Постановление суда № 94428879, 27.01.2021, Козельщинський районний суд Полтавської області

27.01.2021 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/1106/20

Провадження № 2/533/23/21

УХВАЛА

27 січня 2021 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судових засідань – Кругловецького Ю.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача Полтавської обласної прокуратури – Солянника О.О.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Полтавської обласної прокуратури про відшкодування завданої шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Козельщинського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Полтавської обласної прокуратури про відшкодування завданої шкоди.

05.01.2021 позивач через канцелярію суду подав клопотання з процесуальних питань, у якому просив вирішити питання про подальшу можливість здійснення представництва інтересів Полтавської обласної прокуратури прокурорами Пластуном С.В., Соляником О.О., Єроховим Р.С., посилаючись на те, що зазначені особи є представниками за довіреністю Полтавської обласної прокуратури як органу державної влади, тобто з 01.01.2020 права представляти відповідача у даній справі, яка не є малозначною, не мають. Посилаючись на правові висновки Верховного Суду у постанові від 10.06.2020 у справі № 212/10825/19, від 17.09.2020 у справі № 759/18914/17, ч. 3-4 ст. 58 ЦПК України, ст. 10, 11, 23 Закону України «Про прокуратуру», ч. 3 ст. 9 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», ст. 131-1, 131-2, п. 11 Перехідних положень Конституції України, зазначав, що оскільки ОСОБА_2 , вступаючи у справу, окрім довіреності до суду не надав жодного з документів, перелік яких визначений ст. 58 ЦПК України, а саме вказівку на закон, чи копію статуту, положення, трудового договору, контракту, то він не володіє процесуальною правосуб`єктністю, а участь осіб, визначених у наданій відповідачем довіреності, не відповідає вимогам закону.

У підготовчому судовому засіданні 27.01.2021 позивач своє клопотання підтримав, просив його задовольнити, надав пояснення, аналогічні, викладеним у письмовому клопотанні. Крім того, посилався на невідповідність форми довіреності вимогам, встановленим Цивільним кодексом України. Вважав, що у довіреності Полтавської обласної прокуратури, якою уповноважено представників ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Єрохова Р.С. представляти інтереси Полтавської обласної прокуратури, відсутня дата її вчинення, отже вона є нікчемною у розумінні ч. 3 ст. 247 ЦПК України. На думку позивача дата та номер, які зазначені у верхньому лівому кутку довіреності є лише номером та датою службового документа, вихідним номером та датою, а не датою її вчинення.

Представник відповідача Полтавської обласної прокуратури Солянник О.О. проти задоволення клопотання позивача заперечував, пояснив, що він є належним представником саме на умовах самопредставництва. Через канцелярію суду подав письмові заперечення на клопотання, у яких виклав власну позицію щодо самопредставництва органів прокуратури. Посилаючись на ч. 3 ст. 58 ЦПК України, яка на його думку, надає право юридичній особі брати участь у справі через іншу особу, уповноважену діяти від її імені; ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає прокуратуру України як єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави; на наказ прокурора Полтавської області від 16.04.2021, яким прокурора Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 переведено на посаду прокурора Козельщинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури, а також довіреність керівника Полтавської обласної прокуратури від 18.12.2020, якою уповноважено начальника Козельщинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Пластуна С.В., прокурорів Козельщинського відділу ОСОБА_2 та Єрохова Р.С. представляти у судах Полтавську обласну прокуратуру у справі № 533/1106/20 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, зазначав про достатність у нього підстав для здійснення самопредставництва Полтавської обласної прокуратури у суді під час розгляду цієї справи.

У підготовчому судовому засіданні надав аналогічні пояснення, вважав, що прокуратура єдина система й кожен з прокурорів може представляти будь-який орган прокуратури з єдиної системи, у тому числі на підставі довіреності. Додатково на підтвердження власних повноважень та повноважень начальника Козельщинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Пластуна С.В., прокурора Козельщинського відділу Єрохова Р.С. подав суду копію наказу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області від 26 листопада 2020 року № 46 «Про розподіл обов`язків між працівниками Кобеляцької місцевої прокуратури», підписаний в.о. керівника місцевої прокуратури ОСОБА_4 , яким встановлено розподіл обов`язків між керівництвом Кобеляцької місцевої прокуратури, у тому числі: за прокурором Козельщинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Солянником О.О. закріплено такий напрям прокурорської діяльності як здійснення представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом України «Про прокуратуру», забезпечення вжиття заходів щодо своєчасного реального виконання судових рішень.

Представники Державної казначейської служби, Головного управління Національної поліції в Полтавській області у підготовче судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового засідання.

Вирішуючи процесуальне питання щодо допуску представника відповідача до участі у даній справі, суд виходить з такого.

Згідно з пп.11 п.16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Частинами першою, третьою статті 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (стаття 244 ЦК України).

Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (ч. 3 ст. 247 ЦК України).

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт перший частини першої статті 62 ЦПК України).

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 62 ЦПК України).

Крім того, пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № З-рп/99 визначено, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Відповідно, особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 914/2772/16).

Отже суд погоджується з думкою позивача, що процесуальний закон розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу, іншої уповноваженої особи безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення тощо.

Отже для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті), посадовій інструкції тощо було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Питання представництва інтересів Полтавської обласної прокуратури прокурорами Пластуном С.В. та Єроховим Р.С. суд не досліджує, оскільки такі особи свою участь у судовому розгляді даної справи на умовах представництва чи самопредставництва не заявляли.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить інформацію про повноваження прокурора Солянника О.О.

На підтвердження повноважень ОСОБА_2 на участь у розгляді цивільної справи №533/1106/20 суду надано довіреність від 18.12.2020 № 15/1-459вих.20, підписану керівником Полтавської обласної прокуратури Столітнім А. Цією довіреністю уповноважуються начальник Козельщинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Пластун С.В., прокурори Козельщинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_2 , Єрохов Р.С. представляти в судах Полтавську обласну прокуратуру у справі № 533/1106/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Полтавської обласної прокуратури про відшкодування завданої шкоди. Надано право представникам за довіреністю ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ознайомлюватися з матеріалами справи в суді, робити з них витяги, копії одержувати копії судових рішень, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, подавати заяви та клопотання, заявляти відводи, надавати суду пояснення, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб тощо.

Отже із дослідженої судом довіреності вбачається, що ОСОБА_2 є саме представником Полтавської обласної прокуратури.

Суд відхиляє доводи позивача щодо нікчемності довіреності, оскільки така довіреність вчинена у письмовій формі, за підписом керівника Полтавської обласної прокуратури, засвідчена печаткою Полтавської обласної прокуратури, та на ній міститься інформація про дату її видачі. Суд розцінює дату, що зазначена у лівому верхньому кутку довіреності належним реквізитом такої довіреності та датою її вчинення. Підстав для сумніву щодо дати видачі такої довіреності суд не знаходить.

Відповідно до частин першої, другої статті 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових правовідносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 62 ЦПК України документами, які підтверджують повноваження представників у цивільному процесі, є довіреність юридичної особи; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Дана справа не є трудовою або малозначною справою, тому з 01 січня 2020 року представництво Полтавської обласної прокуратури як самостійного учасника справи має здійснюватися виключно на умовах самопредставництва або адвокатом.

У зв`язку з вищенаведеним, суд уважає, що відповідачу - Полтавській обласній прокуратурі необхідно надати належні докази на підтвердження повноважень особи, яка представляє її інтереси у суді, якими у розумінні наведених вище процесуальних норм можуть слугувати, положення, трудовий договір (контракт), посадова інструкція, наказ про делегування певних повноважень тощо.

Наказ Кобеляцької місцевої прокуратури від 26.11.2020 № 46 «Про розподіл обов`язків між працівниками Кобеляцької місцевої прокуратури» суд не бере до уваги як доказ підтвердження наявності права у прокурора Козельщинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Солянника О.О. здійснювати самопредставництво Полтавської обласної прокуратури у суді, оскільки такий наказ видавався керівником (виконуючим його обов`язки) місцевої прокуратури, а не обласної, а Закон України «Про прокуратуру», на який йдеться посилання у наданих наказом повноваженнях, не містить випадків, у яких прокурору місцевої прокуратури надається право представляти інтереси прокуратури обласного рівня як самостійного учасника справи у суді.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наказ Офісу Генерального прокурора від 02.09.2020 № 402 «Про порядок представництва в суді органів прокуратури, забезпечення участі в розгляді судами справ, стороною або третьої особою в яких виступають органи прокуратури, їхні посадові та службові особи (самопредставництво)".

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.

Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення.

Згідно наказу Офісу Генерального прокурора № 402 від 02.09.2020 "Про порядок представництва в суді органів прокуратури, забезпечення участі в розгляді судами справ, стороною або третьою особою в яких виступають органи прокуратури, їхні посадові та службові особи (самопредставництво)", участь у розгляді справ в адміністративному, господарському, цивільному судочинстві в порядку самопредставництва органів прокуратури, посадових і службових осіб, які діють від імені органу прокуратури, що є стороною або третьою особою у справах, зокрема, участь судових засіданнях, організацію, підготовку та подання у таких справах відзивів на позовні заяви, відповідей на відзиви, пояснень, заяв, клопотань, заперечень, апеляційних, касаційних скарг, інших процесуальних документів, реалізацію інших прав і обов`язків, передбачених законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство, здійснювати працівникам підрозділів з питань представництва в суді Офісу Генерального прокурора, регіональних (о6ласних) прокуратур, працівникам місцевих (окружних) прокуратур за довіреністю та відповідно до положень про такі структурні підрозділи (пункт 1.2).

Зазначену діяльність організовувати у справах, у яких Офіс Генерального прокурора (Генеральна прокуратура України), його (її) посадові і службові особи, які діють від його (її) імені, Генеральний прокурор є стороною або третьою особою, - підрозділу з питань представництва в суді Офісу Генерального прокурора, у справах, у яких регіональні (обласні) прокуратури, їх посадові і службові особи, які діють від їх імені, є стороною або третьою особою, - підрозділам з питань представництва в суді регіональних ( обласних) прокуратур, у справах, у яких місцеві ( окружні) прокуратури, їх посадові і службові особи, які діють від їх імені, є стороною або третьою особою - місцевим (окружним) прокуратурам (пункт 1.3).

Таким чином, з системного аналізу п. 1.2 та п. 1.3 наказу у їх сукупності, вбачається, що наказом Генерального прокурора чітко визначено, що у судових справах, у яких стороною є регіональна (обласна) прокуратура, діяльність з участі у розгляді таких справ організовують підрозділи з питань представництва в суді регіональних (обласних) прокуратур шляхом участі у розгляді справ працівниками підрозділів з питань представництва регіональних (обласних) прокуратур на підставі довіреності та відповідно до положень про такі структурні підрозділи.

Під час судового засідання було з`ясовано та із довіреності вбачається, що ОСОБА_2 є прокурором Козельщинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури. У відповідності до повноважень, визначених наказом Генерального прокурора від 02.09.2020 № 402, він має право брати участь у судових справах на умовах самопредставництва виключно в інтересах Кобеляцької місцевої прокуратури. Повноважень на представлення інтересів регіональної (обласної) прокуратури на умовах самопредставництва вищевказаний наказ Генерального прокурора, на думку суду, не містить.

Положення про стриктурний підрозділ, у якому б містилися норми про повноваження прокурора місцевої прокуратури представляти інтереси регіональної (обласної) прокуратури відповідачем до суду не надано.

В ухвалі від 21 січня 2020 року у справі № 924/440/19 Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) зазначив, що Закон визначає поняття «самопредставництва юридичної особи» шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, а для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а і за іншими уповноваженими особами.

Працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду:

- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або

- оригінал або копія трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та

- окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного орган, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.

Виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо) не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені відповідного органу місцевого самоврядування та державної влади в порядку самопредставництва.

Також виключно довіреність, за відсутності в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про те, що відповідна особа має статус адвоката і такого документа не було нею надано суду, не може належним чином підтверджувати її повноваження на здійснення представництва органу місцевого самоврядування та державної влади в суді 1 січня 2020 року.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у рішенні від 21 січня 2020 року у справі № 2140/1691/18 дійшов до висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Отже суд уважає, що представник за довіреністю Полтавської обласної прокуратури в особі прокурора Козельщинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Солянник О.О. не має право представляти інтереси відповідача Полтавської обласної прокуратури у даній справі, яка не є малозначною.

Посилання позивача на ст. 23 Закону України «Про прокуратору» суд вважає безпідставним, оскільки ця норма регулює виключно питання представництва прокурором інтересів громадянина або держави у суді, а не питання представництва інтересів власне органу прокуратори як самостійного учасника справи (позивача або відповідача) та у власних інтересах.

З цих самих підстав є безпідставними посилання представника відповідача ОСОБА_2 на ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», оскільки у даній справі прокурор Козельщинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Солянник О.О. та Полтавська обласна прокуратура не здійснюють встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави, а представляє інтереси Полтавської обласної прокуратури як самостійної сторони у цивільній справі – відповідача, що є органом державної влади зі статусом юридичної особи.

З урахуванням наведеного, суд уважає, що представника відповідача за довіреністю - Солянника О.О. було помилково допущено до участі у розгляді даної справи, яка не є малозначною у розумінні процесуального закону, та не вважає за можливе допустити його до подальшої участі у розгляді даної справи.

У той же час, суд уважає, що кожній стороні повинен бути забезпечений доступ до суду та об`єктивний розгляд справи. З метою забезпечення такого права відповідачеві в особі Полтавської обласної прокуратури суд уважає за потрібне відкласти підготовче судове засідання для надання можливості відповідачеві забезпечити участь у розгляді справи належним представником.

Крім того, керуючись ч. 3 ст. 189 ЦПК України суд за власною ініціативою та з урахуванням думки учасників справи вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів з метою належної підготовки справи до судового розгляду та надання можливості відповідачу забезпечити участь у розгляді справи належним представником.

На підставі викладеного, керуючись ст. 58, 60, 62, 189, 259-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відсторонити від участі у справі на підставі довіреності представника Полтавської обласної прокуратури Солянника Олександра Олександровича.

Відкласти підготовче судове засіданні до 17.02.2021 на 10.00 год. з метою надання відповідачеві можливості на забезпечення участі у судовому засіданні належного представника.

Роз`яснити усім учасникам справи про наявність у Козельщинського районного суду технічної можливості для забезпечення участі учасників справи у судових засіданнях у режимі відеоконференції та право учасників брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Суддя В.П. Козир