Решение № 95067708, 12.03.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року Справа № 206/5050/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:

- визнання протиправними дій (бездіяльності) Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, відповідач);

- зобов`язання ГУ ПФУ у Дніпропетровській області внести відсутні відомості на рахування Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування на звітні роки (згідно довідки Форми ОК-5).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у листопаді 2017 року звернувся до ГУ ПФУ в м. Запоріжжя за призначенням пенсії за віком, де отримав індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5), в якій відсутнє нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відокремленим підрозділом «Містобудівельний загін №12» Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» за звітні роки: 2003, 2004, 2013-2017.

11.09.2018 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії надіслано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

01.10.2018р. згідно протоколу автоматизованого розподілу судову справу передано для розгляду судді Кадниковій Г.В.

Ухвалою суду від 18.10.2018р. прийнято справу до свого провадження та позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України. На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

11.01.2019 року ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач надав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на те, що за підприємством ВП «Містобудівельний загін №12» ПАТ «Мостобуд» відсутня заборгованість по страхових внесках, позначка про сплату згідно бази даних ІКІС ЄРС ПФУ наявні за період з 01.01.2004 по 28.03.2013. Крім того, зазначає, що 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI (далі - Закон №2464). Таким чином, ведення обліку єдиного соціального внеску та акумулювання платежів єдиного соціального внеску та акумулювання платежів єдиного соціального внеску покладено на органи Державної фіскальної служби України.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Запоріжжя за призначенням пенсії за віком, де отримав індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5) щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи у відокремленому підрозділі «Містобудівельний загін №12» Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» за звітні роки: 2003, 2004, 2013-2017, через відсутність позначок про сплату єдиного соціального внеску найманих працівників по страховому стажу з 01.03.2013 року.

Відокремлений підрозділ «Містобудівельний загін №12» Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» зареєстровано в Самарському районі м.Дніпро, тому позивач із запитом звернувся до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області. Відповідач зазначив, що станом на 17.04.2018 року по зазначеному підприємству відсутня заборгованість по страховим внескам, наявні позначки про сплату за період 01.01.2004 по 28.02.2013 роки. Залишки несплачених сум єдиного внеску передано до органів доходів і зборів України станом на 01.10.2013 року. Оскільки роботодавцем нарахований єдиний внесок та не сплачений, позивачу неможливе зарахування страхового стажу до повного погашення заборгованості та з цього питання необхідно звернутись до органів Державної фіскальної служби України.

Вирішуючи даний спір, до вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів та приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З січня 2004 року набув чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), який є спеціальним законом з питань загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Виключно цим законом визначається порядок та умови нарахування, обчислення, сплати страхових внесків, стягнення заборгованості по цих внесках тощо.

За цим законом введено термін «страховий стаж» замість «трудового стажу», який обчислюється в місяцях. Починаючи з 01.01.2004 року підставою для зарахування кожного робочого місяця в повному розмірі до страхового стажу особи є щомісячна сплата внесків за цей місяць.

Відповідно до частин 1-3 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Разом з тим, ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Постановою Правління Пенсійного фонду України №10-1 від 18.06.2014 року затверджене Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Положення) з метою забезпечення ведення єдиного обліку застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації, накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Згідно п.1 розділу III Положення індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб надаються страхувальникам та/або застрахованій особі на паперових носіях за формою згідно з додатком 1 (форма ОК-5) або додатком 2 (форма ОК-7) до цього Положення.

Довідки ОК-5 та ОК-7 - це сформовані індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (автоматизованого банку відомостей, створеного для ведення обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, ведення якого забезпечує Пенсійний фонд України).

Довідка ОК-5 формується за будь-який період, починаючи з 2000 року та містить відомості про суми заробітку для н6арахування пенсії і страховий стаж.

Довідка за формою ОК-7 формується за період з 2011 року і містить відомості про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок (у межах максимальної величини) та страховий стаж.

Довідки ОК-5 та ОК-7 містять такі дані:

- перелік страхувальників, які подавали про застраховану особу відомості до системи персоніфікованого обліку;

- за кожен місяць по кожному із страхувальників: сума заробітної плати, з якої сплачені внески, кількість днів стажу, відмітка про сплату внесків;

- відомості про спеціальний (пільговий) стаж та відомості про стаж, який зараховується без сплати страхових внесків, по страхувальників і по роках.

«Позначка про сплату внесків» в зазначених довідках позначається словами «Так» або «Ні». Якщо в довідках суму заробітної плати вказано, але внески не сплачено (відмітка «Ні»), то такий місяць до страхового стажу не зараховується.

З матеріалів справи вбачається, що у довідці ОК-5 зараховано період роботи з 16.10.2004 по 28.11.2006 та з 01.04.2007 по 28.02.2013 року до страхового стажу в повному обсязі.

Крім того, згідно відповіді ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, станом на 27.02.2018 року по підприємству «Містобудівельний загін №12» ПАТ «Мостобуд», код ЄДРПОУ 01386272 відсутня заборгованість по страхових внесках та позначка про сплату згідно бази даних ІКІС ЄРС ПФУ наявні за період з 01.04.2004 по 28.03.2013.

Відтак позивачем не доведено за який період (день, місяць, рік) не внесено дані до довідки форми ОК-5.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій (бездіяльності) ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, суд звертає увагу позивача, що бездіяльність - невиконання дій або неприйняття рішення, що вимагається від суб`єкта владних повноважень відповідно до законодавства. Дія - здійснення суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм. Таким чином, оскільки позивачем не визначено, що саме оскаржуються дії чи бездіяльність відповідача, суд відмовляє у задоволенні даної вимоги.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241- 246, 250, 262, 263, Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова