Приговор № 95153717, 25.02.2021, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 325/72/21

провадження № 1-кп/325/48/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діденка Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С.,

прокурора Дущака Г.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020080330000350 від 18.12.2020 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Новоолександрівка Приазовського району Запорізької області, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

- 02.11.2020 року Приазовським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт, відбув покарання 04.02.2021 року.

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

17 грудня 2020 року в період часу з 08.00 години по 12.00 годину, ОСОБА_1 , діючи з умислом, направленим на викрадення чужого майна, проник на частково огороджену територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ключа, який знаходився в приміщенні незачиненої літньої кухні, відчинив навісний замок двері житлового будинку, та таким чином проник до приміщення будинку за вищевказаною адресою, звідки умисно, з корисливих мотивів, таємно, повторно, з приміщення однієї з кімнат викрав грошові кошти на загальну суму 1500 гривень, що належать ОСОБА_2 , після чого з викраденим залишив місце події та розпорядився ним на власний розсуд, в результаті чого спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1500 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним злочину, а саме пояснив, що 17 грудня 2020 року, в період часу з 08:00 години до 12 години, він їхав на велосипеді в с. Новоолександрівка, у нього спустило колесо, тоді він зайшов у двір будинку АДРЕСА_2 , щоб взяти насос. В цьому будинку він був раніше, разом з матір`ю безоплатно брав там сливи. Він погукав, але ніхто не вийшов, тоді він зайшов у приміщення літньої кухні, там нікого не було, але побачив ключ і навісний замок на будинку. Тоді у нього виник умисел на проникнення до будинку з метою викрадення майна. Він взяв ключ, відімкнув будинок, зайшов туди та з шафи у приміщенні кімнати, з гаманця взяв гроші в сумі 1500,00 грн. Потім замкнув будинок і пішов звідти. На викрадені гроші він купив алкоголь. Викрадені гроші потерпілій він досі не повернув.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумнівну щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що гроші обвинувачений їй не повернув, покарання просила призначити на розсуд суду.

З огляду на положення ст. 325 КПК України судом вирішено про можливість проведення судового засідання без участі потерпілого.

Суд, з`ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, обмежившись наданими обвинуваченим показаннями і документами, які характеризують особу обвинуваченого.

Суд дійшов висновку, що діяння обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання судом не встановлено, оскільки лише визнання обвинуваченим своїй винуватості не свідчить про його щире каяття, жодних дій на усунення заподіяної шкоди обвинуваченим не вчинено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Із наданих прокурором документів встановлено, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, проживає з матір`ю похилого віку, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, але не працює, є раніше судимим за вчинення крадіжки, за що йому призначалось реальне покарання у виді громадських робіт, та знову вчинив новий корисний злочин через незначний проміжок часу після попереднього вироку. З наведеного є очевидним, що ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив і на шлях виправлення не став.

Керуючись статтями 65-67 КК України, суд знаходить необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі санкції частини 3 ст. 185 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 вже має судимість за вчинення крадіжки, і знову вчинив крадіжку через незначний проміжок часу, тобто не бажає ставати на шлях виправлення, суд вважає, що застосування до обвинуваченого звільнення від відбування покарання з випробуванням буде явно недостатнім для його виправлення і попередження вчинення нових правопорушень, і тому призначене покарання слід відбувати реально.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу до суду не надходило.

Цивільний позов у справі не заявлений.

На підставі ст. 124 КПК України, процесуальні витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи в сумі 980,70 грн. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання на виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь державного бюджету (UA048999980313080115000008479, одержувач ГУК у Зап.обл./ТГ м. Запоріжжя/24060300, код. ЄДРПОУ 37941997, Казначейсьво України (ЕАП) витрати на залучення експерта в сумі 980 грн. 70 коп.

Речові докази у справі: гаманець коричневого кольору у червоно-білий візерунок, гаманець сірого кольору з візерунками, які знаходяться на зберіганні у Приазовському ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області за квитанцією № 000042 - повернути потерпілій ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору і направити потерпілому.

Суддя Є.В Діденко