Постановление суда № 94502832, 15.01.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1092/21

Провадження № 1-кс/761/1610/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Філь В.В., прокурора Рослика А.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Левченка І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 211 001 000 001 02 від 13.01.2021, у якому

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Федорівка Поліського р-ну Київської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, утриманців не має, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , судимий

-04.09.2020 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді штрафу;

підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Буханистим О.В. клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Деркач С.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 14.01.2021 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 309 КК України, відповідно до якої він 13.01.2021, переслідуючи умисел, направлений на незаконне придбання психотропної речовини, прибув за адресою - м. Київ, вул. Салютна, будинок 17, де знайшов психотропну речовини PVP та поклав її до кишені власного одягу, тобто незаконно придбав та почав її зберігати при собі.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, наполягаючи, що переховуватись від органу досудового розслідування чи суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином він наміру не має, тому зазначені стороною обвинувачення ризики відсутні.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Крім того Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Слідчий суддя враховує, що під час судового розгляду кримінального провадження № 120 191 001 000 023 94 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1,2 ст. 185 КК України до останнього Шевченківським районним судом м. Києва застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на обвинуваченого ОСОБА_1 покладена низка обов`язків. Водночас, ОСОБА_1 умови застосованого до нього запобіжного заходу порушив, у судові засідання не прибував, тому упродовж 2020 року до нього неодноразово застосований привід.

Керуючись наведеним враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що викладене є підґрунтям для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного та з урахуванням, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи, сім`ї, утриманців, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від непроцесуальних дій, дійшов висновку, що ризик переховування від слідства та суду є реальним.

Крім того враховуючи, що підозрюваний у 2020 році засуджений за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, на теперішній час обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 за ч. 1,2 ст. 185 КК України розглядається у Шевченківським районним судом м. Києва, слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

У той же час слідчий суддя вважає недоведеним ризик, що підозрюваний може вдатись до дій з метою здійснення незаконного впливу на свідків у цьому кримінальну провадженні.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Санкція ч.2 ст.309 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_1 , передбачає позбавлення волі на строк до трьох років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов`язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Деркач С.Ю. задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити по 13 березня 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави, однак не більше строку досудового розслідування.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч