Постановление суда № 9495129, 18.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18.02.10№ 05-5- 24 / 1748 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми "Камаз-Транс-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М енд С форвардінг Ко"

про стягнення 12843,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява вих. № 89 від 05.02.2010 р. підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.03.93 № 7-93 "Про державне мито" державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України. Статтею 46 ГПК України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжного доручення № 301 від 08.02.2010р., доданого Позивачем як доказ сплати державного мита, в рядку "призначення платежу" відсутні символ звітності банку та код бюджетної класифікації, що не відповідає вимогам як роз'яснень Головного управління державного казначейства України, так листу ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005., та не підтверджує зарахування держмита до державного бюджету.

До позовної заяви не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Відповідно до п. 36 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2007 рік у частині доходів є надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.

Відповідно до листа Державного казначейства України № 34-04/770-3264 від 15.03.2007 р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050000, р/р 31213259700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі, код 26077968, банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

Позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжне доручення № 310 від 05.02.2010р., з якого вбачається, що в рядку "призначення платежу" відсутній код економічної класифікації 22050000.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов’язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає. п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що Позивач не виконав вимоги вищевказаних норм, оскільки до позовної заяви не додано доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками (фіскальний чек та опис вкладення).

Відповідно до п. 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України вищевикладені обставини є підставами для повернення позовної заяви без розгляду.

Після усунення зазначеного, на підставі приписів ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву може бути повторно подано до господарського суду.

Керуючись п. 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                       Смілянець В.В.