№ 94499792, 28.01.2021, Сновський районний суд Чернігівської області (до 25.04.2025 - Щорський районний суд Чернігівської області)

Справа № 749/1016/20

Номер провадження 3/749/18/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2021 р. м. Сновськ

Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Шаповал З.О.

за участі секретаря Мирошниченко А.М.

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Хоминської О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сновськ матеріали, які надійшли від Сновського ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, до адміністративної відповідальності,

за ч.1 ст. 130 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

22.11.2020 року о 13-10 год. ОСОБА_1 в м.Сновськ, по вул.. Свободи керував автомобілем ВАЗ21113, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у Сновській ЦРЛ, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» «Правил дорожнього руху» та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав частково, оскільки не вживав спиртних напоїв в день затримання. Дійсно напередодні св"яткував ювілей та вживав спиртне. Важав, що на наступний день у нього будуть відсутні промілі. Не заперечував факт керування вказаним у протоколі автомобілем.

У судовому засіданні захисник Хоминська О.С. просила закрити провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як на її думку висновок Сновської ЦРЛ є недопустимим доказом, оскільки на сторінці 16 в графі «міжповірочний інтервал приладу» в «інструкції по експлуатації» приладу спеціалізованого для визначення концентрації парів алкоголю у видихуваному повітрі «Алконт» зав №1098-15 маються виправлення міжповірочного інтервалу з імовірних шести місяців на 12 місяців. Згідно Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки на аналізатор вмісту парів алкоголю «Алконт» від 27.10.2010 р. № UA-MI/1-2672-2010 має міжповірочний інтервал - не більше 6-ти місяців. Натомість в порушення сертифікації видано Свідоцтво про повірку на 1 рік. Крім того, захисник вказує, що свідки які зазначені в протоколі є працівники Сновської ЦРЛ, а тому не можуть бути вказані в протоколі як свідки, а освідування ОСОБА_2 проведено одним свідком, а не лікарем ОСОБА_3 , який взагалі був відсутній при освідуванні.

Звертала суду увагу на те, що працівники поліції не мали права доставляти ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я, так як у матеріалах справи не містяться жодних доказів відносно того, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та доказів того, що останній проходив огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а потім з ним не погоджувався. Вказувала на численні порушення при складанні акту медичного огляду, які на її думку є суттєвими.

Захисник Хоминська О.С. просила матеріали відносно ОСОБА_1 передати на розгляд трудового колективу Сновської дільниці Корюківського відділення АТ «Чернігівгаз», оскільки ОСОБА_1 працює у вказаному підприємстві, задовільно характеризується, має на утримання малолітніх дітей, працює на сумісній посаді на якій потрібне посвідчення водія.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши зміст клопотання про передачу матеріалів на розгляд трудового колективу, дослідивши письмові докази прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення їх в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Статтею 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення, а саме адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото та кіно зйомки, відеозапису,які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», від 22 листопада 2018 року №2617-VIII, який набрав чинності 01 липня 2020 року, статтю 130 КУпАП викладено в новій редакції, яка не передбачала відповідальності за керування транспортним засобом особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Законом України від 7 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень", який набрав чинності 03 липня 2020 року, внесено зміни в Закон №2617-VIII, якими повернуто попередню редакцію статті 130 КУпАП, тобто, встановлено відповідальності за керування транспортним засобом особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Виключено пункт 171 (тобто виключено статтю 286-1 КК України) та підпункт 2-4 пункту 1 (тобто виключено викладення статті 130 КУпАП в новій редакції).

Таким чином на даний час та станом на день вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення статтею 130 ч.1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Також згідно п.2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував факт керування транспортним засобом та той факт, що на передодні ввечері він вживав спиртні напої.

Посилання захисника на ту обставину, що працівники поліції не мали права доставляти ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я є неспроможними, оскільки ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а не порушення п.2.5 ПДР, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував факт того, що він добровільно погодився проїхати до найближчого закладу охорони здоров`я.

Щодо посилання захисника на те, що свідки які зазначені в протоколі є працівники Сновської ЦРЛ, а тому не можуть бути вказані в протоколі як свідки, а освідування ОСОБА_2 проведено одним свідком, а не лікарем ОСОБА_3 , який взагалі був відсутній при освідуванні, слід зауважити, що вказані доводи спростовуються самим висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 69, який складений 13 годині 25 хвилин 22.11.2020 року черговим лікарем КНП «Сновська ЦРЛ» ОСОБА_3 у приміщенні приймально-діагнозтичного відділення вказаної лікарні. Жодних протилежних доказів стороною захисту не було надано. При цьому, ОСОБА_1 у висновку та протоколі зазначив, що з результатами освідування та протоколом не згоден, при цьому не зазначив той факт, що освідування проведено не лікарем, тоді як при підписанні протоколу міг надати свої пояснення та аргументи з даного приводу.

Що стосується доводів захисника про неможливість врахування результатів огляду, проведеного з використанням лікарем спеціального технічного засобу «Алконт – 01СУ-U», то суд зауважує, що Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015, визначено процедуру проведення огляду, в тому числі, на стан алкогольного сп`яніння.

27 жовтня 2010 року видано сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-2672-2010 Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за № У3060-10.

Суд враховує, що газовий аналізатор з використанням якого проводився огляд, вже був занесений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за реєстраційним номером У3060-10. Вказаний аналізатор пройшов відповідну повірку, про що свідчить відповідне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, видане 05 грудня 2019 року та чинне до 05.12.2020 року, та встановлено, що вказаний засіб відповідає вимогам ЄД підприємства - виробника, що свідчить про його придатність до використання.

З врахуванням викладеного, підстав сумніватися в тому, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, суд не вбачає.

Суд звертає увагу, що згідно п.13 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» від 13.10.2016 року № 1747 повірка вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, проводиться раз на один рік, а тому є необґрунтованим посилання сторони захисту на необхідну повірку кожні шість місяців.

Щодо акту медичного огляду ОСОБА_2 , суд зауважує, що у вказаному акті вказано дату та час освідування ОСОБА_1 та вказано спеціальний технічний засіб «Алконт – 01СУ-U» за допомогою якого було проведено освідування ОСОБА_1 проте назву спеціального технічного засобу вказано в 20 пункті, а не у 18 пункті. Проте такі недоліки при складанні акту медичного огляду не є суттєвими та не тягнуть за собою визнання висновку щодо результатів огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння недійсним та недопустимим доказом.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення повністю підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №382952 від 22.11.2020 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо його змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала, та особу яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення та суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, протокол підписаний особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. З вищезазначеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;

висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 69, який складений о 13 годині 25 хвилин 22.11.2020 року черговим лікарем КНП «Сновська ЦРЛ» ОСОБА_3 у приміщенні приймально-діагнозтичного відділення вказаної лікарні, з якого вбачається, що ОСОБА_1 22.11.2020 року о 13 годині 25 хвилин перебував у стані алкогольного сп`яніння, ступінь сп`яніння 2,6 проміле. Спеціальний технічний засіб «Алконт – 01СУ-U» за допомогою якого було проведено освідування ОСОБА_1 ;

актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.11.2020 року №69%;

постановою від 22.11.2020 року яка у встановленому законом порядку не скасована, з якої вбачається, що ОСОБА_1 22.11.2020 року о 13-10 год. в м.Сновськ, по вул.. Свободи керував автомобілем ВАЗ21113, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та не пред`явив для перевірки посвідчення водія. При цьому ОСОБА_1 не заперечує факт керування транспортним засобом у визначений час;

Таким чином у судовому засіданні поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував вказаним в протоколі транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Що стосується клопотання про застосування щодо ОСОБА_1 положень ст. 21 КУпАП, то воно є безпідставним з огляду на наступне.

Так, положеннями ст. 21 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Тобто, застосування вимог ст.21 КУпАП до особи, на думку суду, є правом, а не обов`язком суду.

Особи, які вчиняють адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, становлять підвищену суспільну небезпечність для оточуючих, оскільки стягнення у санкції даної статті з кожним роком постійно суттєво посилюється і на даний час є безальтернативно суворим, а ОСОБА_1 у вчиненому щиро не розкаюється, при цьому на підприємстві на якому працює, відповідає саме за безпеку дорожнього руху та безпечну експлуатацію транспортних засобів, а тому повинен бути взірцем для працівників трудового колективу Сновської дільниці Корюківського відділення АТ «Чернігівгаз», що в сукупності свідчить про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в порядку ч.1 ст.21 КУпАП.

Враховуючи відсутність пом"якшуючих та обтяжуючих вину обстави, враховуючи те що правопорушення на транспорті характеризуються підвищеною небезпекою, а в даному випадку особа несе відповідальність ще і за інших учасників дорожнього руху суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 статті 130 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 130 ч.1, 21, 221, 245-249, 276-295 КУпАП, Законом України "Про судовий збір, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання трудового колективу Сновської дільниці Корюківського відділення АТ «Чернігівгаз» про передачу адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 на розгляд трудового колективу – відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для оплати штрафу:

Отримувач - ГУК у Чернігів.обл/Черніг.обл/21081300

Код отримувача (ЄДРПОУ) – 37972475

Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП)

Код банку (МФО) - 899998

Номер рахунку – UA528999980313070149000025001

Код класифікації доходів бюджету – 21081300

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять ) грн. 40 коп.

Реквізити для оплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106

Призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір стягнутий з ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Штраф, відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, має бути сплачений особою, щодо якої застосований, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В разі несплати штрафу у встановлений ч.1 ст.307 КУпАП строк, стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст.308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Щорський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 29.01.2021 року.

Суддя З.О.Шаповал