Решение № 95034603, 11.02.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2021 року м. Ужгород№ 260/2750/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О,

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

сторони у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Волошин Л.Д» до Великолучківської сільської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство «Волошин Л.Д» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Великолучківської сільської ради, в якому просить визнати протиправним та нечинним рішення №1813 від 02.07.2020 сорок першої сесії Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області в частині «шляхом продажу на аукціоні».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі рішення виконавчого комітету сільської ради від 30 жовтня 2013 року Фермерському господарству « Волошин Л.Д. » надано в оренду приміщення комунальної власності по АДРЕСА_1 . У зв`язку з аварійним станом приміщення фермерським господарством було здійснено реконструкцію орендованого майна, кошти за які не були відшкодовані органом місцевого самоврядування. З огляду на що у позивача виникло право на приватизацію об`єкта оренди шляхом викупу. Однак рішенням №1813 від 02.07.2020 Великолучківської сільської ради порушено право позивача на викуп орендованого майна за ціною, визначеною за результатами незалежної оцінки, оскільки передбачено проведення приватизації шляхом аукціону. При цьому звертає увагу суду на те, що таке рішення суперечить результатам вирішення порушеного питання на засіданні виконавчого комітету сільської ради та на засіданні сесії, що відображено в протокольній частині.

06 жовтня 2020 року відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву №1551 від 02.10.2020, в якому проти задоволення позову заперечив. Зокрема, зазначив, що законодавчими нормами передбачено, що праву на проведення приватизації шляхом викупу передує збір та виготовлення певних документів, які підтверджують здійснені поліпшення та їх розмір. Протоколом засідання сесії сільської ради від 25 червня 2020 року №52 підтверджено те, що позивачу надавалась можливість підготувати документи, які підтверджують проведені поліпшення з метою викупу, однак такі не були надані. Окрім того, дозвіл на проведення поліпшень наданий 28 травня 2014 року, тобто поза межами дії договору оренди, який укладений 12 червня 2014 року, що не відповідає вимога ч. 2 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».

16 грудня 2020 року відповідач надіслав до суду лист №1960 від 15.12.2020, в якому підтвердив факт проведення позивачем на підставі попереднього погодження реконструкції орендованого об`єкта нерухомості. Зазначив, що на засіданні виконавчого комітету сільської ради розглядалося саме питання щодо викупу приміщення, таке ж питання було включено до порядку денного засідання 41 сесії сільської ради. При цьому погодився з твердженнями позивача щодо відсутності в 2014 році (станом на момент надання дозволу на реконструкцію) в законодавстві України вимоги щодо необхідності затвердження кошторисної документації на реконструкцію. Щодо розбіжності адреси розташування нерухомого майна повідомив, що такі виникли не з вини позивача, а саме з вини органу місцевого самоврядування. Заявляє, що такі розбіжності є виключно технічними помилками та не впливають на факт існування договірних відносин між сторонами, проведення реконструкції орендованого приміщення за власні кошти орендаря та те, що орендар продовжує добросовісно виконувати умови договорів.

11 лютого 2021 року представник позивача надіслав на електронну пошту суду заяву, в якій просив розглянути справи без його участі.

11 лютого 2021 року на електронну пошту Закарпатського окружного адміністративного суду також надійшов лист відповідача про розгляд справи без його участі.

Сторони в судове засідання 11 лютого 2021 року не з`явилися.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України)

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (далі - Великолучківська сільська рада) №76 від 30 жовтня 2013 року Фермерському господарству «Волошин Л.Д» (далі - ФГ «Волошин Л.Д») передано в оренду приміщення бувшої котельні для розміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1» після виготовлення документації, що підтверджує право комунальної власності на будівлю та проведення експертної оцінки даного приміщення (арк. спр. 37).

Рішенням виконавчого комітету Великолучківської сільської ради №39 від 28 травня 2014 року ФГ «Волошин Л.Д» надано дозвіл на реконструкцію орендованого приміщення за адресою АДРЕСА_3 під магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» (арк. спр. 36).

12 червня 2014 року Великолучківська сільська рада (орендодавець) та ФГ «Волошин Л.Д» (орендар) уклали договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади, відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення торгівельної діяльності, площею 75,70 м2, вартістю за нормативною оцінкою станом на 15.01.2014 - 87317,00 грн.

За твердженнями відповідача розбіжність в номері орендованого нерухомого майна (в літерному позначенні такого) є технічною помилкою, а об`єкт нерухомості, зазначений у вищезазначених рішеннях Великолучківської сільської ради та договорі оренди від 12 червня 2014 року, є одним і тим самим об`єктом.

Строк дії вказаного договору - до 12 червня 2017 року.

На підставі укладеного з ФГ «Волошин Л.Д» договору з урахуванням наданого орендодавцем дозволу фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виконано комплекс робіт з реконструкції та ремонту будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

01 лютого 2018 року між Великолучківською сільською радою (орендодавець) та ФГ «Волошин Л.Д» (орендар) укладено договір оренди приміщення комунальної власності територіальної громади, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове та платне користування нерухоме майно (нежитлове приміщення) на підставі рішення Великолучківської сільської ради від 30 січня 2018 року загальною площею 75,7 м2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 4.4 договору орендар має право приватизувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством.

Строк дії вказаного договору - до 01 лютого 2020 року.

04 березня 2020 року Великолучківська сільська рада (орендодавець) та ФГ «Волошин Л.Д» (орендар) уклали договір оренди об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі комунальної власності територіальної громади, що належить до комунальної власності територіальної громади.

П. 2.1 вказаного договору передбачено, що орендодавець зобов`язується передати орендарю на підставі рішення 38 сесії Великолучківської сільської ради №1645 від 04 березня 2020 року в строкове платне користування три приміщення нежитлової будівлі, загальною площею 75,7 м2, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , експертна оцінка орендованого майна складає 50870,00 грн., а орендар зобов`язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцю в належному стані.

Отже, предметом всіх вищевказаних договорів оренди є одне й те саме приміщення, що також є предметом спору в даній адміністративній справі.

В 2020 році керівник ФГ «Волошин Л.Д» звернувся до Великолучківської сільської ради з метою викупу орендованого нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, на засіданні виконавчого комітету Великолучківської сільської ради 25 червня 2020 року прийнято рішення про надання дозволу на збір документів щодо викупу даного приміщення та передано матеріали на розгляд сесії сільської ради.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Великолучківської сільської ради №290 від 25 червня 2020 року, виконавчий комітет не заперечує проти викупу орендованого підсобного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

01 липня 2020 року керівник ФГ «Волошин Л.Д» подав до Великолучківської сільської ради заяву, в якій просив вирішити питання щодо включення приміщення орендованого магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» в перелік майна шляхом викупу. Також до такої заяви долучив кошторис понесених орендарем витрат на проведення реконструкції будівлі магазину.

Разом з тим рішенням 41 сесії 7 скликання Великолучківської сільської ради від 02 липня 2020 року №1813, за результатами розгляду поданої керівником ФГ «Волошин Л.Д» заяви включено в перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, приміщення нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважаючи рішення Великолучківської сільської ради від 02 липня 2020 року №1813 в частині, якою передбачено включення об`єкта оренди за адресою: АДРЕСА_1 в перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації «шляхом продажу на аукціоні» протиправним та таким, що порушує його право на викуп орендованого майна за визначеною за результатами незалежної оцінки ціною, ФГ «Волошин Л.Д» звернулося з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулює Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 №2269-VIII (далі - Закон №2269).

Так, ст. 1 вказаного законодавчого акту передбачено, що приватизація державного або комунального майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону №2269, приватизація (відчуження) майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

До об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України (ч. 1 ст. 4 Закону №2269).

Положеннями ч. 1 та 4 ст. 11 Закону №2269 передбачено, що ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці. Перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об`єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об`єкта комунальної власності.

Нормами ст. 13 Закону №2269 визначено можливі способи проведення приватизації. Так, ч. 1 зазначеної правової норми встановлено, що приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом:

- продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій;

- викупу об`єктів приватизації.

В свою чергу аукціон в розумінні норм Закону №2269 є спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Викупом, на відміну від аукціону, є спосіб продажу об`єкта приватизації одному покупцю (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №2269).

Спір в даній адміністративні справі виник з приводу заперечень орендаря нерухомого майна комунальної власності щодо приватизації об`єкта оренди шляхом проведення аукціону.

Особливості проведення приватизації об`єктів державної та комунальної власності, переданих в оренду, регламентуються нормами ст. 18 Закону №2269. Так, ч. 1 зазначеної статті передбачено, що приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону №2269, орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:

- орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;

- орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;

- невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;

- здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності;

- орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;

- договір оренди є чинним на момент приватизації.

Відповідач, відповідно до поданих до суду пояснень №1960 від 15.12.2020, підтверджує, що в спірних правовідносинах були виконані всі умови, передбачені ч. 2 ст. 18 Закону №2269. Тобто наявні підстави для проведення приватизації об`єкта оренди комунальної власності саме в порядку викупу. Більше того, відповідач наголошує на тому, що у своєму рішенні №290 від 25 червня 2020 року виконавчий комітет Великолучківської сільської ради не заперечував саме проти викупу орендованого підсобного приміщення за адресою: АДРЕСА_1, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Разом з тим, в оскарженому рішенні Великолучківської сільської ради від 02 липня 2020 року №1813 нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 включено в перелік об`єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні. При цьому, як вбачається з тексту протоколу засідання 41 сесії 7 скликання Великолучківської сільської ради від 02 липня 2020 року, за результатами розгляду поданої керівником ФГ «Волошин Л.Д.» заяви щодо надання дозволу на викуп орендованого приміщення жодної аргументації щодо неможливості проведення саме викупу наведено не було.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

Більше того, суд звертає увагу на те, що відповідно до зазначеного протоколу, депутатами сільської ради надано дозвіл на збір документів для включення майна в перелік об`єктів, передбачених для викупу орендованого підсобного приміщення шляхом проведення аукціону. Тобто по суті органом місцевого самоврядування суміщено два різні способи проведення приватизації, що не передбачено Законом №2269.

З огляду на вищенаведені обставини, встановлені судом за результатами розгляду даної адміністративної справи, та законодавчі норми, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Великолучківської сільської ради від 02 липня 2020 року №1813 в частині, що стосується продажу об`єкта комунальної власності, що підлягає приватизації, на аукціоні, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фермерського господарства «Волошин Л.Д» (місцезнаходження: вул. Гагаріна, буд. 55, с. Великі Лучки, Мукачівський район, Закарпатська область, 89625, код ЄДРПОУ 22076162) до Великолучківської сільської ради (місцезнаходження: вул. Гагаріна, буд. 37, с. Великі Лучки, Мукачівський район, Закарпатська область, 89625, код ЄДРПОУ 04350398) про визнання протиправним та нечинним рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення сорок першої сесії сьомого скликання Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області №1813 від 02.07.2020 в частині «шляхом продажу на аукціоні».

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великолучківської сільської ради (місцезнаходження: вул. Гагаріна, буд. 37, с. Великі Лучки, Мукачівський район, Закарпатська область, 89625, код ЄДРПОУ 04350398) на користь Фермерського господарства «Волошин Л.Д» (місцезнаходження: вул. Гагаріна, буд.55, с. Великі Лучки, Мукачівський район, Закарпатська область, 89625, код ЄДРПОУ 22076162) сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн. (Вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці у період з 15 лютого по 19 лютого 2021 року повний текст рішення виготовлено 22 лютого 2021 року.

СуддяР.О. Ващилін