Постановление суда № 94437459, 27.01.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/264/20

1-кп/303/320/21

н.р. стат. звіту - 284

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Носова В.В., за участю: секретаря судового засідання Гузо Н.Н., прокурора Свириденко М.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Стегура Н.Р., розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене 17.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020075120000298 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.335 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на обліку призовників Мукачівського об`єднаного міського військового комісаріату у відповідності до ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з оголошенням Указу Президента України «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2020 році» - будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про наслідки неявки за викликом, з метою ухилення від призову на строкову службу, без поважних причин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 23.11.2020 року пройшовши медичний огляд при Мукачівському ОМВК - визнаний головою медичної комісії придатним до військової служби та, отримавши цього ж дня, повістку про явку на відправку до обласного збірного пункту, згідно якої, станом на 25.11.2020 він був зобов`язаний з`явитися до Мукачівського ОМВК, але до останнього у визначений час не прибув та про причини неприбуття не повідомив, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строку військову службу у 2020 році», тобто обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.335 КК України - ухилення від призову на строкову військову службу.

Захисником ОСОБА_1 - адвокаткою Стегурою Н.Р. подано клопотання про звільнення її підзахисного ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям, яке мотивовано тим, що обвинувачений під час досудового розслідування щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю правопорушення

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану заяву. При цьому вказав, що він розуміє в чому його обвинувачують, вину визнає в повному обсязі, розкаюється у вчиненому.

Прокурор Свириденко М.В. заперечив щодо задоволення вказаного клопотання, мотивуючи тим, що щире каяття та активне сприяння розкриттю правопорушення, як про це йдеться у обвинувальному акті є лише пом`якшуючими обставинами, та їх наявність не свідчить про дійове каяття обвинуваченого, так як жодних дій, які б підтверджували бажання обвинуваченого виправити вчинене ним правопорушення під час досудового розслідування не встановлено.

Вислухавши думку сторін суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше вчинив кримінальний проступок, після вчинення якого щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, про що вказано безпосередньо у обвинувальному акті щодо останнього. Збитків або шкоди кримінальним проступком не заподіяно.

Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки (п. 3 постанови пленуму ВСУ від 23.12.2005 N 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» надалі «ПостановаВСУ»).

Щодо тверджень прокурора в частині відсутності дій обвинуваченого, які б підтверджували бажання останнього виправити вчинене ним правопорушення, як на підставу щодо відмови в задоволенні клопотання то суд вважає їх безпідставними так як відсутність чи наявність певних дій обвинуваченого характеризує суб`єктивне ставлення останнього до вчиненого злочину, що є ознакою саме щирого каяття (п. 3 «Постанови ВСУ»). При цьому наявність щирого каяття, як обставини, яка пом`якшує покарання встановлено під час досудового розслідування та вказано безпосередньо у обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 , затвердженому заступником керівника Мукачівської місцевої прокуратури К.К. Цап.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку щодо наявності всіх складових дійового каяття, а відтак щодо задоволення клопотання захисниці.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 45 КК України, ст.ст. 284 - 286, 288, 314, 369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ст.335 КК України, у зв`язку дійовим каяттям, на підставі статті 45 КК України.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке внесено 17 грудня 2020 року до ЄРДР за №12020075120000298 - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя В.В.Носов