Постановление суда № 94947097, 17.02.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4048/21

Провадження № 2/127/695/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Антонюк В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛЛАНД", треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ "Фінансова компанія "АЛЛАНД", треті особи Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом із позовоною заявою позивачем ОСОБА_1 , заявлено клопотання, в якому вона просить звільнити її від сплати судового збору, мотивуючи тим, що відповідно ст. 42 Конституції України Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Частиною 1 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Частиною 3 цієї ж статті зазначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною третьою вказаної вище статті визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Зі змісту наведених норм слідує, що суд може своєю ухвалою відстрочити, розстрочити сплату судового збору, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі або ж або звільнити від сплати судового збору. Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути майновий стан сторони, який має бути підтверджений належними та допустимими доказами.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частина друга вказаної вище статті передбачає, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивач не довів наявність однієї з вищевказаних умов, за наявності яких особа може бути звільненя від сплати судового збору.

У рішенні «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року (заява № 28249/95) ЄСПЛ зазначено, що сплата судового збору не обмежує права заявників на доступ до правосуддя та для гарантування справедливого балансу, сторони повинні довести свою погану фінансову ситуацію.

У п.п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Станков проти Болгарії» («STANKOV v. BULGARIA») від 12.07.2007 (заява №68490/01), вказано про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору, слід вважати прийнятними, враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи.

Отже даними законодавчими нормами передбачено право, а не обов`язок суду звільнити особу від сплати судового збору. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 р. у справі №904/9117/17.

Крім того, як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 29 Постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України визначено засади судочинства, однією із яких є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З матеріалів позовної заяви слідує, що спір виник між позивачем-фізичною особою та ТОВ "Фінансова компанія "АЛЛАНД" з приводу визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обгрунтуванні заявлених вимог позивач жодним чином не посилається на ЗУ "Про захист прав споживачів". За викладених обставин приходжу до висновку, що посилання ОСОБА_1 на Закон України "Про захист прав споживачів"у своєму клопотанні про звільнення від сплати судового збору не обгрунтованим, а тому в задоволенні клопотання заявника про звільнення її від сплати судового збору, слід відмовити.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 175, 177, 185 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛЛАНД", третя особа Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків не більше п`яти днів з моменту отримання копії ухвали, про що повідомити заявника.

У разі невиконання вказаних недоліків, дана заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: