Постановление суда № 94581469, 02.02.2021, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/337/21 Справа № 734/260/21

У Х В А Л А

02 лютого 2021 рокусмт. Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього: ОСОБА_2 , звернулась до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовною заявою про позбавлення батьківських прав до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області.

Відповідно до вимог ЦПК України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає вона вимогам, встановленим ст. 175 цього Кодексу.

Аналіз поданої позовної заяви та доданих до неї документів дає підстави суду зробити наступні висновки.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 6 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 63 ЦК України, опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст. 60 цього Кодексу.

Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч. 3 ст. 60 ЦК України).

Разом з тим, в матеріалах заяви відсутні докази, що підтверджують наявність родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Особливу увагу суд звертає позивача на те, що він діє в інтересах інших осіб і не вказує правові підстави для цього і не додає відповідних доказів на підтвердження своїх повноважень діяти в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно, позивач звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору у зв`язку з тим, що має інвалідність ІІІ групи та є пенсіонером по інвалідності. Також, позивач просить суд, врахувати її майновий стан, та той факт що на її утриманні перебуває неповнолітній онук ОСОБА_2 , 2004 року народження, звільнити від сплати судового збору.

Розглянувши заяву, вважаю, що у задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору чи його звільненні, слід відмовити з наступних підстав.

Так, виходячи зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, враховуючи майновий стан сторони.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.

При розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору підстав для його задоволення не вбачається, оскільки позивачем не наведено доводів й не подано належних доказів на підтвердження важкого матеріального стану, достатніх для звільнення його від сплати судового збору, а тому в задоволені вимоги про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).

Пільги щодо сплати судового збору, визначені у ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Положеннями пункту 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 908,80 грн.

При зверненні з позовом до Козелецького районного суду Чернігівської області судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок отримувача ГУК у Черніг.обл/тг с-щ Козел/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA688999980313121206000025657 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Козелецький районний суд Чернігівської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ч. 1 ст. 185, ст.ст. 175-177, 258, 260 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Роз`яснити позивачу, що вона має право повторно заявити клопотання про звільнення від сплати судового збору, одночасно подавши докази на підтвердження свого скрутного матеріального становища.

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав – залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.

Попередити позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки, позовна заява буде вважатись неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Козелецького районного суду О.А. Бузунко