Решение № 95087775, 22.02.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер:448/1528/20

Провадження № 2-а/448/7/21

РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2021 року

м.Мостиська

єун 448/1528/20

провадження № 2-а/448/7/21

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Гіряк С.І.,

за участі секретаря судового засідання - Крив`як О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська справу за адміністративним позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: Державної архітектурно-будівельної інспекції України

вимоги позивача: про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та визнання дій протиправними,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , - не з`явився,

представник позивача - Заремба В.В.,

представник відповідача - не з`явився,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник позивача 16.12.2020 року звернувся до суду із позовом про скасування постанови №40/19/19-ф/пл. по справі про адміністративне правопорушення.

Дана справа перебувала в провадженні судді ОСОБА_2 .

У зв`язку із задоволенням заяви про самовідвід судді Білоуса Ю.Б. та відведенням такого від участі у розгляді вказаної адміністративної справи, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №448/1528/20 та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу, дана справа 21.12.2020 року передана для подальшого розгляду до провадження судді Гіряк С.І.

Позивач в обґрунтування позову, покликається на те, що 19.05.2020 року на адресу позивача ОСОБА_1 надійшов лист з Мостиського РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), яким позивача повідомлено, що державним виконавцем Мостиського РВ ДВС Красінською О.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 8500,00 грн. та здійснено його виклик на 22.05.2020 року для дачі пояснень.

Вказує, що 22.05.2020 року у Мостиському РВ ДВС, ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження, було виявлено, що вказане виконавче провадження відкрито щодо ОСОБА_1 на підставі постанови № 40/19/19-ф/пл. Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області виданої «нібито» 26.12.2019 року. Зазначає, що зі змісту наявної в матеріалах виконавчого провадження Мостиського РВ ДВС постанови ДАБІ від 26.12.2019 року, з якою ОСОБА_1 ознайомився 22.05.2020 року, слідує, що 26.12.2019 року головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Онищак Х.Р., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт перевірки від 11.12.2019 року за №115/19, протокол про адміністративне правопорушення від 11.12.2019 року № 115/19-1-в, встановила що ОСОБА_1 , виконроб ПП «Рим-Лав», як відповідальний виконавець робіт на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 » порушив вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності та державних будівельних норм на вказаному об`єкті, за які, відповідно до норми ч.1 ст.96 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн.

Покликається на те, що в примірнику постанови ДАБІ, наявному станом на 22.05.2020 року в матеріалах виконавчого провадження Мостиського РВ ДВС значиться, що вона підписана головним інспектором будівельного нагляду Онищак Х.Р. Копію постанови надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення через поштове відділення №57 м. Львів ГІ БН ОСОБА_3 (без зазначення дати і номеру поштового відправлення). Дана постанова ДАБІ саме в такій редакції, що станом на 22.05.2020 року знаходиться в матеріалах виконавчого провадження Мостиського РВ ДВС №62062937 є сфальсифікованою з огляду на таке.

Зазначає, що 18.01.2020 року за місцем проживання позивача ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення та супровідним листом Департаменту ДАБІ у Львівській області надійшов оригінал постанови № 40/19/19-ф/пл «нібито» виданої 26.12.2019 року. Зміст отриманої ОСОБА_1 , 18.01.2020 року постанови Департаменту ДАБІ у Львівській області є в цілому майже ідентичним, тому примірнику постанови ДАБІ, що станом на 22.05.2020 року знаходиться в виконавчого провадження № 62062937 Мостиського РВ ДВС, за винятком однієї суттєвої відмінності: «В примірнику Постанови ДАБІ, що була надіслана ОСОБА_1 та отримана ним 18.01.2020 року адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн. було накладене на ОСОБА_4 ».

Покликається на те, що на підставі наведеного, можна однозначно стверджувати, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення перелічені у постанові № 40/19/19-ф/пл від 26.12.2019 року, виданій Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області.

Крім того, 06.03.2020 року в адресу позивача надійшов виклик державного виконавця Мостиському РВ ДВС, а також постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №61450405 від 04.03.2020 року. Ознайомившись зі змістом означеної постанови про відкриття виконавчого провадження, позивач дізнався про стягнення з нього штрафу в сумі 4250,00 грн., при цьому підставою для відкриття виконавчого провадження слугувала та ж сама постанова №40/19/19-ф/пл від 26.12.2019 року, видана Департаментом ДАБІ у Львівській області. Однак, в тексті постанови ДАБІ № 40/19/19-ф/пл від 26.12.2019 року, яка була надіслана в Мостиський РВ ДВС в березні 2020 року було вказано, що до адміністративної відповідальності притягається ОСОБА_4 .

Вказує, що позивачу не відомо ким та коли був змінений текст постанови № 40/19/19-ф/пл Департаменту ДАБІ у Львівській області «про стягнення штрафу в сумі 4250,00 грн.», в частині зміни прізвища, ім`я та по-батькові особи, на яку накладається вказаний штраф з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_1 ». Станом на даний час наявні, дві, різних за змістом їхніх резолютивних частин, постанови № 40/19/19-ф/пл від 26.12.2019 року видані Департаментом ДАБІ у Львівській області. Оскільки 26.12.2019 року в результаті розгляду головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Онищак Х.Р. матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: (а саме акту перевірки від 11.12.2019 року № 115/19 та протоколу про адміністративне правопорушення від 11.12.2019 року №115/19-1-в) позивача ОСОБА_1 не було притягнуто до адміністративної відповідальності, то після повернення постанови №40/19/19-ф/пл Департаменту ДАБІ у Львівській області з Мостиського РВ ДВС, відповідна посадова особа перед накладенням на позивача штрафу, була зобов`язана повторно розглянути означені матеріали в порядку передбаченому статтями 276-278 КУпАП. Однак, цього зроблено не було, натомість позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

З огляду на вищенаведене, просив скасувати постанову №40/19/19-ф/пл. в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.96 КУпАП у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, а дії відповідача щодо накладення на позивача ОСОБА_1 штрафу за ч.1 ст.96 КУпАП визнати протиправними.

Представник відповідача 26.01.2021 року подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що заявлений позов є безпідставним, а доводи викладені у ньому є необґрунтовані, зазначивши, що дана постанова про адміністративне правопорушення № 40/19/19-ф/пл. від 26.12.2019 була предметом розгляду у адміністративній справі № 465/2925/20, яка розглядалася у Мостиському районному суді Львівської області за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції України у Львівській області, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області Онищак Х.Р. про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення 40/19/19-ф/пл. від 26.12.2019 р.

16.09.2020р. Мостиським районним судом Львівської області прийнято рішення у адміністративній справі № 465/2925/20 яким позов було задоволено, а саме визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення №40/19/19-ф/пл. від 26.12.2019р.

11.11.2020р. Постановою Восьмого апеляційного, адміністративного суду рішення Мостиського районного суду Львівської області від 16.09.2020 у адміністративній справі №465/2925/20 скасовано, в позові відмовлено, а відтак вищевказана постанова від 26.12.2019р. №40/19/19-ф/пл. набрала законної сили.

Вказує, що відповідно до ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, у спорі між тими самими сторонам про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

По суті позовних вимог зазначає, що відповідно до п.22 «Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю» за затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011р. - встановлено, що постанова про накладений штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф. Так, після розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке відбулось 26.12.2019р. згідно складеного на позивача протоколу №115/19/1-в від 11.12.2019 р. було виготовлено три примірники постанови № 40/19/19-ф/пл. у двох із яких графі резолютивної частини було допущено технічну описку у частині зазначення особи, на яку накладено штраф. Один примірник постанови із такою опискою було направлено позивачу, другий примірник із опискою було направлено до Мостиського ВДВС. Третій примірник постанови, у якому не було допущено описки залишався у Департаменті ДАБІ у Львівській області і після того, як органом виконавчої служби повернуто без прийняття до виконання вказану постанову - Департамент ДАБІ у Львівській області у межах строків визначених ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» надіслав до примусового виконання третій примірник постанови № 40/19/19-ф/пл., який був виготовлений ще 26.12.2019 р. Вказані обставини також підтверджує, що у всіх примірниках постанови вказано, що до адміністративної відповідальності притягується саме ОСОБА_1 (титульна сторінка), визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення згідно санкції ч. 1 ст. 96 КУпАП – саме ОСОБА_1 протокол № 115/19/1-в від 11.12.2019 р., який був предметом розгляду – було складено саме на ОСОБА_1 і тільки в частині накладення штрафу у двох примірниках помилково допущено помилку (описку) та вказано ОСОБА_4 .

Представник позивача 27.01.2021 року подав відповідь на відзив, у якому зазначив, що твердження відповідача, що суд був зобов`язаний відмовити позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі ст. 170 КАС України, оскільки є таке, що набрало законної сили судове рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, посилаючись на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020р. в справі № 465/2925/20 є безпідставним.

Вказує, що спір про який зазначає відповідач (справа № 465/2925/20) був між іншими сторонами, позивачем був ОСОБА_1 , а відповідачами були - Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Онищак Христина Романівна та Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області. Оскільки, в справі, що перебуває на вирішенні в Мостиському районному суді Львівської області (№448/1528/20) сторони (зокрема відповідач) не збігається (є іншим) ніж в справі №465/2925/20, отже підстави для відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Щодо заперечень відповідача по суті спору, вказує, що відповідачем у відзиві вказано, про нібито, допущену описку в двох з трьох примірниках оскаржуваної постанови №40/19/19-ф/пл., а також стверджується, що виготовлення трьох примірників постанови про накладення штрафу передбачено п. 22 «порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011р. При цьому, відповідачем визнано, що як в примірнику оскаржуваної Постанови № 40/19/19-ф/пл., яка була направлена в адресу позивача так і в примірнику, який був направлений до примусового виконання у Мостиський ВДВС позивача ОСОБА_1 не було притягнуто до жодного виду відповідальності. Зі свого боку позивач вважає, що норма п.22 Постанови № 533 стосується виключно випадків притягнення до відповідальності суб`єктів містобудівної діяльності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до норм та приписів Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР, зокрема статті 4 цього Закону. Позивач наголошує, що згідно з оскаржуваною постановою № 40/19/19-ф/пл. його було визнано винним за, нібито, вчинене адміністративне правопорушення, по ч.1 ст.96 КУпАП. На це вказує зміст оскаржуваної постанови № 40/19/19-ф/пл., оскільки відповідач, від імені та в інтересах якого діяла головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Онищак Христина Романівна, тобто особа уповноважена діяти від імені органів державного архітектурно-будівельного нагляду, розглядала матеріали справи про адміністративне правопорушення, і прийняла (постановляла) рішення керуючись відповідними нормами статей 24, 33 , 2446, 276-278, 283 та ч. 1 ст. 284 КУпАП. Однак, в супереч доводам відповідача, норми та приписи Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачають складення трьох примірників постанови по справі про адміністративне правопорушення. Зокрема ст.285 КУпАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. Отже, за приписами ст. 285 КУпАП відповідна постанова виноситься та готується в єдиному примірнику, з якого в міру необхідності виготовляється необхідна кількість копій. Зі змісту постанови № 40/19/19-ф/пл., що була надіслана в адресу позивача та отримана ним 18 січня 2020 року чітко видно, що позивачу було надіслано саме копію відповідної Постанови. Більше того, копія оскаржуваної постанови № 40/19/19-ф/пл., що була надіслана у Мостиський ВДВС, також містила інформацію про те, що до адміністративної відповідальності притягується ОСОБА_4 , що слугувало підставою для повернення Мостиським ВДВС цієї постанови № 40/19/19-ф/пл. без прийняття до виконання. Отже, з 26 грудня 2019 року і як мінімум до 11 березня 2020 року існував лише один оригінал Постанови № 40/19/19-ф/пл. в резолютивній частині якої було вказано, що до адміністративної відповідальності притягається ОСОБА_4 . Додатково зазначає, що на думку позивача, твердження відповідача про, нібито, складання оскаржуваної Постанови в трьох примірниках є намагання приховати службову недбалість посадової особи (головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_5 ), яка у спірних правовідносинах діяла від імені та в інтересах Державної архітектурно-будівельної інспекції України, як посадова особа відповідача, при винесенні Постанови №40/19/19ф/пл. від 26.12.2019р. не лише допустила службову недбалість, але й після того, як про неї довідалась намагалась її приховати шляхом службового підроблення тексту означеної постанови. Відповідач зі свого боку намагається ввести в оману суд, заявивши, що можуть існувати різні примірники тексту однієї і тої самої постанови по справі про адміністративне правопорушення. Крім того, на думку позивача, описані дії Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Онищак Христини Романівни містять всі ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена нормами статтей 366 та 367 КК України.

Тому, керуючись нормами ст. 249 КАС України, позивач просить Суд постановити окрему ухвалу, яку надіслати прокурору або органу досудового розслідування для вжиття ними відповідних заходів стосовно порушення головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту Державна архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельну інспекції України Онищак Христиною Романівною законодавства.

ІІ. Пояснення учасників справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак згідно матеріалів справи (ордер серії ВС №1048907) його інтереси представляє адвокат Заремба В.В.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Заремба В.В. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі, просив таку задовольнити, з наведених у позовній заяві мотивів та підстав. Додатково пояснив, що постанова винесена з порушенням встановленого законом порядку та вона не відповідає вимогам закону, а тому її слід скасувати, а дії відповідача визнати протиправними, крім того, просить суд при ухваленні рішення по суті, вирішити питання розподілу судових витрат, стягнувши за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Представник відповідача – в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи на адресу суду не надходило.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 22.12.2020 року було постановлено поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду, оскільки такий пропущений з поважних причин та відкрити провадження у справі, проводити розгляд справи з врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (стаття 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), які встановлені параграфом 2 Глави 11 КАС.

ІV. Обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

26.12.2019 року постановою за №40/19/19-ф/пл. головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Онищак Х.Р. було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.1 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Вказана постанова була винесена на підставі акту перевірки від 11.12.2019 року за №115/19, протоколу про адміністративне правопорушення від 11.12.2019 року за №115/19-1-в, матеріалів фото фіксації.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ПП «Рим-Лав», яке виконує будівельні роботи на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16-го Липня, 20, що в м.Мостиська, Львівської області» згідно договору будівельного підряду від 04.11.2018 року за №14/11/18 (відповідальний за виконання будівельно-монтажних робіт ОСОБА_6 згідно наказу ПП «Рим Лав» від 15.11.2018 року за №13 та з 01.03.2019 року за №5 ОСОБА_1 ) на час перевірки будівельні роботи ведуться з порушенням проекту організації будівництва, розробленого ТОВ «Модерн Архітекчурал Десинжис Проджект Груп», затвердженого замовником в складі проектної документації, а також проекту виконання робіт, розробленого ПГІ «Олвік», затвердженого директором ПП «Рим-Лав», а саме: розпочато будівельні роботи без виконання комплексу заходів з підготовчих робіт не виконано огородження будівельного майданчика охоронно-захисною огорожею h=2м по ДСТУ Б В.2,8- 43:2011 (згідно буд генплану ПВР та ПОБ), не встановлено інвентарних вагончик виконроба та робітників в кількості 3 шт., згідно буд генплану ПВР та ПОБ, не встановлено прожекторні щогли внутрішньо майданчикового освітлення згідно буд генплану ПВР та ПОБ, не встановлено болото відбійний щит, тимчасова захисна огорожа будівельного майданчика, що прилягає до місць проходження людей (тротуару) за межами будівельного майданчика, не обладнана суцільним захисним козирком, що є порушенням п. 6.2.1 ДБ11 А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві, це дотримано нормативної безпечної крутизни відкосу котловану, влаштованого без закріплень, що становить 45 градусів для насипного ґрунту та 56 градусів для супіщаного ґрунту (згідно інженерно-геологічних вишукуваню, виконаних ФОП ОСОБА_7 , насипний ґрунт на ділянці глибиною 0.8-1.9м. наступний шар супісок пластичний на глибину 2.9-3.8м) для глибини виїмки до 3м згідно ст.48 ПВР таблиці 10.2 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», натомість наявна крутизна відкосів котловану секції С-2 становить 80-90 градусів. Заповнення бетонних стін підвалу фундаментними блоками секції С-2 виконано з цегли замість монолітного бетону, передбаченого розділом проекту «Конструктивні рішення».

До службових обов`язків відповідального за виконання будівельно-монтажних робіт згідно наказу ПП «Рим Лав» від 01.03.2019 року за №5 ОСОБА_1 , належить забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та державних будівельних норм на вказаному об`єкті.

У вказаній постанові зазначено, що такими діями ОСОБА_1 порушив затверджені проектні рішення проекту організації будівництва, розробленого ТОВ «Модерн Архітекчурал Десинжис Проджект Груп», затверджений замовником в складі проектної документації, проект виконання робіт, розроблений ПП «Олвік», затверджений директором ПП «Рим Лав», вимог таблиці 10.2, п.6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», затверджені проектні рішення «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення по вул. 16-го Липня, 20, що в м.Мостиська, Львівської області», Розділ «Конструктивні рішення», ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Відповідно до ч.1 ст.96 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд.

19.05.2020 року на адресу позивача ОСОБА_1 надійшов лист з Мостиського РВ ДВС ЗМУ МЮ (м.Львів), яким позивача повідомлено, що державним виконавцем Мостиського РВ ДВС Красінською О.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 8500,00 грн. та здійснено його виклик на 22.05.2020 року для дачі пояснень.

Постановою Мостиського РВДВС ВП №61450405 від 10.03.2020 року було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.03.200 року, оскільки встановлено, що заявником у постанові визнано винним ОСОБА_1 за вчинене правопорушення за ч. 1 ст.96 КУпАП, однак, накладено штраф на ОСОБА_4 у зв`язку з чим, було повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення №40/19/19-ф/пл. від 26.12.2019 була предметом розгляду у адміністративній справі №465/2925/20, яка розглядалася у Мостиському районному суді Львівської області за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції України у Львівській області, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області Онищак Х.Р. про визнання протиправними дій та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

11.11.2020р. Постановою Восьмого апеляційного, адміністративного суду рішення Мостиського районного суду Львівської області від 16.09.2020 у адміністративній справі №465/2925/20 (яким позовні вимоги задоволено) - скасовано, в позові відмовлено, і єдиною підставою для скасування вказаного рішення було неналежність відповідачів.

Згідно з висновкам правової позиції Верховного суду від 02.09.2020 в справі №417/7171/19 вказано, що: відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Оскільки в справі, що перебуває на вирішенні в Мостиському районному суді Львівської області (№448/1528/20) сторони (зокрема відповідач) є іншим, ніж в справі №465/2925/20, спір у справі ( № 465/2925/20) був між іншими сторонами, позивачем був ОСОБА_1 , а відповідачами були - Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Онищак Христина Романівна та Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, отже підстави для відмови у відкритті провадження у справі відсутні, на які покликається представник відповідача, а тому, суд вважає такі доводи неспроможними та не приймає їх.

V. Застосоване судом законодавство, оцінка суду фактичним обставинам справи та висновки суду.

Спір між сторонами виник з приводу того, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення №40/19/19-ф/пл від 26.12.2019 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту ДАБІ у Львівській області Онищак Х.Р. протиправною.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч.1,2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Сторона позивача, не погоджуючись з обставинами, викладеними у спірній постанові, посилаючись на притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності всупереч встановленій законом процедурі розгляду справи про адміністративне правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст.251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з абзацом третім пункту 4.2 рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 оцінка доказів у справі про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, і це є одним із елементів системи процесуальних механізмів, які в сукупності з конституційними нормами унеможливлюють притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не вчиняла правопорушення.

Відповідно до висновків, викладених у пункті 35 постанови Верховного Суду від 24.10.2018 року по справі № 154/1329/17, суд при розгляді справи, зокрема, щодо правомірності рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності також повинен перевірити наявність компетенції у посадової особи (органу) на прийняття оскаржуваного рішення, встановити чи були вчинені позивачем відповідні дії, що стали підставою для прийняття такого рішення, та чи є позивач, виходячи із норми статті, яка передбачає відповідне адміністративне правопорушення, суб`єктом даного правопорушення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 року і, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція ( Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви » від 24 листопада 2000 року ).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15 травня 2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення ( п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23 - рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

У рекомендації №R (91)1 Комітету Міністрів Європи Державам - членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав - членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Також, суд зауважує про процесуальний обов`язок відповідача, передбачений частиною 2 статті 71 КАС України, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Крім того, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Приписами ст. 75 КАС України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Стороною позивача наведено ряд обставин, якими він обґрунтовує свою непричетність до вчинення даного адміністративного правопорушення та порушення.

Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, в підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові не вказані та суду не представлені.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.285 КУпАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. Отже, за приписами ст. 285 КУпАП відповідна постанова виноситься та готується в єдиному примірнику, з якого в міру необхідності виготовляється необхідна кількість копій. Зі змісту постанови № 40/19/19-ф/пл., що була надіслана на адресу позивача та отримана ним, встановлено, що позивачу було надіслано саме копію оскаржуваної постанови. Крім того, така ж копія постанови, що була надіслана у Мостиський ВДВС, також містила інформацію про те, що до адміністративної відповідальності притягується ОСОБА_4 , що слугувало підставою для повернення Мостиським ВДВС цієї постанови № 40/19/19-ф/пл. без прийняття до виконання.

Відповідач належними та допустимими доказами не заперечив обставин, наведених стороною позивача, зокрема допущення порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а тому, за вказаних вище обставин, права позивача, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушені щодо винесення відносно нього постанови по справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення.

Із урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, а також зважаючи на те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , була складена із порушеннями, які серед інших також є підставою для скасування оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку що оскаржувану постанову слід скасувати.

Відносно вимоги позивача про визнання дій відповідача протиправними, слід зазначити наступне, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП . При цьому, враховуючи вказану спеціальну норму - ч. 3 ст. 286 КАС України, якою обмежуються повноваження суду в даній категорії справ, не можуть бути задоволені позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП протиправними. Також слід зауважити, що, з цих же підстав, не підлягає до задоволення вимога позивача про постановлення окремої ухвали стосовно порушення Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Онищак Х.І. та визнання її дій такими, що містять ознаки кримінального правопорушення передбаченого статтями 366, 367 КК України, а тому, у цій частині вимоги позивача до задоволення не підлягають.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

VІ. Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 07.12.2020 року, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., який підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 .

Крім того, представником позивача заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн., а том, суд звертає увагу, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача подано клопотання про стягнення судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом даної справи, зокрема, на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., для підтвердження вказаних витрат суду надано договір про надання правової допомоги від 19.05.2020 року та акт надання послуг до договору 19/05/20 від 15.02.2021 із змісту якого вбачається, що загальний розмір винагороди адвоката за надання правової допомоги становить 5 000,00 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

З цих підстав, Керуючись ст.ст.5, 8-10, 74-77, 139, 241-246, 252, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

2. Скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту ДАБІ у Львівській області Онищак Христини Романівни від 26 грудня 2019 року за №40/19/19-ф/пл, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 Кодексу України про адміністративне правопорушення і призначення йому адміністративного стягнення у виді штрафу.

3. В задоволенні решти частини позовних вимог – відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Мостиський районний суд Львівської області.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судове рішення виготовлено та підписано суддею в нарадчій кімнаті 22.02.2021 року

Відомості щодо учасників справи

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: с. Завада, Мостиського району Львівської області; РНОКПП – НОМЕР_1 ;

Відповідач:Державна архітектурно-будівельна інспекція України; місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Л.Українки, 26, ЄДРПОУ 37471912.

Суддя С.І.Гіряк

Рішення набрало законної сили:

«___» ____ 20__ р.

Суддя С.І. Гіряк