Постановление суда № 94709569, 04.01.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41756/20

Провадження № 2/761/4757/2021

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

04 січня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів, третя особа - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов.

Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

При цьому, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Вимоги до позовної заяви визначені статтями 175-177 ЦПК України.

Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позивач, визначаючи зміст позовних вимог, просить стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.11.2020 по день прийняття судом рішення суду, при цьому, не вказує розмір середнього заробітку, який підлягає до стягнення.

За таких обставин, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, визначити розмір середнього заробітку, який підлягає до стягнення.

Крім того, згідно п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно правової позиції Великої Палати ВС, викладеній в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16, за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

В свою чергу, середній заробіток за час вимушеного прогулу також не входить до структури заробітної плати та за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця в разі незаконного звільнення працівника.

Також Верховний Суд України у своїй постанові від 30.11.2016 року у справі №6-1121цс16 наголосив на тому, що починаючи з 01.09.2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають з трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (за ставками, що діяли на день звернення до суду з вказаним позовом ), за подання до суду позовної заяви майнового характеру, фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840, 80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (10 510,00 грн.).

Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840, 80 грн. та надати докази сплати судового збору до суду (оригінал квитанції).

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштівГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783 Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA628999980313151206000026011 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі заявити відповідне клопотання про витребування доказів у відповідності до ст. 84 ЦПК України, якої визначені вимоги до клопотання про витребування доказів визначені ч. 2 ст. 84 ЦПК України, відповідно до яких у клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Вимоги до будь-якої заяви, клопотання також визначені ст. 183 ЦПК України. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 183 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до матеріалів справи всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. При цьому позивач в прохальній частині своєї позовної заяви просить витребувати у відповідача наказ чи інший акт, яким визначено розмір окладу позивача з 29.07.2020 до дати звільнення, разом з тим, оскільки останнім не дотримано вимог щодо форми та змісту клопотання про витребування доказів, суд позбавлений можливості розглянути зазначені вимоги по суті та прийняти відповідне рішення.

За таких обставин, позивачу необхідно або надати відповідні докази, або надати клопотання про їх витребування відповідно до вимог, визначених ст. 84, 183 ЦПК України.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно ч. 3-5 ст. 95 ЦПК України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З огляду на зазначене, чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому, важливою вимогою використання копії письмового доказу як допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.

Разом з тим, надані представником позивача до матеріалів справи письмові докази не засвідчені в установленому законом порядку, що є недоліком у відповідно до положень ст. 175-177 ЦПК України та в подальшому може вплинути на можливість їх використання на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування у цій справі.

Зазначене є недоліком, який необхідно усунути.

Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

У разі усунення недоліків у вказаній частині позивачу необхідно подати нову позовну заяву відповідно до кількості учасників по справі, із засвідченими в установленому законом порядку письмовими доказами, уточнити зміст позовних вимог в частині стягнення середнього заробітну за час вимушеного прогулу, надати докази сплати судового збору (оригінал квитанції), надати всі письмові докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги або оформлене у відповідності до положень ст. 84 ЦПК України клопотання про їх витребування.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185, 353-355 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів, третя особа - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: