Постановление суда № 94679442, 04.02.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/6641/19

Провадження№ 1-кс/266/146/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Пантелєєв Д.Г., за участю секретаря Широкової Г.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Федотової Вікторії Миколаївни -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Федотової В.М. знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні 01.02.2021 р. захисником обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокатом Кандаленком О.О. заявлено відвід судді Федотовій В.М. з тих підстав, що суддя, на думку захисника, проявила обвинувальний ухил при встановленні обсягу доказів, які підлягають дослідженню в судовому засіданні, та порядку їх дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, прийнявши сторону прокурора, та залишивши поза увагою клопотання сторони захисту з цього питання, від цього порушивши таку засаду кримінального судочинства, як безсторонність, що призвело до залишення поза увагою грубі порушення закону з боку сторони обвинувачення під час досудового розслідування. Дані обставини викликають у сторони захисту сумніви у безсторонності та неупередженості судді.

Учасники судового розгляду, будучі повідомленими про час та місце розгляду заяви належним чином, до суду не з`явились, тому заяву про відвід розглянуто за їхньої відсутності.

Суддя Федотова В.М. у письмовій заяві просила розглянути питання про відвід за її відсутності, у задоволенні заяви відмовити.

Розглянувши заяву про відвід, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 року № 1 необхідно пам`ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що «кожен має право на справедливий розгляд справи…..незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та свобод....».

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так ЄСПЛ у п.п. 28, 29 свого рішення від 15.07.2010 р. у справі «Газета «Україна-Центр» проти України зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції (995_004) повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38). 29. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 43).

Оскільки безсторонність та неупередженість судді презюмується, а захисником Кандаленком О.О. у заяві не приведено будь-яких вагомих аргументів проти цього, то, виходячи зі змісту наведених норм закону та практики ЄСПЛ, суддя вважає, що заява про відвід задоволенню не підлягає. На переконання судді, захисник лише не згодний з ухваленим суддею рішенням, що не є підставою для відводу судді. Заперечення проти ухвал суду, які не підлягає окремому оскарженню, відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України, можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачені частиною 1 ст. 392 КПК України.

Керуючись ст. 81 КПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви захисника Кандаленка Олександра Олександровича про відвід судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.