Решение № 9491346, 18.05.2010, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2 - 733 /2010 р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2010 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючої судді ХАРЧЕНКО Л.Г.,

при секретарі БОЙКО Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и в :

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (надалі Банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на заставлене майно, посилаючись на те, що 12 червня 2006 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, де банк надав йому кредит в розмірі 30000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 17 % річних, на строк по 11 червня 2011 року, а він зобовязувався щомісячно сплачувати кошти по 500 грн. за кредитним договором, що складається із суми щомісячного платежу по кредиту та відсотків.

В якості забезпечення виконання зобовязання 13 червня 2006 року між банком та відповідачем був укладений договір іпотеки без оформлення заставної. Предметом іпотеки є: Ѕ частину будинку АДРЕСА_1, загальною площею 114,6 кв.м.

Так як відповідач частково виконав умови кредитного договору, порушує строки повернення кредиту та відсотків, ухиляється від належного виконання договору, позивач просить стягнути з нього заборгованість по кредитному договору, яка станом на 15 березня 2010 року становить 32006 грн. 92 коп., в тому числі : по кредиту 15000 грн., по відсотках 3832 грн. 13 коп., по сумі нарахованих відсотків 195 грн. 61 коп., по пені за прострочені платежі по кредиту 7870 грн., по пені за прострочені платежі по відсотках 5109 грн. 18 коп. та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме Ѕ частину будинку АДРЕСА_1, загальною площею 114,6 кв.м.

Відповідач позов визнав, але просив відстрочити винесення рішення суду, оскільки має намір на протязі двох місяців погасити борг. Борг не сплачував в звязку з тим, що не отримував заробітної плати.

Заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 червня 2006 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, де банк надав відповідачу кредит в розмірі30000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 17 % річних, на строк по 11 червня 2011 року, а він зобовязувався щомісячно сплачувати кошти по 500 грн. за кредитним договором, що складається із суми щомісячного платежу по кредиту та відсотків.

В якості забезпечення виконання зобовязання 13 червня 2006 року між банком та відповідачем був укладений договір іпотеки без оформлення заставної. Предметом іпотеки є: Ѕ частину будинку АДРЕСА_1, загальною площею 114,6 кв.м.

Банк взяті по договору обовязки виконав, та надав відповідачу кредити, а ОСОБА_2 свої обовязки не виконав, не сплатив кредит та відсотки у встановлені договорами та графіками строки.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Пунктом 3.6 кредитного договору передбачено, що згідно договору іпотеки від 13 червня 2006 року у забезпечення зобовязань за дійсним договором банком приймається в іпотеку Ѕ частина будинку АДРЕСА_1, загальною площею 114,6 кв.м.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

Згідно приписів п.п. 3.1.4; 3.1.5 договору іпотеки у випадку, якщо в момент настання терміну виконання будь-якого зобовязання за кредитним договором (сплата процентів та / або повернення кредиту) зобовязання позичальником в повному обсязі або в часині виконано не буде, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме : за рахунок коштів, вилучених від реалізації предмета іпотеки, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет іпотеки шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів у відповідності з цим договором.

Як передбачено ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 2 ст. 590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки ОСОБА_2І у встановлений строк не виконав вимогу Банку і продовжує ухиляться від виконання зобовязання забезпеченого заставою, наступають наслідки передбачені ст.ст. 589-590 ЦК України і заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, тобто при стягненні заборгованості з нього слід звернути стягнення на Ѕ частина будинку АДРЕСА_1, загальною площею 114,6 кв.м.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь Банку понесені ними витрати по оплаті судового збору в розмірі 320 грн. 07 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі - 120 грн.

На підставі наведеного і ст.ст. 526, 546, 572-576, 583, 589 590, 610-613, 624, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 57-60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» м. Київ , на розрахунковий рахунок 29097604, МФО 354411, код 21366225, заборгованість по кредиту в розмірі 32006 грн. 92 коп. та судові витрати 440 грн. 07 коп., а всього 32446 грн. 99 коп.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 354411/6580/0405-6 від 12 червня 2006 року звернути стягнення на користь відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» м. Київ на предмет застави : Ѕ частина будинку АДРЕСА_1, загальною площею 114,6 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 324 від 17 жовтня 1988 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та подання протягом 20 днів після подання такої заяви - апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про його оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Головуюча :