Постановление суда № 95114614, 26.10.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 295/10745/19

2/296/1152/21

У Х В А Л А

Іменем України

26 жовтня 2020 рокум. Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Шалоти К.В.,

за участю секретаря судового засідання Сингаївської Т.В.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представників відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання розгляду у закритому засіданні цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирського міського голови про визнання незаконними розпорядження Житомирського міського голови від 17.06.2019 № 606 р. та рішення Житомирського виконавчого комітету міської ради від 19.06.2019 № 632, –

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. У липні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі також – позивачі) звернулись до Богунського районного суду м. Житомира з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирського міського голови (далі також – відповідачі) про визнання незаконними розпорядження Житомирського міського голови про негайне відібрання ОСОБА_5 з дитячого будинку сімейного типу від 17.06.2019 №606 р. та рішення Житомирського виконавчого комітету міської ради про ліквідацію дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_6 від 19.06.2019 № 632.

ПРОЦЕДУРА та КЛОПОТАННЯ СТОРІН

2.1. 23.07.2019 ухвалою Богунського районного суду міста Житомира (суддя Перекупка І.Г.) відкрито провадження у цивільній справі №295/10745/19.

2.2. 13.03.2020 ухвалою Богунського районного суду м. Житомира (суддя Перекупка І.Г.) справу №295/10745/19 передано за підсудністю до Корольовського районного суду м. Житомирі.

2.3. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду цивільної справи №295/10745/19 визначено суддю Шалоті К.В.

2.4. 13.04.2020 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира цивільну справу №295/10745/19 призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

2.5. 26.10.2020 представники відповідачів вказували на доцільність проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні, посилаючись на можливість розголошення персональних даних щодо дітей, а також відомостей, що стосуються їх особистого життя та стану здоров`я .

2.6. 26.10.2020 позивачі просили розглядати справу у відкритому судовому засіданні.

ІІІ. ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

3.1. Згідно частини сьомої статті 7 Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою, зокрема, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

3.2. Згідно зі статтею 11 Цивільного процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

ІV. МОТИВИ СУДУ

4.1. Встановлено, що предметом спору у даній справі є визнання незаконними рішень, якими дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 негайно відібрано із дитячого будинку сімейного типу родини ОСОБА_6 (далі – ДБСТ ОСОБА_6 ) та ліквідовано ДБСТ Єгорових.

4.2. При вирішенні питання про доцільність розгляду справи в закритому судовому засіданні судом враховуються Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, прийняті Комітетом міністрів 17 листопада 2010 року під час 1098-го засідання заступників міністрів, які стосуються питання про місце і роль, а також думки, права та потреби дитини під час судових розглядів, а також процесів, альтернативних таким розглядам.

4.3. У Керівних принципах ООН щодо судочинства у питаннях дітей-жертв і дітей-свідків злочинів (ЕКОСОР Res 2005/20, 22 липня 2005 року) говориться: «Інформація, що стосується участі дитини в процесі відправлення правосуддя, повинна бути захищена. Це може бути досягнуто шляхом збереження конфіденційності і нерозголошення інформації, яка може призвести до встановлення особи дитини, яка є жертвою або свідком у процесі відправлення правосуддя».

4.4. Це також описано в Мінімальних стандартних правилах ООН щодо відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх ( ОСОБА_9 правила, 1985, стаття 8): «право неповнолітнього на конфіденційність має поважатися на всіх етапах, щоб уникнути шкоди, заподіяної їй чи йому непотрібною гласністю або процесом маркування. В принципі, жодна інформація, яка може призвести до встановлення особи неповнолітнього, не повинна бути опублікована».

4.5. Як і у випадку Європейської конвенції з прав людини, діти користуються всіма правами відповідно до цієї Конвенції, навіть якщо вона явно не стосується прав дітей. Крім того, стаття 6 Конвенції передбачає спеціальні гарантії, коли мова йде про конфіденційні дані, такі як персональні дані. Інші категорії даних можуть бути визначені як конфіденційні внутрішнім законодавством або розглядатися як такі органами державної влади з урахуванням більш ефективного захисту приватного життя дітей.

4.6. У своєму Загальному зауваженні № 10 про права дітей у правосудді у справах неповнолітніх (CRC/C/GC/10, 25 квітня 2007 року), Комітет ООН з прав дитини рекомендує, зокрема, закрите засідання, збереження конфіденційності записів, ухвалення рішення, яке не розкриє особистість дитини і т.д. Суд включає можливість розгляду справи за закритими дверима, коли інтереси дитини чи її особистого життя потребують цього (Правила Європейського суду з прав людини, ст. 63), а Керівний принцип 9 нагадує державам-членам про цю кращу практику.

4.7. Керівний принцип 7 повторює, що контроль як юридично обов`язкового, так і професійного кодексів поведінки для преси мають важливе значення, враховуючи той факт, що будь-яка шкода, нанесена після публікації імені та / або фотографії, часто непоправна.

4.8. Європейський Суд з прав людини у справі «Б. і П. проти Сполученого Королівства» вирішив, що розгляд питання проживання дітей після розлучення або роздільне проживання є простими прикладами випадків, коли виключення преси і громадськості можуть бути виправдані для того, щоб захистити приватне життя дитини та інших сторін і, щоб уникнути нанесення шкоди інтересам правосуддя (рішення від 24 квітня 2001 року, №№ 36337/97 і 35974/97, п.38).

4.9. З огляду на викладене, враховуючи найкращі інтереси дітей, приймаючи до уваги, що відкритий судовий розгляд справи може призвести до розголошення відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя дітей, зокрема, відомості, що місять персональні дані дітей, стосуються їх особистого життя, матеріалів особистого листування, медичної та іншої документації, яка стосуються стану фізичного чи психологічно здоров`я дітей, а також інших відомостей, що становлять «чутливу інформацію» щодо дітей, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляд справи в закритому судовому засіданні.

Керуючись статтями 7, 11, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира

У Х В А Л И В :

1. Проводити розгляд цивільної справи № 295/10745/19 в закритому судовому засіданні.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя К. В. Шалота