Решение № 94686178, 04.02.2021, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/113/21 Справа № 734/3088/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 лютого 2021 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді – Домашенка Ю.М.

секретар судового засідання – Гузенко Т.О.

за участі:

представника відповідача – Кобижчі О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Козелець в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення 60442.49 грн. заборгованості за договором б/н від 06.10.2014, а також понесених судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що Відповідач звернулася до Позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 06.10.2014, згідно з якою отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому збільшився до 3200 грн. Однак, Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка Відповідачем у добровільному порядку не погашена.

Ухвалою суду від 09.11.2020 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача Гребенюк О.С. не з`явився подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася.

Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме, заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит, та пояснив, що відповідача з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами не ознайомлювали, їх примірник не надавали, вона їх не підписувала.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач звернулася до Позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 06.10.2014, згідно з якою отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому збільшився до 3200 грн.

У Анкеті-заяві вказано, що Відповідач згоден з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами складають договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення, згодна з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згоден отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту банку.

Позивачем зазначено, що свої зобов`язання за договором він виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Так, згідно з розрахунком Позивача заборгованість Відповідача станом на 24.09.2020 становить 60442.49 грн. та складається із 4588.48 грн. - заборгованості за тілом кредиту, в тому числі: 4588.48 грн. - заборгованості за простроченим тілом кредиту; 1648.92 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України; 54205.09 грн. – пені.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами першою, другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.

У Анкеті-заяві відповідача від 06.10.2014 відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім простроченого тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками та пеню за порушення зобов`язання.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, Позивач посилається на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.

При цьому, матеріали справи не містять належних підтверджень того, що саме ці Тарифи банку та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів Відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання Відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати неустойки (пені), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту Позивача, на якому розміщені Умови та Правила надання банківських послуг не може бути належним доказом, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність в Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Тарифи і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані Позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою договору надання банківських послуг, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Наведена правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої позивачем суми пені.

Водночас, враховуючи, що фактично отримані та використані надані Позивачем грошові кошти в добровільному порядку Відповідачем не повернуто, що свідчить про порушення прав Позивача, суд вважає за можливе стягнути з Відповідача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4588.48 грн. та заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України у розмірі 1648.92 грн.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 216.91 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитом у розмірі 6237 (шість тисяч двісті тридцять сім) грн. 40 коп.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 216 (двісті шістнадцять) грн. 91 коп. у відшкодування судових витрат.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ: 14360570).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.М. Домашенко