120/7842/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджи" до Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Глобал Енерджи” (далі — ТОВ “Глобал Енерджи”, товариство, позивач) до Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області (далі — ГУ ДПС України у Вінницькій області, податковий орган, відповідач) із позовом в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження від 23.11.2020 №257-р в частині відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;
- зобов`язати повторно розглянути заяву щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вул. Пирогова, 151 Е разом із поданими документами та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що при зверненні до відповідача із заявою щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним надав всі необхідні документи, передбачені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", однак йому відмовлено з підстав не надання дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки .
З таким рішенням товариство не погоджується та вказує, що є в наявності декларація відповідності матеріально технічної бази вимогам законодавства охорони праці, відта, дозвіл не є необхідним, а отже спірне розпорядження підлягає скасуванню.
Ухвалою від 18.12.2021 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
14.01.2021 р. надійшов відзив, в якому податковий орган просив відмовити в позові вказуючи на правомірність спірного розпорядження, оскільки позивачем не надано відповідного дозволу.
18.01.2021 р. надійшла відповідь на відзи,в в якій зазначено, що постановою КМУ №207 від 03.03.200 р. передбачено скорочений перелік видів робіт, на які вимагається дозвіл. При цьому, на роботи устатковання та його елементи магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводі (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів), систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, об`єктів нафтогазовидобувної промисловості, не передбачається видача дозволів, а отже управлінням праці такий не видано, натомість видано декларацію, що відповідає вимога чинного законодавства.
01.03.2021 р. ухвалою суду відмовлено в залучені третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.
17.11.2020 року ТОВ “Глобал Енерджи” звернулося із заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою :Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вул. Пирогова, 151 Е . До заяви додано дозвіл №236.20.05 (виконувати роботи у вибухонепожежонебезпечних зонах), договір №7 від 19.10.2020 р. оренди АЗС, свідоцтво про право власності, витяг з ДРРПНМ, технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими (допоміжними ) будівлями та спорудами, декларацію відповідності матеріально технічної бази вимогам законодавства охорони праці.
За наслідком розгляду звернення, розпорядженням Головного управління ДПС у Вінницькй області від 23.11.2020 №57 -р відмовлено ТОВ “Глобал Енерджи” у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з підстав ненадання дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки .
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, визначено Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі - Закон №481/95-ВР). Ним же передбачено посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України .
Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України №481/95-ВР, зокрема, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зміни до Закону №481/95-ВР набули чинності з 01.07.2019 р..
Відповідно до статті 15 Закону №481/95-ВР (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.
Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ “Глобал Енерджи” звернулося до відповідача із листом №82 від 17.11.2020 р. для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою місця роздрібної торгівлі пальним: Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вул. Пирогова, 151 Е, до якого додано наступний пакет документів: дозвіл №236.20.05 від 4.11.2020 р. на виконання робіт у вибухонепожежонебезпечних зонах, договір №7 від 19.10.2020 р. оренди АЗС, свідоцтво про право власності на нерухоме майно СТА 533239 від 27.11.2014 р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно " 17715191 від 12.12.2014 р., технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими (допоміжними ) будівлями та спорудами, декларацію відповідності матеріально технічної бази вимогам законодавства охорони праці.
За наслідком розгляду звернення податковим органом винесено розпорядження № 257-р від 23.11.2020 р., пунктом 2 якого відмовлено у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, з підстав ненадання дозволу на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
Оцінюючи доводи сторони відповідача щодо правомірності оскаржуваної відмови, суд зазначає наступне.
За змістом статті 21 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII, роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 21 Закону України "Про охорону праці" постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - Порядок № 1107) .
Положеннями пункту 6 Порядку № 1107 встановлено, що дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.
Крім того, нормами пункту 21 Порядку № 1107 закріплено, що виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 7, здійснюються роботодавцем, виробником або постачальником на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Відповідно до пунктів 4, 6 Додатку 7 до Порядку № 1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 207, чинної на момент виникнення спірних правовідносин), технологічне устатковання та його елементи магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів), систем газопостачання природного та зрідженого газу суб`єктам господарювання та до населених пунктів, систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, об`єктів нафтогазовидобувної промисловості, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт. та обладнання та захисні системи, призначені для експлуатації (застосування) у потенційно вибухонебезпечному середовищі відносяться до Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Отже як видно із процитованого, виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатація машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки здійснюється на підставі дозволу або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці в залежності від віднесення певного виду робіт підвищеної небезпеки та машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки до відповідного Переліку, який наведено в додатках 2,3, 6,7 Порядку № 1107.
Матеріалами справи підтверджено, що 05.11.2020 за вх.№651.0-Д у журналі обліку суб`єктів господарювання в Управлінні Держпраці Вінницькій області зареєстрована Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці надана товариству, яка, в свою чергу, була надана позивачем разом із зверненням на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Згідно із пунктом 21 Порядку № 1107, виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 7, здійснюються роботодавцем, виробником або постачальником на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Декларація за формою згідно з додатком 8 подається роботодавцем, виробником або постачальником не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
Декларація подається роботодавцем, виробником або постачальником, уповноваженою ним особою або надсилається поштою до територіального органу Держпраці або адміністратора центру надання адміністративних послуг у паперовій формі або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держпраці.
Територіальний орган Держпраці здійснює реєстрацію декларацій на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня їх отримання.
Тобто, на момент звернення позивача до відповідача про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, подана товариством, була чинною та, відповідно, підтверджувала право експлуатувати машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки.
Отже, позивачем на виконання вимог ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" при зверненні до Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним було надано всі необхідні та визначені законодавством копії документів.
З огляду на вказане, суд доходить висновку, що відмова у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним є безпідставною та необґрунтованою, адже позивачем дотримано всіх встановлених законодавством вимог для її отримання .
Доводи відповідача не спростовують висновків суду щодо факту надання позивачем документу, що підтверджує право виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
Враховуючи наведене, суд зазначає що спірне розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення, необхідно зазначити, що згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як вже встановлено судом та зазначалось вище, спірне рінення, яким відмовлено у наданні дозволу позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, суд вважає необхідним зобов`язати суб`єкта владних повноважень, розглянути повторно звернення ТОВ “Глобал Енерджи” щодо видачі ліцензії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні та прийняти рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 2102 грн. судового збору підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.
Відповідно до положень статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 вказаного Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 10.12.2019 року, акт виконаних робіт згідно вказаного договору , що містить перелік (опис) наданих послуг.
Так 10.12.2019 року між позивачем та АБ "Едуарда Каленяка" укладено договір про надання правової допомоги. За умовами цього договору замовник доручає, а виконавець бере на себе здійснення представництва інтересів клієнта, серед іншого, в судах, органах державної влади.
Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 р. по справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Як видно із акта виконаних робіт згідно договору про надання правової допомоги від 07.12.2020 року, позивачеві надано такі юридичні послуги, як підготовка адміністративного позову щодо скасування рішення про відмову в наданні ліцензії, на загальну суму 7000 грн.
Проаналізувавши розрахунок витрат на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній адміністративній справі співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.
Відтак, витрати на правничу допомогу понесені позивачем підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд –
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області від 23.11.2020 №257-р в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю “Глобал Енерджи” у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області повторно розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Енерджи” №82 від 17.11.2020 р. щодо видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за адресою: Вінницька область, Вінницький район, м. Вінниця, вул. Пирогова, 151 Е разом із поданими документами та прийняти рішення , з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Енерджи” (вул.Марії Литвиненко Вольгемут, .31-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39189072) понесені судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві гривні ) та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області ( вул. Хмельницьке шосе, буд 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Глобал Енерджи” (вул.Марії Литвиненко Вольгемут, .31-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39189072).
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області ( вул. Хмельницьке шосе, буд 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).
Повний текст рішення сформовано: 01.03.2021 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
Судебное решение № 95203421, Вінницький окружний адміністративний суд было принято 01.03.2021. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные данные.
то решение относится к делу № 120/7842/20-а. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: