Решение № 94846763, 02.02.2021, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 126/1121/20

Провадження № 2/151/41/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року смт.Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі: судді Моцного В.С.

за участі секретаря Зьомко В.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача

Вінницької обласної прокуратури Трембовецького Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Чечельник, Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №151/1121/20 за позовною заявою ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) до слідчого Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Багнюка Олега Володимировича (24400, м. Бершадь, вул. Буткевича, буд.13, Бершадського району, Вінницької області), прокурора Бершадської місцевої прокуратури Круковської Ганни Миколаївни (24400, м. Бершадь, вул. Шевченка, буд.4, Бершадського району, Вінницької області), керівника Бершадської місцевої прокуратури Гирби Володимира Михайловича (24400, м. Бершадь, вул. Шевченка, буд.4, Бершадського району, Вінницької області), Вінницької обласної прокуратури (місцезнаходження: 21050, м.Вінниця, вул.Монастирська, буд.33, код ЄДРПОУ 02909909) та Державної казначейської служби України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул. Бастіонна, буд.6, код ЄДРПОУ 37567646) про відшкодування шкоди завданої незаконними діями посадових осіб органів досудового слідства і прокуратури, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , як власник ПСП "Війтівське" звернувся до суду з позовом до слідчого Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Багнюка О.В., прокурора Бершадської місцевої прокуратури ОСОБА_2 , керівника Бершадської місцевої прокуратури Гирби В.М., Вінницької обласної прокуратури та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди завданої незаконними діями посадових осіб органів досудового слідства і прокуратури мотивуючи тим, що в червні 2004 року він звернувся до Бершадського РВ УМВС України про злочин ОСОБА_3 , який силовим методом захопив автозаправку в с. Війтівка, яка належить ПСП "Війтівське" згідно акту, яким дане майно виділено правонаступнику для погашення кредиторської заборгованості КСП "Агрофірма Війтівська", також викрадення майна яке знаходилось на автозаправці, яке вже належало ПСП "Війтівське". Працівниками ВДСБЕЗ 19.06.2004 року, 08.11.2004 року, 03.03.2005 року виносились постанови про відому в порушені кримінальної справи, які скасовувались обласною прокуратурою. 14.04.2005 року було винесено чергову постанову про відмову у порушені кримінальної справи, яку судом 29.04.2005 року було скасовано як незаконну.

На протязі 5 років не дивлячись на його чисельні скарги ніяких дій ні прокуратура, ні поліція не проводила, при тому не виконувались рішення судів, ні вказівки обласної прокуратури.

25.05.2010 року не виконавши в черговий раз вказівки суду щодо проведення перевірки його заяви працівник ВДСБЕЗ Бершадського РВ УМВС відмовив у порушенні кримінальної справи. На протязі 3 років не дивлячись на його неодноразові скарги ніякої перевірки правоохоронними органами не проводилось. 26.04.2013 року Тростянецьким районним судом Вінницької області було скасовано чергову постанову про відмову у порушенні кримінальної справи і 30.05.2013 року було внесено відомості про злочин ОСОБА_3 до ЄРДР.

Слідчий Бершадського ВП ГУНП Багнюк О.В. не дивлячись на вказівки суду, обласної прокуратури проявляв протиправну бездіяльність не проводячи досудове слідство належним чином, при тому не виконуючи вказівки слідчого управління УМВС. Постанови про закриття кримінального провадження винесені ОСОБА_4 скасовувались Бершадським районним судом Вінницької області 19.09.2014 року, 30.01.2015 року, як незаконні. Всупереч позиції прокурора Круковської Г.М., Бершадським районним судом Вінницької області 12.08.2016 року ПСП "Війтівське" визнано потерпілим. За весь період проведення досудового слідства він мав проблеми зі здоров`ям, звертався до лікарів, які надавали йому допомогу в лікуванні нервових стресів. Йому як власнику ПСП "Війтівське" нанесено збитків у розмірі 139 500 грн. на період 2016 року, але так як злочин до суду з обвинувальним висновком не передали, тому за період 2016 року до 2020 року процент інфляції складає 540,8 %. Тобто за весь період слідства сума збитків складає 754 416 грн.

В 2019 року у зв`язку з неефективністю здійснення досудового слідства дане кримінальне провадження передане до Немирівської місцевої прокуратури, яка до сьогоднішнього дня не провела жодних слідчих дій.

Просить стягнути з винних осіб, які вказані в позовній заяві солідарно суму збитків в розмірі 754 416,00 грн..

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі по мотивах зазначених в позовній заяві та пояснив, що він є фактичним власником ПСП "Війтівське". В 2004 році ОСОБА_3 захопив його майно, а саме заправку та метеріальні цінності які були на ній, в зв`язку з чим він звернувся до правоохороних органів із заявою про вчинений злочин. Однак в порушенні кримінальної справи було відмовлено, після того на протязі цього періоду неодноразово виносились постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, які в послідуючому скасовувалися. В травні місяці 2013 року по даному факту внесенні відомості в ЄРДР, однак на протязі вказаного періоду досудове слідство велося не ефективно при цьому була проявлена бездіяльність органів досудового слідства, що змушувало його звертатися до суду про скасування процесуальних рішень по кримінальному провадженню. Внаслідок неправомірних дій органів досудового слідства, прокуратури йому, як власнику ПСП "Війтівське", завдано шкоду викраденим майном на 139 500,00 грн. станом на 2016 рік. Враховуючи рівень інфляції за період 2016 по 2020 роки просить суд стягнути суму збитків з винних осіб які вказані в позовній заяві солідарно 754 416,00 грн..

Представник Вінницької обласної прокуратури за довіреністю прокурор Чечельницького відділу Бершадської місцевої прокуратури Трембовецький Д.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просить відмовити в задоволенні позову по обставинах викладених у поданому відзиві.

Відповідно поданого відзиву відшкодування шкоди позивачу є безпідставним та не підлягають задоволенню, оскільки ним не надано жодних документів, які саме збитки відповідачем понесено внаслідок незаконних дій чи бездіяльності відповідачів, не надано будь-яких документів, які підтверджують, що здоров`я позивача погіршилося через незаконні дії чи бездіяльність відповідачів.

Прокурор Бершадської місцевої прокуратури Круковська Г.М. в судове засідання не з`явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає, в позові просить відмовити.

Відповідно до поданого відзиву зазначає, що позивач у позовні заяві не визначив, яка шкода та якій особі підлягає відшкодуванню - ОСОБА_1 , як фізичній особі, яка має проблеми зі здоров`ям, чи ПСП "Війтівське" майно якого як юридичної особи, керівником якої є ОСОБА_1 , було пограбовано. Крім того позивачем зазначено збитки, які нанесені йому як власнику ПСП "Війтівське" у розмірі 139 500 грн. на період 2016 року, при цьому до заяви долучено фотокопії заяви від 05.09.2016 року із розрахунком вартості зниклих речей з автозаправки ПСП "Війтівське", яку самостійно проіндексовано почивачем на 540,8% та зазаначено суму "збитків за період слідства складає 754 416,0 грн.", при цьому зі змісту постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 29.04.2005 року вбачається, що ОСОБА_1 вказує, що зникло майно на 11 325,0 грн. Позовна заява та додані матеріали не містять будь-яких доказів на підтвердження наявності шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між діями правоохоронних органів під час досудового розслідування та шкодою, що є обов`язковими елементами при вирішенні питання про відшкодування шкоди.

Керівник Бершадської місцевої прокуратури Гирба В.М. в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає та проти задоволення позову заперечує.

Слідчий Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Багнюк О.В. в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов не визнає, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечую.

Представник Державної казначейської служби України Сімонова Н. в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в позові просить відмовити. В поданому відзиві не погоджується з доводами викладеними у позовній заяві, вважає їх необгрунтованими, оскільки Державна казначейська служба України ніяких порушень прав та законних інтересів позивача не допускала і будь-які зобов`язання перед позивачем відсутні. Зі змісту позовної заяви жодного разу не вказано про те, що органи Державної казначейської служби України своїми діями чи бездіяльністю завдали шкоди позивачу, тому підстав для відшкодування шкоди у останнього відсутні.

Суд, вислухавши думку позивача ОСОБА_1 , представника Вінницької обласної прокуратури за довіреністю прокурора Чечельницького відділу Бершадської місцевої прокуратури Трембовецького Д.В., дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин справи, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача власника ПСП "Війтівське" ОСОБА_1 про стягнення з держави матеріальної шкоди, заподіяної бездіяльністю органів досудового розслідування, які протягом тривалого часу не завершили розслідування у кримінальному провадженні щодо викраденого майна позивача, чим завдали йому майнової шкоди у вигляді вартості цього майна.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 в червні 2004 року звернувся із заявою до Бершадської місцевої прокуратури про злочин. Працівниками ВДСБЕЗ 19.06.2004 року, 08.11.2004 року, 03.03.2005 року виносились постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, які були скасовані прокуратурою Вінницької області постановами від 30.09.2004 року, 09.01.2005 року, 10.03.2005 року, 14.04.2005 року. 14.04.2005 року було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, яку за скаргою ОСОБА_1 постановою Бершадського районного суду Вінницької області 29.04.2005 року було скасовано.

29.05.2013 року на виконання постанови Тростянецького районного суду Вінницької області від 26.04.2013 року про задоволення скарги ОСОБА_1 щодо скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом розкрадання майна ПСП "Війтівське", матеріали досудового розслідування було внесено до ЄРДР за №12013010090000609.

30.11.2015 року постановою слідчого Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Багнюком О.В. закрито кримінальне провадження №12013010090000609 у зв`язку з тим, що досудовим розслідуванням встановити шкоду, яку заподіяно правопрушенням неможливо у зв`язку з відсутністю доказів знаходження на території АЗС ПСП "Війтівське" майна, про яке говорить ОСОБА_1 , не наданням ОСОБА_1 будь-яких правовстановлюючих документів на майновий комплекс АЗС, неможливо встановити, яку саме шкоду заподіяно, її розмір та в чому виявилось заподіяння шкоди.

17.12.2015 року постановою прокурора Бершадської місцевої прокуратури Круковською Г.М. було скасовано постанову слідчого Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Багнюком О.В. від 30.11.2015 року про закриття кримінального провадження.

02.03.2016 року постановою слідчого Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Багнюком О.В. закрито кримінальне провадження №12013010090000609 у зв`язку з відсутністю підтвердження наявності майна на території АЗС, його вартості та перебування у власності ПСП "Війтівське" чи ОСОБА_1 , а з доданих ОСОБА_1 документів, зокрема ксерокопії акту інвентаризації майна ПСП "Війтівське", яке знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5 (на 15.05.2004 року) вбачається, що зазначене в ньому майно зберігається в коморі, проте в акті відсутня вказівка на підставі чого проводилася інвентаризація майна (наказ керівника підприємства чи інша підстава) та адреса проведення інвентаризації, вартість майна згідно бухгалтерського обліку, сорність, класність зерна.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 20.05.2016 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Багнюком О.В. від 02.03.2016 року про закриття кримінального провадження, постанову скасовано, матеріали провадження направлено до Бершадської місцевої прокуратури для організації досудового розслідування.

Як вбачається із скарги від 21.06.2016 року, ОСОБА_1 звернувся до Бершадської місцевої прокуратури щодо визнання ПСП "Війтівське" потерпілою особою по кримінальному провадженні №12013010090000609.

21.06.2016 року постановою прокурора Бершадської місцевої прокуратури Круковською Г.М. було відмовлено в задоволенні клопотання про визнання ПСП "Війтівське" потерпілим по кримінальному провадженню №12013010090000609.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 12.08.2016 року №126/2798/15-к задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову прокурора Бершадської місцевої прокуратури Круковської Г.М. про відмову у визнанні ПСП "Війтівське" потерпілою особою у кримінальному провадженні №12013010090000609.

18.08.2016 року на виконання ухвали Бершадського районного суду Вінницької області від 12.08.2016 року №126/2798/15-к, постановою прокурора Бершадської місцевої прокуратури Круковською Г.М., ПСП "Війтівське" було визнано потерпілою особою у кримінальному провадженні №12013010090000609.

Згідно зі ст.56 Конституції кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державної влади.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 5.6 і 5.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зазначено, що "шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України)".

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом держвлади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені в ст.1176 ЦК.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках учинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч.1 ст.1176 ЦК, а саме - у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування ч.1 ст.1176 ЦК, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила ч.6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом держвлади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст.1173, 1174 цього кодексу).

Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У ст.1174 ЦК передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу держвлади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вона заподіяна, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог ст.ст.1173, 1174 ЦК потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади чи бездіяльності посадової або службової особи органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому позивач у цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування в розумінні ст.ст.1166, 1173, 1174 ЦК.

При цьому сам факт винесення слідчим суддею процесуальної ухвали, якою за результатами розгляду скарги позивача вчинити дії, чи скасувати постанову про закриття кримінального провадження, не тягне наслідок цивільно-правового характеру й не може бути доказом того, що бездіяльність відповідача заподіяла позивачу матеріальну шкоду. Судовий контроль на стадії досудового розслідування, унаслідок якого постановлені зазначені позивачем ухвали слідчих суддів, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідача та притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Крім того загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статей 1166 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади чи бездіяльності посадової або службової особи органу державної влади, при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статтей 1173, 1174 ЦК України, відповідно до яких обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу Україна.

В ході судового засідання встановлено, що 21.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Бершадської місцевої прокуратури щодо визнання ПСП "Війтівське" потерпілим по кримінальному провадженні №12013010090000609, однак постановою прокуратури в задоволенні даної скарги йому було відмовлено, в послідуючому дана постанова прокуратури була скасована і постановою прокурора Бершадської місцевої прокуратури Круковською Г.М., ПСП "Війтівське" було визнане потерпілою особою, тобто потерпілим по даному провадженню визнано юридичну особу, якій фактично і завдана матеріальна шкода.

Позивачем в судовому засіданні надано пояснення, що майно яким незаконно заволодів ОСОБА_6 належало ПСП "Війтівське" і відповідно йому, як засновнику даного підприємства і до суду він звернувся як, власник ПСП "Війтівське". Розмір шкоди яку просить стягнути з відповідачів складається з вартості викраденого майна з урахуванням інфляції за період проведення розслідування.

Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом (частина друга статті 1177 ЦК України).

Кримінальним провадженням на час розгляду цивільної справи не встановлено винну особу в завданні шкоди ПСП "Війтівське".

Держава не несе майнову відповідальність перед потерпілими за всі злочини, які залишилися нерозкритими. Положення статті 1177 ЦК України передбачають порядок відшкодування шкоди, завданої лише фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

Положення статті 1177 ЦК України встановлюють порядок відшкодування шкоди, завданої саме фізичній особі, і не можуть за аналогією застосовуватися до відносин щодо відшкодування шкоди, завданої злочином юридичній особі.

З огляду на викладене суд виходить із недоведеності позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної йому матеріальної шкоди відповідачами, причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями відповідачів, що на підставі ст.81 ЦПК є його процесуальним обов`язком.

Оскільки позивачем по справі виступає власник ПСП "Війтівське", а потерпілим по кримінальному провадженню є юридична особа ПСП "Війтівське", то суд вважає, що шкода завдана юридичній особі, а тому позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння йому як фізичній особі матеріальної шкоди відповідачами відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81,141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.1173, 1174, 1176 ЦК України, Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до слідчого Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Багнюка Олега Володимировича, прокурора Бершадської місцевої прокуратури Круковської Ганни Миколаївни, керівника Бершадської місцевої прокуратури Гирби Володимира Михайловича, Вінницької обласної прокуратури та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди завданої незаконними діями посадових осіб органів досудового слідства і прокуратури та стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст судового рішення складено 11 лютого 2021 року.

Суддя В.С. Моцний