Постановление суда № 94598260, 03.02.2021, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/291/21 Провадження № 1-кп/165/233/21 q НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

з участю секретаря Король І.С.,

прокурора Плечука М.П.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників: Улибіної-Вельгус М.В., Соколова М.В., Улибіна-Вельгуса В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду, в місті Нововолинську кримінальне провадження №12020210120000246 від 24 червня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, -

встановив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.186, ч.4 ст.187 КК України.

Ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 04 серпня 2020 року відносно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня, 25 грудня 2020 року та 14 січня 2021 року продовжено застосування такого виду запобіжного заходу на строк до 05 лютого 2021 року включно.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів. Вказує, що ризики, які виправдовували застосування такого виду запобіжного заходу на досудовому розслідуванні та передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України на даний час не зменшилися, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому провадженні та може вчиняти нові кримінальні правопорушення, що унеможливлює застосування до ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу. Просив також врахувати, що останній обгрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, рініше судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі та зареєстрованого місця проживання в межах Волинської області немає.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив змінити раніше обраний йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Зазначає, що чинити тиск на потерпілих і свідків у даному кримінальному провадженні наміру не має.

Захисник Соколов М.В. заперечив щодо продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначив, що існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України прокурором не було доведено. Вважає, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може убезпечити запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, а тому просить замінити раніше обраний запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх захисники Улибін-Вельгус В.В., Улибіна-Вельгус М.В. підтримали думку обвинуваченого та його захисника.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує тяжкість покарання передбаченого санкціями ч.5 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, те, що злочини в яких обвинувачується ОСОБА_2 відносяться до особливо тяжких злочинів, бере до уваги характер та спосіб їх вчинення, вік обвинуваченого, його стан здоров`я та те, що ОСОБА_2 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, немає постійної роботи, легальних джерел доходів та постійного місця проживання в межах Волинської області, а наявні соціальні зв`язки недостатні для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, що в сукупності вказує на продовження існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні такого виду запобіжного заходу та його продовженні.

Саме наведені вище обставини, на думку суду, дають підстави зробити висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж як тримання під вартою, не зможе запобігти і є недостатнім для запобігання ризикам, що існують на даній стадії судового розгляду і передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому підлягає задоволенню.

При цьому, суд не бере до уваги доводи захисника обвинуваченого про відсутність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені ще на стадії досудового розслідування кримінального провадження, оскільки такі твердження останнього не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів із застосуванням насильства, суд, враховуючи обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, приходить до висновку, що відсутні підстави визначення йому застави.

Керуючись ст. 177, ст.178, ст.183, ст.193, ст.194, ст.196, ст.197, ст.199, ст.205, ст.309. ст.315 КПК України, - суд,

постановив:

Клопотання прокурора задоволити.

Продовжити застосування запобіжного заходу обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 03 лютого 2021 року до 03 квітня 2021 року включно.

Строк дії цієї ухвали встановити до 03 квітня 2021 року включно.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя підпис А.В. Василюк