Решение № 94398607, 26.01.2021, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 618/1192/20

Провадження № 2/618/11/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року Дворічанський районний суд Харківської області в складі головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання - Рябенко Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, до ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

встановив:

Акціонерне товариство комерційний банк (далі - АТ КБ) «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця в сумі 6548 грн 74 коп., а також судових витрат, пов`язаних зі зверненням до суду, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 звернулася до ЗАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківський послуг, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, вона підписала Заяву № б/н від 05 липня 2007 року, згідно з якою отримала кредит у розмірі 2 000 грн 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_1 остання померла. Її спадкоємицею є ОСОБА_1 , яка проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу дочки померлої направлено лист-претензію щодо сплати заборгованості за кредитним договором від 21 травня 2020 року, що був укладений ОСОБА_2 , в сумі 6548 грн 74 коп. На час розгляду справи заборгованість за договором не сплачена, тому АТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з відповідачки на користь банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 липня 2007 року та судові витрати.

22 грудня 2020 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача, була постановлена ухвала про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначене відкрите судове засідання о 08 год 30 хв 13 січня 2021 року. Направлено відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в установлений строк. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати до суду в установлений законодавством строк заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надавши до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася своєчасно і належним чином шляхом направлення на її адресу, підтверджену довідкою Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області, рекомендованого листа, який повернувся до суду з відміткою «не проживає».

Відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. При цьому від ОСОБА_1 до суду не надійшло відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, тому відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

05 липня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_2 (надалі позичальниця) був укладений кредитний договір № б/н, згідно з яким Банк надав останній кредит у розмірі 2 000 грн 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_2 зобов`язалася повністю повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 11 жовтня 2018 року, виданого виконавчим комітетом Колодязненської сільської ради Дворічанського району Харківської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складений відповідний актовий запис № 15.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 05 липня 2007 року, заборгованість ОСОБА_2 , станом на 31 жовтня 2018 року, складає 6548 грн 74 коп.

28 березня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» направило до Дворічанської державної нотаріальної контори письмову претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України від 17 березня 2020 року.

Згідно з повідомленням № 195/01/16 від 31 березня 2020 року, наданим Дворічанською державною нотаріальною конторою Харківської області, претензія про погашення заборгованості за кредитним договором після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримана поштою 31 березня 2020 року та зареєстрована в Книзі вхідної кореспонденції за вх. № 306/01-16. Повідомлено також, що така претензія вже була надіслана Банком 24 січня 2019 року та долучено до спадкової справи № 240/2018 від 30 жовтня 2018 року.

Відповідно до довідки № 65/02-14 від 24 січня 2019 року, виданої Дворічанською державною нотаріальною конторою Харківської області, претензія кредитора на борг ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримана та долучена до спадкової справи № 240/2018 від 30 жовтня 2018 року. Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняли її діти: донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 . Претензія банку повідомлена спадкоємцям.

11 червня 2020 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист-претензію від 21 травня 2020 року, згідно якого позивач пред`явив свої вимоги.

Згідно з інформацією зі Статуту акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 594 від 05 червня 2019 року, рішенням Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов`язань публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яке було правонаступником всіх прав та обов`язків закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно з ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час судового розгляду цієї справи позивачем були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.

Відповідачкою, всупереч вимог ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача не надано і в матеріалах справи не міститься. Доводи позивача, викладені в позові, відповідачкою і матеріалами справи не спростовуються.

За таких обставин справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв`язку з чим суд стягує з відповідача судовий збір на користь позивача.

На підставі кредитного договору № б/н від 05.07.2007, ст. 526, 608, 1218, 1281, 1282 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 274 - 279, 280 - 289, 352, 354, п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області 26 червня 1997 року, РНОКПП НОМЕР_3 , на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, 6548 (шість тисяч п`ятсот сорок вісім) грн 74 коп. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 2 102 грн 00 коп. судового збору.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю. М. Гніздилов