Решение № 95067775, 22.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 рокуСправа № 160/16392/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 08.12.2020 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про:

- визнання протиправними дій Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до стажу ОСОБА_1 при призначенні пенсії періодів роботи: на Дніпропетровській фабриці індпошиву та ремонту одягу № 1 з 01.08.1977 по 30.07.1980, на Дніпропетровській фабриці «Індтрикотаж» з 20.08.1985 по 13.07.1992, в Науково-виробничому підприємстві «Кодак» з 01.12.1993 по 15.07.1996;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди трудового стажу відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , починаючи з 01.08.1977, для проведення розрахунку пенсії за віком, в тому числі періоди роботи: на Дніпропетровській фабриці індпошиву та ремонту одягу № 1 з 01.08.1977 по 30.07.1980, на Дніпропетровській фабриці «Індтрикотаж» з 20.08.1985 по 13.07.1992, в Науково-виробничому підприємстві «Кодак» з 01.12.1993 по 15.07.1996.

2. Ухвалою суду від 14.12.2020 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/16392/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів.

3. 20.01.2021 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доказом його направлення позивачу, надано витребувані судом докази.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

4. Позивач звернувся до суду, оскільки вважає неправомірним незарахування до страхового стажу періодів роботи з 01.08.1977 по 30.07.1980, з 20.08.1985 по 13.07.1992, з 01.12.1993 по 15.07.1996 через формальні неточності у заповненні трудової книжки.

5. Обов`язок щодо заповнення та ведення трудових книжок осіб, працевлаштованих на підприємствах, установах, організаціях покладається саме на відповідальну особу такого підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

6. На особу не може перекладатись обов`язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в трудовій книжці.

7. Записи у трудовій книжці позивача зроблені у чіткій послідовності та у відповідності дати, номеру запису із посиланням на відповідний наказ на підставі якого внесено відповідний запис, записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені належними підписами та скріплені печатками, тобто здійснені відповідно до Інструкції.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

8. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що на підставі наданих документів неможливо зарахувати стаж роботи згідно записів трудової книжки, яку надав позивач, оскільки відсутня дата видачі трудової книжки, що суперечить нормам закону, оскільки запис в трудову книжку внесено з порушенням пункту 2.2 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».

9. Крім того, неможливо зарахувати стаж роботи з 20.08.1985 по 13.07.1992, оскільки на даті звільнення нерозбірливо поставлена печатка підприємства, в результаті не можливо прослідкувати з якого саме підприємства був звільнений позивач.

10. Додатково уточнюючих документів, підтверджуючих стаж роботи, позивачем не надано.

11. Згідно наданих документів страховий стаж позивача склав 24 роки 9 місяців 2 дні, що є недостатнім для призначення пенсії.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

12. 23.06.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (Управління обслуговування громадян Чечелівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр)) із заявою про призначення пенсії за віком.

13. До заяви позивачем додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт від 13.12.2001 НОМЕР_2 ; трудову книжку НОМЕР_1 б/д; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення від 23.06.2020 б/н; заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк) від 27.05.2020 б/н; свідоцтво про народження від 19.05.2009 НОМЕР_3 ; свідоцтво про народження дитини від 25.10.1979 НОМЕР_4 , від 01.12.1981 НОМЕР_5 , паспорт від 09.10.1998 НОМЕР_6 , від 27.04.1999 НОМЕР_7 , від 19.09.1998 НОМЕР_8 ; свідоцтво про шлюб від 05.08.1978 НОМЕР_9 .

14. Надано строк для подання документів про стаж з 01.08.1977 по 30.07.1980.

15. Заяву та документи прийнято 23.06.2020 і зареєстровано за № 2212.

16. Відділ з питань перерахунків пенсій № 2 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянувши заяву позивача від 23.06.2020 прийняв рішення, яке оформлено листом від 07.07.2020 № 0400-0307-8/51901 «Про відмову у призначенні пенсії», яким відмовив в призначенні пенсії за віком та зазначив, зокрема наступне:

- на підставі наданих документів страховий стаж для призначення пенсії становить 24 роки 9 місяців 2 дні;

- відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» стаж необхідний для призначення пенсії у 2020 році складає 27 років. У зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 27 років у призначенні пенсії Вам відмовлено відповідно до протоколу від 24.06.2020 № 045650006734;

- на підставі наданих документів неможливо зарахувати стаж роботи згідно записів в трудовій книжці, оскільки відсутня дата видачі трудової книжки, що суперечить «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях» від 20.06.1974 № 162. Окрім того, неможливо зарахувати стаж роботи з 20.08.1985 по 13.07.1992, оскільки на даті звільнення нерозбірливо поставлена печатка підприємства, в результаті не можливо прослідкувати з якого саме підприємства Ви були звільнені.

17. 31.08.2020 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (Управління обслуговування громадян Чечелівський відділ обслуговування громадян (сервісний центр)) із заявою про призначення пенсії за віком.

18. До заяви позивачем додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт від 13.12.2001 НОМЕР_2 ; документи про стаж, що визначені «Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 від 27.07.2020 № 820, від 22.07.2020 № 58/60исх.

19. Заяву та документи прийнято 31.08.2020 і зареєстровано за № 3242.

20. Позивачу призначено пенсію за віком, дата призначення: 15.04.2020.

21. Згідно із розрахунком стажу зарахованими періодами до страхового стажу є:

- з 29.09.1979 по 31.01.1981 (догляд за дитиною до 3 років) (1 рік 4 місяці 3 дні);

- з 01.02.1981 по 15.08.1985 (4 роки 6 місяців 15 днів);

- з 23.07.1996 по 17.08.2001 (5 років 0 місяців 25 днів);

- з 23.08.2001 по 05.08.2002 (0 років 11 місяців 13 днів);

- з 13.08.2002 по 04.09.2003 (1 рік 0 місяців 22 дні);

- з 05.09.2003 по 16.10.2003 (0 років 1 місяць 12 днів);

- з 14.11.2003 по 31.12.2003 (0 років 1 місяць 18 днів);

- з 01.01.2004 по 31.01.2020 (16 років 4 місяці 13 днів).

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

22. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

23. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

24. Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

25. Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

26. Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

27. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

28. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.

29. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

30. Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

31. Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

32. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.

33. За правилами статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

34. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).

35. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).

36. Пунктом 4.1. Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

37. Згідно з пунктом 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

38. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

39. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

щодо підтвердження періодів роботи

40. Згідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

41. Відповідно до пункту першого «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

42. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

43. Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

44. Згідно з пунктом 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

щодо оформлення записів у трудовій книжці

45. Відповідно до «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (яка діяла у спірний період з 10.09.1982 по 01.07.1983):

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців;

- трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій*, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню

- всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);

- записи проводяться акуратно, пір`яний чи кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору

- в розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається; - в графі 3 розділу «Відомості про роботу» у вигляді заголовка пишеться повне найменування підприємства;

- в графі 3 пишеться: «Прийнято або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - відповідно до найменуваннями посад, зазначених в Єдиної номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу;

- при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів

- бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок

- після закінчення кожного місяця бухгалтерія вимагає від особи, відповідальної за ведення трудових книжок, звіту про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них, з додатком прибуткового ордера каси підприємства. На зіпсовані під час заповнення бланки трудових книжок і вкладишів до них складається акт.

46. Зазначена Інструкція втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.

47. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58 затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» (у редакції, дійсній на час спірних правовідносин) в якій, зокрема, зазначено:

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника;

- трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню;

- записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону;

- усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);

- записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення;

- у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу;

- бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок;

- по закінченні кожного місяця особа, яка відповідає за ведення трудових книжок, подає бухгалтерії звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них і про суми, що одержані за заповнені трудові книжки і вкладиші до них, з додатком прибуткового ордеру каси підприємства.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

48. Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною першою статті 46 Конституції України.

49. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

щодо визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

50. Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів таких правовідносин і мають обов`язковий характер.

51. Отже, предметом оскарження є дії суб`єкта владних повноважень, якщо вони обмежують чи порушують права чи законні інтереси особи.

52. Позивач просить суд визнати протиправними дії щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 01.08.1977 по 30.07.1980, з 20.08.1985 по 13.07.1992, з 01.12.1993 по 15.07.1996.

53. У заявленому спорі суд здійснює контроль легальності дій/бездіяльності відповідача щодо питання не зарахування спірних періодів до страхового стажу.

54. Згідно із трудовою книжкою НОМЕР_1 позивач у спірні періоди:

- записи № 1 - № 3: з 01.08.1977 по 30.07.1980 працював в Дніпропетровській фабриці індпошиву і ремонту одягу № 1;

- записи № 7 - № 12: з 20.08.1985 по 13.07.1992 працював в Дніпропетровській фабриці «Індтрикотаж»;

- записи № 13 - № 14: з 01.12.1993 по 15.07.1996 працював в Науково-виробничому підприємстві «Кодак».

55. Суд звертає увагу, що записи у спірні періоди здійснені на підставі наказів, а записи про звільнення засвідчені підписом відповідальної особи та печаткою підприємства.

56. Відповідач не зарахував періоди роботи позивача пославшись лише на формальні неточності у записах трудової книжки, а саме: відсутність дати видачі трудової книжки та проставлення нерозбірливо печатки підприємства на даті звільнення.

57. Однак, позивач не може і не повинен нести відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи у трудову книжку вносилися відповідальними працівниками підприємств, де працював позивач.

58. Відповідно до «Інструкцій про порядок ведення трудових книжок працівників», які діяли у періоди роботи позивача бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок

59. Пунктом 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

60. З урахуванням викладеного, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

61. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

62. Однак, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж позивача.

63. Таким чином, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.

64. З розрахунку стажу вбачається, що період з 29.09.1979 по 31.01.1981 зарахований відповідачем до страхового стажу позивача, як догляд за дитиною до 3 років.

65. Оскільки, пенсійним законодавством України не передбачено одночасне зарахування періодів до страхового стажу, суд зазначає, що у межах заявлених позивачем вимог відповідачем зараховано до страхового стажу період з 29.09.1979 по 30.07.1980, як догляд за дитиною до 3 років (згідно розрахунку з 29.09.1979 по 31.01.1981).

66. Отже, не зарахованим є період робот позивача в Дніпропетровській фабриці індпошиву і ремонту одягу № 1 з 01.07.1977 по 28.09.1979.

67. Таким чином, в частині не зарахування періодів роботи з 01.07.1977 по 28.09.1979, з 20.08.1985 по 13.07.1992, з 01.12.1993 по 15.07.1996 відповідачем допущено надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

68. Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (адміністративне провадження № К/9901/2310/18), від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а (адміністративне провадження № К/9901/17572/18).

69. Також, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі № 307/541/17 (адміністративне провадження № К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

70. Належить зазначити, що бездіяльність це пасивна поведінка суб`єкта, тобто не здійснення/не вчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити, тоді як дією є сукупність вчинків кого-небудь, здійснення особою певних функцій/обов`язків у межах наданих повноважень, тощо.

71. Не зарахування періодів роботи позивача до страхового стажу є бездіяльністю Пенсійного фонду, а не їх діями, яка може бути оскаржена до суду, у зв`язку із чим, для повного захисту прав позивача, суд визначає протиправною саме бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування періодів роботи з 01.07.1977 по 28.09.1979, з 20.08.1985 по 13.07.1992, з 01.12.1993 по 15.07.1996 до страхового стажу ОСОБА_1 .

72. На захист порушеного права позивача суд зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.1977 по 28.09.1979, з 20.08.1985 по 13.07.1992, з 01.12.1993 по 15.07.1996.

73. Крім того, суд звертає увагу, що зарахування періодів роботи з 01.07.1977 по 28.09.1979, з 20.08.1985 по 13.07.1992, з 01.12.1993 по 15.07.1996 впливає на коригування розрахунку стажу та призведе до зміни пенсійних виплат.

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

74. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

75. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

76. Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

77. Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із присудженням на користь позивача понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову немайнового характеру.

78. Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд, -

вирішив:

79. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код НОМЕР_10 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

80. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування періодів роботи з 01.07.1977 по 28.09.1979, з 20.08.1985 по 13.07.1992, з 01.12.1993 по 15.07.1996 до страхового стажу ОСОБА_1 .

81. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.1977 по 28.09.1979, з 20.08.1985 по 13.07.1992, з 01.12.1993 по 15.07.1996, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

82. В іншій частині позовних вимог відмовити.

83. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба