Решение № 9501421, 12.04.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2010 р.           Справа № 9/144. За позовом Чернівецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області До Товариства з обмеженою відповідальністю «Доріван»м. Чернівці

про стягнення збитків заподіяних самовільним видобуванням корисних копалин на землях водного фонду –4237,62 грн.

Суддя М.І.Ніколаєв

представники:

від позивача –Книговський В.О., довіреність №4 від 12.04.2010 року.

від відповідача –Городенський С.Д. директор.

Від прокурора –Сівак О.В.

Від Брусницької сільської ради –Загарія І.Т. голова ради

СУТЬ СПОРУ: Чернівецький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Доріван»м. Чернівці про стягнення 4237,62 грн. збитків заподіяних самовільним видобуванням корисних копалин на землях водного фонду, що встановлено згідно акту від 07.05.2009 року.

Ухвалою від 05.11.2009 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 03.12.2009 року.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідач проти вимог позивача заперечив, посилаючись при цьому на те, що роботи на річці виконувались громадою с. Брусниці орендованою в товариства технікою, що може підтвердити голова та депутати сільської ради. Крім того, відповідач посилається не те, що акт від 07.05.2009 року складено в односторонньому порядку, факт вибірки та вивезення піску не доведено, а ціна піску не відповідає ринковим цінам.

Голова Брусницької сільської ради у поясненнях на позов зазначив, що відповідач на його прохання проводив роботи щодо прочистки каналу та закриття роботи в дамбі. Проте письмового звернення від сільської ради відповідачу не надсилалось, жодних договорів оренди техніки чи підряду з відповідачем не укладалось, а дані роботи були спрямовані на вирішення існуючих проблем господарським способом.

Розглянувши подані документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Проведеною представниками позивача плановою перевіркою (акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.05.2009 року) земель водного фонду р. Черемош встановлено, що в адміністративних межах Брусницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області відповідачем самовільно, без дозвільних документів здійснено незаконну вибірку та вивезення піску. При цьому вибірка здійснювалась погрузчиком марки JCB JC160, а вивезення - вантажними автомобілями КРАЗ д.н.з. СЕ 8892 АС ( під керуванням гр. Горецького В.Т.) та КРАЗ д.н.з. СЕ 2231 АК. Котлован, з якого здійснювалась вибірка піску мав наступні розміри –5,3м. х 9м.х 0,9м. Загальна кількість вибраного та вивезеного піску згідно акту становить 42,93 м.3. Даний акт направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням 08.05.2009 року, про що свідчить відповідне повідомлення.

В ході здійснення перевірки позивачем зроблено фотокопію накладної відповідача від 07.05.2009 року на поставку ПП Городенському гравійно-піщаної суміші в кількості 10 м3 та зроблено інші фотографії з місця події.

08.05.2009 року позивачем винесено припис про припинення відповідачем самовільної вибірки піску на землях водного фонду.

Згідно довідки УДАІ УМВС України в Чернівецькій області вантажні автомобілі КРАЗ 6510 д.н.з. СЕ 8892 АС та КРАЗ 6510 д.н.з. СЕ 2231 АК зареєстровані за гр. Городенським С.Д.

Відповідно до протоколу №2 від 21.04.2003 року гр. Городенського С.Д. призначено директором відповідача.

Згідно дорожніх листів 07 –31.05.2009 року відповідач надав гр. Горецькому В.Т. та гр. Затолочному В.В., які на момент здійснення перевірки не були його працівниками, вищевказані вантажні автомобілі у власне розпорядження. При цьому правових підстав розпорядження та користування згаданою технікою відповідачем (адже техніка зареєстрована за громадянином, що є директором товариства відповідача, а не за відповідачем) не наведено, проте останнім не заперечується, що технікою користувався саме ТОВ «Доріван».

Згідно довідки Інспекції Державного технічного нагляду від 04.02.2010 року екскаватор JCB JC160 з державним номером 03555 СЕ зареєстрований за відповідачем.

За результатами проведеної перевірки постановою Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області №095204 від 07.05.2009 року на гр. Горецького В.Т. за самовільну вибірку піску на автомобілі КРАЗ 6510 д.н.з. СЕ 8892 АС накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 102,00 грн.

Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також, відповідно до нього земельним, водним, законодавством про надра та іншим спеціальними нормами.

Відповідно до ст. 4 Кодексу України про надра надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Наказом Держводгоспу України від 29.04.1998 №46 затверджено та погоджено Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 16.02.2004 №1173/20-8 Методику упорядкування водоохоронних зон річок України.

Згідно п. 3.10, 3.14 та 3.6 внутрішньою межею прибережної захисної смуги є рубіж від меженного рівня води. Зовнішня межа прибережної захисної смуги на заплавах приймається не ближче як 50 м. від брівки корінного берега в напрямку до вододілу. Півострови, серед яких і ті, що утворилися внаслідок меендрування річки, повністю включається до прибережної захисної смуги. Якщо паралельно річці збудовано захисну дамбу, то вона є зовнішньою межею прибережної захисної смуги.

А відтак, судом встановлено, що вибірка та вивезення піску здійснювалось на землях водного фонду гірської річки Черемош. При цьому самим відповідачем не заперечується, що роботи виконувались на відстані декількох метрів від дамби.

Відповідно до ст. 86 Водного кодексу України на земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи. Місця і порядок проведення зазначених робіт визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології.

Відповідно до пункту 7 статті 14 Водного кодексу України до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить встановлення порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, а також розробки та затвердження нормативів скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти.

Постановою Кабінету Міністрів України № 557 від 12.07.2005 року затверджений порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, згідно з яким роботи з видобування піску та гравію проводяться на підставі дозволів, що видаються територіальними органами Держводгоспу за погодженням з територіальними органами Мінприроди.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідний дозвіл відповідач не отримав, що підтверджує його вину в здійсненні самовільного видобування піску належною йому технікою (екскаватором, що перебуває в його власності та вантажними автомобілями, якими без належних правових підстав користувався останній, про що свідчить виписані відповідачем дорожні листи та що не заперечується самим відповідачем).

Відповідно до Рішення Чернівецької обласної ради №43-27/09 від 17.03.2009 року заборонено промисловий видобуток гравійно-піщаної суміші із прибережних смуг та русел річок Чернівецької області.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими Радами народних депутатів та органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на місцях.

Гравійно-піщану суміш, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827, віднесено до переліку корисних копалин місцевого значення.

Відповідно до приписів статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Також згідно статті111 вказаного Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

У свою чергу приписами частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

У свою чергу збитки, заподіяні державі внаслідок самовільної вибірки гравійно-піщаної суміші на землях водного фонду р. Черемош підраховані спеціалістами Держекоінспекції у відповідності до вимог ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України на підставі п. 9.1 “ Збитки, завдані внаслідок самовільного видобування піску та гравію на землях водного фонду” Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водоохоронних споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству № 290 від 29.12.2001р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 року за № 44/6332.

Зокрема, згідно пункту 9.1 “Збитки, завдані внаслідок самовільного видобування піску та гравію на землях водного фонду” даної методики збитки, завдані внаслідок самовільного видобування піску та гравію на землях водного фонду, визначаються за формулою

Зс.в.=хЦ,

де W - об'єм добутих матеріалів, куб. м;

Ц - діюча на час порушення ціна на привізні будівельні матеріали, грн./м3.

Приклад розрахунку наведено в додатку (приклад 3).

Як вбачається з поданого прикладу ціна піску визначається як ціна з кар'єру, що розташований за 10 км і використовується іншими організаціями, з урахуванням вартості перевезення. Тож доводи відповідача про спростування ціни піску до уваги судом не беруться, адже надана відповідачем довідка містить лише відпускну ціну піску та гравійно-піщаної суміші, а не ціну піску з кар'єру, що розташований за 10 км і використовується іншими організаціями, з урахуванням вартості перевезення.

А відтак, як встановлено судовим слуханням, позивачем правомірно застосовано приписи методики та вирахувано розмір заподіяних внаслідок видобутку 42,93 м.3 піску збитків, що становить 4237,62 грн.

У свою чергу, судом відхиляються як безпідставні твердження представника відповідача, що роботи на річці виконувались громадою с. Брусниці орендованою в товариства технікою виходячи з наступного.

Зокрема, статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Також згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, в порушення вимог вказаних статей відповідач не довів суду, що роботи виконувались громадою села орендованою технікою, адже жодних письмових доказів існування орендних відносин між відповідачем та сільською громадою суду не надано, відповідне звернення громади села за допомогою до відповідача, як і інші докази на підтвердження вказаних обставин в матеріалах справи відсутні.

Крім того, присутній в судовому засіданні голова Брусницької сільської ради також зазначив, що товариство дійсно надавало допомогу в прочищенні каналу та закритті дамби, при цьому за даними роботами спостерігав депутат сільської ради. Проте на вимогу суду, письмові докази того, що техніка товариства була орендована громадою с. Брусниці не надав.

Також, як вбачається з матеріалів справи (відповідна фотографія завантаженого вантажного автомобіля КРАЗ 6510 д.н.з. СЕ 8892 АС) та підтверджується позивачем в поясненнях на позов від 18.01.2010 року пісок вивозився за межі русла річки не для укріплення дамби, адже автомобіль було зупинено за межами дамби, при цьому автомобіль рухався в напрямку до центральної дороги.

За таких обставин та враховуючи, що позивачем доведено заподіяння відповідачем державі збитків в результаті самовільного видобування та вивезення піску, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доріван» м. Чернівці вул. Коломийська, 9/Б, код 30935945):

-          на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області (вул. Шевченка, 71А м. Чернівці код 34944754) –4237,62 грн. збитків, що підлягають зарахуванню на рахунок Брусницької сільської ради №31510921700134 в УДК у Кіцманському районі Чернівецької області, МФО 856135, ОКПО 23246063 код 24062100.

-          в доход державного бюджету 102,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя М.І. Ніколаєв