Постановление суда № 94375011, 25.01.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/724/18

Провадження № 1-кс/591/223/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2021 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми Янголь Є.В., за участі секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши клопотання про знищення речових доказів у кримінальному провадженні № 42017200000000590,

в с т а н о в и в:

22.01.2021 року старший слідчий СВ УСБУ в Сумській області звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про знищення речових доказів, клопотання обгрунтовує тим, що придатність вказаної у клопотанні парфумно-косметичної продукції вичерпано і станом на 31.12.2020 вона не має жодної цінності, крім того 31.12.2020 було винесено постанову про закриття кримінального провадження, тому просить задовольнити клопотання про знищення речових доказів.

Слідчий в питанні скасування арешту з майна покладається на розсуд суду.

Вивчивши подане клопотання та надані до клопотання матеріали, якими обґрунтовується необхідність знищення речових доказів, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити.

Під час розгляду клопотання встановлено, що 31.12.2020 слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діях складу кримінального правопорушення.

Проте питання щодо речових доказів не вирішено.

Положеннями п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України визначено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Норми чинного КПК України наділяють слідчого правом на закриття кримінального провадження, в тому числі і за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, проте при цьому не відносять до його повноважень вирішення питання про долю речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

При цьому КПК України повноваження слідчого судді передбачає та регулює лише щодо стадії досудового розслідування, а не до початку такої стадії та не після її завершення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, на час його внесення на розгляд слідчого судді кримінальне провадження, по якому ставить питання вирішення долі речових доказів, закрито, відповідно стадія досудового розслідування завершена, а отже слідчий суддя не є компетентним по закінченню досудового розслідування вирішувати питання вирішення долі речових доказів, він діє в межах своїх повноважень, визначених вимогами КПК України.

Крім цього, за змістом ч. 9 ст. 100 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду .

Відповідні висновки щодо застосування норм права сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к, у провадженні № 13-16 cво 18 та у справі № 237/1459/17, у провадженні № 13 - 19 кс 18, у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року № 5 - 142 кс (15) 17 у справі № 757/49263/15-к, а також у постанові Верховного Суду України від 08.12.2020 року № 51 - 4008 км 20 у справі №234/17070/19.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слідчого СВ УСБУ в Сумській області про знищення речових доказів у кримінальному провадженні № 42017200000000590 від 14.12.2017, яке закрите, слід відмовити, оскільки вирішення даних питань не належить до повноважень слідчого судді.

Слідчий не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про знищення речових доказів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 26, 100, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Сумській області Ткаченко С.В. про знищення речових доказів у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017200000000590 від 14.12.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-5 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Є.В. Янголь