Постановление суда № 945814, 12.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“12” червня 2007 р.                                                                                                       Справа № 9/170

                                                                                    к/с № К-11049/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача                Голубєвої Г.К.

Суддів                                                           Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:           Міненко О.М.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року

та рішенняГосподарського суду Чернівецької області від 04.04.2005 року

по справі№9/170

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго»

доДержавної податкової інспекції у м. Чернівці

провизнання недійсним рішення., -

ВСТАНОВИВ:

            У вересні 2004 року позивач - Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до відповідача - Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0013382320/0 від 08.09.2004р.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.04.2005 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року задоволені позовні вимоги ВАТ „Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго", визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці №0013382320/0 від 08.09.2004р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 832 314,00грн. та застосування фінансової санкції на суму 416 157,00грн.

Приймаючи зазначені рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що доповнення від 07.09.2004р. до акту перевірки від 16.08.2004р. складено відповідачем з порушенням нормативно-правових актів, а відтак не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення; документально та нормативно не підтверджується заниження позивачем чистої  суми  податку на додану вартість (ПДВ)  до  сплати  за  серпень  2003р.  у  сумі  832  314,57грн.

            Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у м. Чернівці подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року та рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.04.2005 року у даній справі, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення та постанову було прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме ст. 12 Закону України  "Про  оподаткування  прибутку  підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР в редакції Закону, який діяв до 01 січня 2003р.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Спірне податкове повідомлення-рішення №0013382320/0 від 08.09.2004р., яким визначено позивачу податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 1 248 471,00грн., в т.ч. 838 314,00грн. основного платежу та 416 157,00грн. штрафних (фінансових) санкцій, прийняте на підставі акту перевірки від 07.09.2004р. №4263/199/23-508/00130760, який є доповненням до акту документальної перевірки ВАТ „Енергопостачальна компанія „Чернівціобленерго" №4033/181-23-508/00130760 від  16.08.2004р.

            Як зазначено в акті перевірки від 07.09.2004р., товариством на підставі рішень господарського суду Чернівецької області включено до складу валових витрат в 2003р. суму заборгованості і зменшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Однак, оскільки, на думку відповідача, врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості здійснено позивачем в порушення ст. 12 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", отже і неправомірно зменшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на підставі п. 4.5 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість".

            Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість" у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при  збільшенні  суми  компенсації  продавцю.

            Виходячи з аналізу положень даної норми, проведення перерахунку податку на додану вартість безпосередньо пов'язується, зокрема, із визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України. Процедура врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості визначена в ст..12 Закону України „Про оподаткування  прибутку  підприємств".

            Як вбачається з матеріалів справи, та враховуючи положення ст.35 ГПК України, ст. 72 КАС України, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23-28 грудня 2004р. у справі №2/198 та постановою Львівського апеляційного господарського суду у даній справі від 04.03.2005р. підтверджується правомірність віднесення позивачем до валових витрат у II та IV кварталах 2003 року  сум  заборгованості  по  невиконаним рішенням  господарських  судів.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності віднесення позивачем сум безнадійної заборгованості до валових витрат у перевіряємий період, відповідно, коригування податкового зобов'язання по ПДВ здійснено позивачем у відповідності до положень п.4.5 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість". Помилковість визначення позивачу податкового зобов'язання по ПДВ згідно спірного податкового повідомлення-рішення підтверджується також висновком №676 від 31.01.2005р. судово - бухгалтерської експертизи у даній справі, також висновком №1406 від 14.12.2004р. судово-бухгалтерської експертизи  по  кримінальній  справі  №Ю-040288.

            Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення  - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

            Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року та рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.04.2005 року по справі №9/170 такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст.  210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці залишити без задоволення.

            Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 року та рішення Господарського суду Чернівецької області від 04.04.2005 року залишити без змін.

            Справу № 9/170 повернути до Господарського суду Чернівецької області.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГолубєва Г.К.Судді

підписБрайко А.І.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                                    Голубєва Г.К.