Постановление суда № 95021784, 19.02.2021, Каланчацький районний суд Херсонської області

Каланчацький районний суд Херсонської області

Справа № 657/1052/20

У Х В А Л А

19.02.2021 Каланчацький районний суд Херсонської області

в складі:

головуючого судді Максимович І. В.

з участю:

секретаря Боровинської С.В.

сторін по справі:

позивач ОСОБА_1

представники відповідача ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

у підготовчому судовому засіданні в смт. Каланчак розглянувши позовну заяву у справі за № 657/1052/20,

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне Управління Національної поліції в Херсонській області, місце знаходження: 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4, Код ЄДРПОУ 40108782.

Предмет позову: про стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи,-

в с т а н о в и в :

У провадженні Каланчацького районного суду Херсонської області перебуває зазначена цивільна справа.

Позивач в позові просив Стягнути з відповідача – Головного управління Національної поліції в Хероснській області на його користь 27719,02 грн. різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з 14.08.2019 року по 14.02.2020 року

Ухвалою Каланчацького районного суду Херсонської області від 28.07.2020 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Будь-яких інших процесуальних дій по справі не вчинялося.

02.10.2020 року на стадії підготовчого провадження на адресу Каланчацького районного суду представником відповідача Замостним О.І (діє згідно довіреності від 15.06.2020 року № 941/01/25-2020) було надіслано клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку із юрисдикційною непідсудністю на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Представники відповідача: ОСОБА_2 та Якуба С.В. (діє згідно довіреності від 27.10.2020 №1696/01/25-2020) в підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку із юрисдикційною непідсудністю на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України. Також зазначили, що дана справа має публічно-правовий спір, стосується стягнення на користь позивача, перебуваючого на посаді публічної служби, різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти даного клопотання та просив відмовити в його задоволенні.

Оцінивши доводи сторін з приводу порушеного питання, ураховуючи фактичні обставини даної справи та досліджені в ній докази, суд дійшов до наступних висновків.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 4 ст.5 КАС України визначено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Статтями 1,13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено правовий статус Національної поліції України (далі-поліція) як центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

З огляду на ці норми законів, працівник поліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку цивільного судочинства та справа розглядається судом продовж тривалого часу.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а тому сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються.

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

В даному випадку суд вважає, що є підстави для закриття провадження по даній справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за доцільне закрити провадження у справі.

Клопотання про судові витрати не надходило.

Керуючись п. 1 ч. 1ст. 255, ст.256, ст. 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання представника відповідача Головного Управління Національної поліції в Херсонській області Замостного О.І. про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Херсонській області про стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Розяснити позивачу ОСОБА_1 його право звернутися з аналогічним позовом в порядку адміністративного судочинства до Херсонського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Херсонського апеляційного суду через Каланчацький районний суд Херсонської області протягом 15 днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя:Максимович І. В.