Постановление суда № 9506113, 13.01.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2010 р.Справа № 2-а-36861/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Кононенко З.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Верман А. М.

представник позивача Мирошнік В.С.

представник відповідача Межерицький А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Зміївському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2009р. по справі№2-а-36861/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепція" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в Зміївському районі Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Концепція" (надалі - ТОВ „Концепція") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 28.02.2008 року № 0000981501/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 33313,78 грн., з яких : за основним платежем - 31725,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1588,28 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2009 року позовні вимоги задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Позивач, подав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.02.2008 року фахівцем ДПІ у Зміївському районі Харківській області була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток ТОВ „Концепція" з питання виявлення арифметичних та методологічних помилок у поданій платником податку на прибуток податковій декларації за 3 квартали 2007року №27087 від 09.11.2007р., про що складено акт № 177/15-027/34707829.

За висновком невиїзної документальної (камеральної) перевірки декларації з податку на прибуток, поданої платником податків за 3 квартали 2007р. від 09.11.2007р. №27087, встановлено, що розмір податку, визначеного платником у декларації є меншим, ніж визначено за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки.

Так, при заповненні податкової декларації з податку на прибуток платником допущена помилка при розрахунку скоригованих валових витрат по рядку 06 декларації у сумі 130842 грн., а саме: по рядку 04 графи 3 за даними підприємства - 139229 грн., за даними перевірки 8387; по рядку 04.3 графи 3 за даними підприємства - 1500 гри., за даними перевірки - 1200 грн; по рядку 04.4 графи 3 за даними підприємства - 582 грн., за даними перевірки - 582 грн.; по рядку 04.13 графи 3 за даними підприємства - 6605 грн., за даними перевірки - 6605 грн.; по рядку 06 графи 3 заданими підприємства - 135413 гри., заданими перевірки - 8387 грн.

Камеральною перевіркою встановлено, що підприємством завищені валові витрати по рядку 06 гр. З на суму - 127026 грн.: по рядку 06 графи 3 за даними підприємства - 135413 грн.. за даними перевірки - 8387 грн. Зроблено висновок про те, що підприємством зайво включена в рядок 06 „Скориговані валові витрати" декларації витрати в сумі 127026 грн.

Таким чином, на думку ДПІ, ТОВ „Концепція" занижений об'єкт оподаткування (рядок 08 декларації) на 127026 грн. та податок на прибуток (рядок 12) на 31 756,50 грн. (127026 грн * 25%)

Підставою для визначення позивачу податкового зобов'я:зання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 31725,50 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1588,28 грн. слугував висновок ДПІ про виявлення помилки, допущеної позивачем при заповненні декларацій з податку на прибуток за 3 квартали 2007, що призвела до заниження підприємством податку на прибуток в сумі 31756,50 грн., чим порушено пункт 16.2 ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

09 листопада 2007 р ТОВ „Концепція" до ДПІ у Зміївському районі у Харківській області було надано декларацію з податку на прибуток за III квартал 2007 року (вх.№ 27087), в якій було задекларовано наступне: по рядку 03 графи 3 скоригований валовий дохід в сумі 141057 грн.,

по рядку 04 графи 3 - валові витрати, у тому числі у розмірі 139229,00 грн.,

по рядку 04.1 графи 3 - витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11 проставлено прочерк,

по рядку 06 графи 3 - скориговані валові витрати у розмірі 135 413 грн.,

по рядку 14 графи 3 - податкове зобов'язання у розмірі 1411,00 грн.,

по рядку 17 графи 3 - сума податку до сплати у розмірі 1411,00 грн.

З екземпляру декларації з податку на прибуток за 111 квартал 2007 року, який залишився у позивача при подачі декларації судом вбачається, що по рядку 04.1 графи 3 - витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 проставлено 126 726 грн.

Тобто, позивач припустився помилки в наданій декларації щодо визначення витрат на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11. При цьому загальну скоригованого валового доходу та валових витрат він зазначив однаково - відповідно 141057 грн. та 139229,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що саме не заповнення позивачем рядку 04.1 графи 3 витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 стало підставою для донарахування ТОВ „Концепція" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у вищезазначеному розмірі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки № 177/15-027/34707829 від 21.02.2008р. щодо порушень позивачем податкового законодавства відповідачем не доведено , а тому визначення ДПІ податкового зобов'язання у відповідності до пп."в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" ( далі - Закон № 2181) та штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 ст. 17 зазначеного Закону є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону 2181 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 16.15. ст.16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі - Закону N 334) порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом.

Форма декларації та порядок її складання затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року N 143 „Про затвердження форми декларації з на прибуток підприємства та Порядку її складання", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за1\І 21\11592 (надалі - Порядку № 143).

Відповідно до п. 1.5 Порядку № 143 податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 1 1 і п. 16.4 ст. 16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Згідно розділу 3 Порядку № 143 („Порядок заповнення декларації") рядок 08 декларації розраховується з дотриманням п. 3.1 ст. З Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" згідно з формулою. Рядок 12 („Нарахована сума податку") включає в себе суму рядків 12.1 (за базовою ставкою) і 12.2 (за пільговою ставкою).

Відповідно до п. 3.1. ст.З Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.16.2. ст.16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

При порівнянні податкових декларацій за III квартал 2007 року (вх.№ 27087), екземпляру, наданого до ДПІ та екземпляру, який залишився у платника податку вбачається, що показники суми скоригованого валового доходу, валових витрат та суми амортизаційних відрахувань в цих деклараціях тотожні. Та обставина, що платник податку в декларації, наданій до ДПІ помилково прокреслив рядок 04.1 графи 3 на думку суду не вплинуло на вірне визначення об'єкта оподаткування та податку на прибуток. Тобто, податок на прибуток нараховано позивачем за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню та розраховано згідно з пунктом 3.1 цього Закону як прибуток.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція в Зміївському районі Харківської області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2009р. по справі№2-а-36861/09/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Кононенко З.О. Донець Л.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 18.01.2010 р.